Статистика telegram channel - @thinktankces

«Демографічну ситуацію дуже гарно ілюструє кількість дітей у школі». Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку у нашому подкасті «Що з економікою?»:У нас у 9 класі зараз вчиться 400 тисяч дев’ятикласників, а в 1 класі — близько 200 тисяч дітей. І це не кінець. Ми будемо ще мінімум 6 років щороку бачити, що дітей, які йдуть у перший клас, буде ще менше. Тому що ми знаємо, скільки їх народилося, ми можемо по свідоцтвах про народження це побачити. Через 15 років саме вони будуть йти на практику, виходити на ринок праці. Тобто людей, які будуть у ресурсі працювати, буде набагато менше. А пенсіонерів, людей з інвалідністю, буде набагато більше. Буде багато багато різних соціальних виплат. Тому треба інвестувати дуже багато в ті професії і спеціальності, які пов’язані з автоматизацією, з технологіями, бо продуктивність праці людей має ставати набагато більшою». 👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна на сайті ЦЕС за посиланням.26 лютого о 16:00 онлайн презентуватимемо нову хвилю нашого дослідження про українських біженців, де ми зокрема порахували скільки дітей серед українських біженців за кордоном. 🔗 Реєструйтеся за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Продовжуємо ділитися аналітикою про економічні зв'язки України та країн ЄС у рамках нашого нового проєкту. Цього разу досліджуємо Польщу. ▪️ Польща займає 1-ше місце в експорті України, а також 2-ге місце в українському імпорті.▪️ Найбільше Польща в Україну експортує військові та енергетичні товари: снаряди та набої, середні й легкі нафтопродукти, артилерію, БПЛА. Україна в Польщу експортує сировину та напівфабрикати: соняшникову й соєву олію, залізні руди, сталь, макуху.▪️ 1,64 млн українців в Польщі 一 українська діаспора в Польщі складає близько 78% усіх іноземців країни.▪️ За оцінками NBP, українські біженці додали близько 0,8 в.п. до середньорічного зростання ВВП Польщі у 2021–2023 роках (≈29% усього приросту), що підтримало економіку на тлі уповільнення продуктивності.👉 Детальніше та з графіками за посиланням.Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Save the date 一 26 лютого ми презентуємо оновлене дослідження про українських біженців Це буде вже наша п’ята хвиля дослідження, у ній ми:▪️ оновимо оцінку кількості українських біженців за кордоном; ▪️ аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 роки;▪️ досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України;▪️ визначимо рівень зайнятості та доходів українських біженців;▪️ оцінимо їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.Тож запрошуємо вас долучитися до презентації дослідження 26 лютого о 16:00 на платформі Zoom.👉 Реєстрація доступна на нашому сайті за посиланням.👩‍👩‍👦‍👦 З дослідженнями про українських біженців за попередні роки можна ознайомитися на нашому сайті.Ми вдячні Міжнародному Фонду «Відродження» за послідовну підтримку всіх п’яти хвиль дослідження про українських біженців та увагу до цієї теми.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Україна може не отримати $115 млрд через невиконання обіцяного партнерамУкраїна пробуксовує з новою програмою МВФ на $8,2 млрд, перемовини про яку тривають з минулого року.Щоб Фонд розпочав нову співпрацю з нами, депутати повинні ухвалити низку законопроєктів, спрямованих на мобілізацію доходів до бюджету:▪️ Запровадження ПДВ для спрощенців.▪️ Оподаткування посилок з-за кордону. ▪️ Оподаткування доходів з цифрових платформ.Потрібні голосування у Верховній Раді можуть відбутися вже 10 лютого.Настрої в Раді свідчать, що зібрати голоси за ці законопроєкти буде складно. Більше того, свої попередні зобов’язання — серед яких багато законопроєктів — ми теж не виконуємо. За підсумками 2025 року загальна ціна невиконаних індикаторів Плану України — іншої критично важливої програми допомоги — уже перевищила €3,9 млрд, які недоотримає бюджет. Ще більша проблема в тому, що до нової програми МВФ на $8,2 млрд прив’язаний кредит від ЄС на €90 млрд (Ukraine Support Loan). Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко на презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility. Сукупна сума, яку Україна ризикує не отримати, не виконавши свої зобов’язання 一 це близько $115 млрд. Ці кошти критично необхідні для оборони і виживання країни.👉 Переглянути повний запис події можна за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланням: https://rrr4u.org  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Громади хаотично витрачають кошти в кінці року, аби їх не втратити. Це впливає на курс У грудні минулого року місцеві бюджети знову різко збільшили витрати: залишки на рахунках скоротилися майже вдвічі, а у Києві — більш ніж у 5 разів порівняно з листопадом. Це повторюється щороку і давно стало хронічною «болячкою» бюджетного процесу в кінці року.Чому так відбувається? Частина проблеми на стороні Міністерства фінансів: цільові кошти часто розподіляють із запізненням, діє правило «встигни до 31 грудня або поверни», а в умовах війни платежі протягом року обмежуються черговістю (спочатку оборонка, соціалка, а потім вже все інше).Друга частина відповідальності — на громадах.Не всі громади вчасно починають закупівлі, а плани змінюють уже протягом року. Тож трирічне бюджетне планування, яке знову запровадили для громад у 2024 році, на практиці не зовсім працює.👉 Чому це погано? Поспіх зменшує якість. Колись Кузьма Скрябін вів передачу «Шиканемо», де треба було за годину витратити призові кошти. Зрозуміло, що в таких умовах важко робити раціональні видатки. Що з цим робити?В ідеальному світі, громади мають реально почати якісно планувати гроші на три роки, а уряд — не «забирати» кошти, які згорають в кінці календарного року. Навіть в умовах війни це дозволить зменшити грудневі піки і зробити бюджетний процес прогнозованішим — без щорічної «бюджетної лихоманки».💲 Зокрема через аномальні витрати на кінець року, відбувається традиційний сезонний стрибок долара, що також впливає на макростійкість. Більше про це ми писали тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram    

❗️ Уряд нарешті не заважає бізнесу імпортувати енергію. Що сталося в «Енергоатомі»? Через російські удари з листопада Україна не мала надлишку електроенергії, і не могла її експортувати. Імпорт відбувався, але у пікові години споживання був невигідним для бізнесу. Все через державне регулювання цін на електроенергію (прайс-кепи). Бізнес не імпортував той максимум, який був фізично доступним на ринку, хоча готовий був платити дорожче. Навіть під час дефіциту після обстрілів ціни в Україні (у пікові години) були нижчими, ніж у Європі. Це зовсім не сприяло імпорту — трейдерам невигідно було працювати собі в мінус. «Якщо електроенергія за кордоном, наприклад, коштує 5 грн, а тут її можливо продати лише за 4 грн, то бізнес це не буде робити. Таким чином була ситуація, що електроенергія в Європі, в певні дні та години коштувала дорожче, чим прайс-кепи. І, звісно унеможливлювало комерційний імпорт», — пояснював Сергій Коваленко гендиректор компанії YASNO. Ситуація змінилась у січні, коли уряд нарешті підвищив прайс-кепи. Всього за кілька днів Україна оновила рекорд добового імпорту, закупивши за кордоном понад 41 ГВт·год. (Дивно, що уряд прийшов до цього тільки у 2026 році). Чому стався скандал з найбільшим виробником електроенергії «Енергоатомом»?  Напередодні офіційного підняття прайс-кепів «Енергоатом» — без очищення менеджменту після «міндічгейту» — продав трейдерам значний обсяг електроенергії за старими цінами. Ймовірно, трейдерам завбачно «злили» інформацію про майбутнє підняття прайс-кепів. Тепер державна компанія зобов’язана постачати їм цю електроенергію, а різниця між старими й новими цінами, яку міг би отримати «Енергоатом», фактично осідає у трейдерів. Потенційні втрати державної компанії сягають 2 млрд грн.Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚛️ Для чого Україні продавати чверть акцій «Енергоатома»? На Всесвітньому економічному форумі у Давосі Міністр економіки Олексій Соболєв заявив про те, що український уряд розглядає продаж 25% акцій НАЕК «Енергоатом». У випадку з «Енергоатомомом» є дві ключові цілі — і гроші тут не першочергові. Про це в ефірі Радіо Київ 98 FM розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.1️⃣ Контроль управління.Поява міноритарного, але сильного акціонера з місцями в наглядовій раді означає доступ до інформації та постійний контроль. Будь-яке розкрадання зменшує прибуток і вартість його інвестицій, тому інвестор мотивований жорстко контролювати менеджмент і фінансові потоки.2️⃣ Інвестиції та експертиза.Атомні блоки мають обмежений ресурс. Щоб вони й надалі виробляли електроенергію, потрібні великі вкладення: у ремонт або в будівництво нових потужностей. Потенційним покупцем частки «Енергоатому» може бути профільна енергетична компанія, передусім з дружніх для України країн ЄС, наприклад, з Франції, яка є найбільш просунутою в атомній електроенергії.«Продаж 25% не дасть інвестору можливості ухвалювати стратегічні рішення без держави. Збільшення частки можливе лише за окремим державним рішенням — і лише за умови, що інвестор доведе свою користь для компанії та країни. Натомість участь великих європейських компаній у стратегічних активах України 一 це і спільний економічний інтерес, і додатковий безпековий фактор», 一 пояснює Гліб Вишлінський.  Нагадаємо, що наразі за словами Ярослава Железняка, нардепа та заступника голови Комітету з питань фінансів, уряд так і не призначив новообраних наприкінці року членів Наглядової ради.🎧 На тему невдач наглядової ради «Енергоатома» ми також записували подкаст з заступником голови наглядової ради ПриватБанку Артемом Шевальовим, послухати можна тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

👤 У 2025 році відтік біженців сповільнився на 34% до 303 тис. осібПро це ми пишемо у нашому огляді української економіки за попередній рік, і на цю тему у лютому представимо п'яту хвилю нашого дослідження про українських біженців. З попередніми хвилями можна ознайомитись тут.У 2025 році кількість українців, які виїхали, становила на 303 тис. осіб більше, ніж тих, хто повернувся. Це на 34% менше, ніж у 2024 році (тоді було 459 тис.).👨‍🦱 Втім дозвіл на виїзд для чоловіків віком 18–22 роки, який почав діяти наприкінці серпня, вплинув на помітний відтік молодих чоловіків. До зміни правил чоловіків віком 18-22 років виїжджало лише приблизно на 130 осіб більше, ніж в’їжджало. Проте лише за серпень-листопад 2025 року чистий відтік чоловіків цього віку склав 96 000 осіб. Кожен сьомий чоловік 18-22 роки виїхав за кордон цьогоріч. І саме ця категорія сформувала третину всього річного відтоку населення з України у 2025 році.Графік: Огляд української економіки у 2025 році. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏭 З якими проблемами стикається бізнес після обстрілів?Власник бренду сублімованої їжі «Харчі» Станіслав Стародубцев двічі втрачав виробництво через російські атаки. Попри все, він продовжує працювати. Його приклад демонструє, які саме  проблеми заважають відновленню бізнесу.В інтерв'ю для Економічної правди він розповів про три ключові проблеми:▪️ Правоохоронні органи часто уникають прямої вказівки на причину руйнувань. У протоколі огляду місця події інспектор зазначив причиною пожежі «неопізнаний літаючий об'єкт», посилаючись на таємницю слідства. Це створює ризики для майбутніх судових позовів проти РФ, адже суду потрібне чітке підтвердження, що збитки завдані саме агресором (наприклад, влучання дрона).▪️ Знищення активів може трактуватися податковою як їхня поставка, що тягне за собою нарахування зобов'язань з ПДВ. Щоб уникнути цього, бізнес змушений замовляти дорогі технічні звіти для підтвердження факту руйнувань.▪️ Після зупинки операційної діяльності банки не дають кредитів через відсутність обігу коштів. Спеціальних пільгових програм кредитування чи грантів для відновлення саме постраждалого бізнесу наразі немає — вони конкурують на загальних умовах. Зі свого боку, Станіслав радить ретельно перевіряти протоколи (вимагати згадки про збройну агресію РФ), обов'язково замовляти звіт для захисту від податкової, а при пошуку приміщення — не афішувати причини переїзду. Він говорить, що новина про знищене виробництво часто стає для орендодавців знаком про ризик, а не приводом для підтримки.👉 Повний матеріал про досвід відновлення виробництва з нуля читайте на Економічній правді.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🪙 Що НБУ робить із вилученими монетами та скільки на цьому заробляє?(як виглядають утилізовані монети 一 дивіться на картинці).🏦 Нацбанк спростував інформацію про те, що закупівля обладнання для утилізації монет пов’язана з переходом на «шаги» і тягне додаткові витрати. Це планова робота з переробки запасів, що накопичувалися роками.Разом із технічними деталями НБУ відкрив статистику про масштаби готівкового обігу. Ми зібрали ключові цифри: ▪️ В обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які НБУ планує поступово вилучати. Їхня загальна вага сягає понад 28 500 тон. У цю суму входять як старі номінали, що вже вийшли з обігу (1, 2, 5, 25 копійок), так і монети номіналом 10 копійок, виведення яких розпочалось нещодавно.▪️ З жовтня 2025 року почалось поступове виведення з обігу монет номіналом 10 копійок. Тільки за минулий рік банки вилучили 3,1 млн таких монет. За прогнозами НБУ, з обігу повернеться ще близько 5–6% від загальної кількості цих монет, що додасть до черги на утилізацію ще близько 420 тон металу.▪️ Із 2019 року, коли монети 1, 2, 5 та 25 копійок перестали бути платіжним засобом, на складах НБУ накопичилося 800 тон металу. На старому обладнанні утилізація лише цих запасів зайняла б понад 9 років. До того ж, оскільки термін обміну монет продовжено до кінця воєнного стану, ці обсяги продовжують зростати.▪️ Утилізація — це перетворення монет на металобрухт шляхом знищення карбування. Далі цей метал продають на аукціонах: лише у 2025 році це принесло 29,3 млн грн. Нове обладнання для утилізації монет вартістю 12,6 млн грн є інвестицією, яка швидко окупиться: за розрахунками НБУ, за наступні 2–3 роки регулятор планує отримати від продажу брухту до 153 млн грн, що в понад 10 разів перевищує витрати.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram