Пошук роботи 👔Який це вже пост на цю тему на моєму каналі… здається, третій?Викладаю ще один життєвий апдейт. На тему працевлаштування 💻Здавалося б, знайти роботу — не мало б бути такою проблемою. Особливо після п'яти місяців пошуків.У грудні я остаточно завершила контракт з EuroFIR — бельгійською організацією, в якій працювала останні три роки. Ця співпраця почалася для мене досить неочікувано у 2022-му і так, дещо непомітно для обох сторін, затягнулася до цього часу.Неймовірно вдячна команді за цю можливість🫂Досвід у Європі цінується в Україні. Мені здається, він додає резюме вагомості та статусності. Я почуваюся дуже впевнено на цьому ринку, тому, певно, і не поспішаю.Окрім того, у вільний час я поглиблюю свою експертизу: читаю про комунікації, бренд роботодавця, PR та маркетинг. Перелік сфер, які мені цікаві — широкий, але це саме те, у чому я маю досвід і де мені цікаво розвиватися.Якщо раптом на каналі є рекрутери з релевантними вакансіями — буду рада поспілкуватися. Або ж буду вдячна за будь-який розголос чи інформацію🤍
Не виходила на канал два місяці. Публікую короткий апдейт зі свого життя ⚡️Триває не лише другий місяць моєї відсутності на каналі. Триває вже п’ятий місяць мого перебування в Києві.Для мене залишатися вдома на такий тривалий час — досить незвично після останніх двох років активних переїздів за кордоном. Я зовсім не очікувала, що так вийде після магістратури. Але, схоже, це найкращий варіант для мене станом на тут і зараз 🧶Цей період дозволяє глибоко зануритися в те, що проживали українці весь цей час війни. Мені пощастило провести перші роки повномасштабного вторгнення поза межами країни, але настала і моя черга повною мірою відчути на собі всі умови життя під час воєнного стану.Не буду ділитися на каналі приватними подробицями про те, чи є у нас у квартирі гаряча вода чи опалення. Скажу лише, що загальна ситуація сильно впливає на фізичний та ментальний стан.З іншого боку, живі — і на тому спасибі.Попри все, я залишаюся вірною тому, що казала кілька місяців тому. Україна для мене — одна з найкомфортніших країн для життя. І є значна ймовірність, що я осяду тут назавжди.В контексті останніх новин це звучить навіть абсурдно. Але інтуїція ну дуже рідко підводила мене в житті.Тому наразі обираю саме такий шлях.
Вже приблизно тиждень у новинах активно циркулює інформація про мирні перемовини між Україною, Росією та США.Тиждень же, так?Для мене особисто, ці розмови звучать із ряду фантастики після всього цього сюрреалізму останніх чотирьох років. Можна мати різні позиції щодо цього процесу. Але сам факт: можливість закінчення цієї чотирирічної війни.Так склалося, що саме ці роки я вела досить інтернаціональний спосіб життя. Можливість працювати у Бельгії взагалі зʼявилася через війну. А період магістратури співпавізроками воєнного конфлікту.Певно, ще пару років назад мені здавалося, що я захочу провести так усе життя, у постійних переміщеннях і подорожах. Але моє самовідчуття в 25 внесло своїкорективи.Раніше ідея постійності викликала у мене певний страх і відразу. Тепер я, на диво самій собі, з захопленням стежу за карʼєрними історіями того, як людина росте всередині однієї компанії десятиліттями. Певно, цього захотілося і мені.Після того, як я побувала на Еразмусі в Данії, мене захопила ця країна. Своєю розвиненістю, чистотою, економічною системою. І якби я переїхала кудись зі своєї рідної країни, це була б Данія.Але водночас, мої подорожі Європою познайомили мене з тим, хто я є, і якими є мої цінності. І ці цінності, і те, хто я є, сформовані місцем, де я виросла.Тож, якщо на цій землі буде мир, може, і не треба звідси так поспішати.
Як я ходила на побачення з хлопцем, чия зарплата перевищує 10 000 євроНу може не прям перевищує. Він мені так точно і не зізнався. Але близько цього точно. Познайомилися ми на Bumble. Виявилося, що цей додаток мені подобається набагато більше за інші існуючі альтернативи за контингентом хлопців. Ще радили Hinge, але я до нього не дійшла. Хлопець працює в IT. Йому 24 роки. І якщо в Україні у мене якесь не обʼєктивно-субʼєктивне відчуття, що кожен 24-річний айтішник має таку зарплату, то в контексті Європи (або людей, що мене оточують у Європі) для мене це унікальний кейс. Ми багато говорили про його роботу. Заробляти такі гроші в 24 — це безумовно привід для гордості.Тільки стосунки у нас не склалися. Не зважаючи на красивенні букети, які він мене дарував на кожному побаченні.***Але ця історія змусила мене задуматися про моє майбутнє. А точніше, чи зможу я заробляти такі гроші в Європі на своїй спеціалізації. Грубо кажучи, на політології.Між рядків, кожен європеєць знає, що найкраща позиції у сфері політики в Брюсселі. В роботі на Європейські інституції. Місця, з шаленим соціальним пакетом і 40 днями відпустки на рік.Але я не хочу в Брюссель.Короче. Не буду викладати всі мої сумбурні думки щодо мого майбутнього працевлаштування в цьому пості.Просто історія про те, як мене на секунду знову тригернуло повернутися в IT 🖥️
Робота після 4CITIESНаріжне питання, яке наразі стоїть переді мною і якому я присвячу наступні місяці 🖥️Насправді я ще активно не займалася цим питанням — лише пасивно проглядаю вакансії, які зʼявляються в моєму інформаційному полі. Тому поки можу поділитися лише своїми думками й тим, що спостерігаю.Перш за все, моя майбутня робота буде обумовлена моїм академічним бекграундом — українським бакалавратом з політології та європейською магістратурою з урбаністики. Це відкриває мені двері до позицій у багатьох non-profit та міжнародних організаціях, які займаються питаннями урбаністики з різних точок зору. Це може бути policy analysis, urban sustainability research, mobility тощо. Іноді наші професори публікують подібні позиції на своїх сторінках у соціальних мережах.Іншою опцією може бути PhD. Багато моїх одногрупників подаються на подібні програми з грантовим покриттям — як на робочі вакансії. Це, на мою думку, також хороша опція, враховуючи «некомерційний» характер усього, що ми вчили. Я теж серйозно про це задумуюсь, але для мене дуже важливо обрати цікавий проєкт, у який я би вірила.Зараз я хочу спробувати подаватися на всі вакансії, повʼязані з комунікаціями. Це може спрацювати, враховуючи мій робочий досвід у цій сфері. І якщо, наприклад, в Україні я б розуміла, що моя освіта не стала б перешкодою, а навпаки — посилила б мій профіль у комунікаціях, то в Європі на відповідність освіти вакансії звертають значно більше уваги. А я все ж поки хотіла би ще побути в Європі. Тож побачимо.Я ще не знаю, якою буде реакція європейського роботодавця саме на мій Erasmus Mundus. Але субʼєктивно відчуваю, що моє резюме стало значно сильнішим.Зарплатна вилка значною мірою залежить від країни. Але поки точно не знаю — не буду писати.Була б у захваті повернутися в Данію. Була б не проти попрацювати в Нідерландах, Франції, готова була б залишитися ще трохи в Іспанії. Але насправді — відкрита до різних можливостей ⛵️
1. Емоційна відкритість. Ця ідея, коли я її почула, стала просто вибухом у моїй голові.У нашій взаємодії з людьми, ми часто використовуємо шаблони поведінки, які чи то закладені сім’єю, суспільством, середовищем, не знаю, звідки вони беруться. Водночас наші справжні почуття, емоції, переконання ховаються десь глибоко всередині, так і не будучи почутими і висловленими.Але справа в тому, що вони все одно є. І будь-яка недомовленість — відчувається.І тут я подумала, а чому я, власне, мовчу?Чесність у своїх думках і емоціях — це та сама харизма, яку всі так шукають і хочуть навчитися. Немає нічого привабливішого і комфортнішого, ніж твоя внутрішня гармонія з собою і простір для того, щоб тобі бути собою, а твоєму співрозмовнику — собою.Чи варто сказати, що завдяки цьому правилу в мене вирішилася більшість непорозумінь у житті з різними людьми? І задоволення від спілкування з іншими стало настільки вищим. 2. Я ніколи не ображаюся.Тут я тепер використовую тезу з «Радикального прощення», у яку щиро вірю, що будь-яка моя образа — це лише те, що інша людина чи ситуація підсвітила мені якесь негативне переконання про себе, яке сидить у моїй голові. Якийсь простір нелюбові до себе. І над цим простором треба працювати, а не розбиратися з іншими людьми.Це не означає, що потрібно залишатися в неприємних для тебе ситуаціях. Але так часто якісь образи, викликані іншими людьми, насправді настільки не про нас, а про тих людей. А наше власне задіте его заважає нам побачити ситуацію такою, якою вона є. 3. Я ніколи не порушую своїх особистих кордонів і не змушую це робити інших. Під порушенням особистих кордонів я розумію йти на компроміс із собою у ситуації, щоб, наприклад, сподобатися. Чи догодити. Спойлер: так ти не догодиш і не сподобаєшся. Тому що подобаються стійкі особистості.Тому я практично ніколи не погоджуюсь на те, що мені не подобається. Не укладаю домовленостей, які мені не подобаються. Взагалі, не роблю практично нічого, що не викликає в мене почуття 100% так.І яка ж свобода в серці настає з повною приналежністю собі. МмммПринаймні я стала настільки щасливіша, слідуючи цим правилам ❤️
По-перше, я зробила чекап здоровʼя 🩺 Про те, що своє здоровʼя варто перевіряти регулярно я задумувалася давно і дуже рада, що під новий рік підвернулася така можливість. І скажу вам, дуже приємно жити, усвідомлюючи, що так, Женька таки є здоровою і 2 роки активних переїздів не вбили твоє здоровʼя. А може навіть його покращили. По-друге, вже писала на каналі, що почала цієї зими відвідувати косметолога 💆♀️ До цього я думала, що у мене була нормальна шкіра, але я ж не знала, що вона може бути ТАКОЮ класною. Не впевнена, що ви помітите різницю, якщо сфоткаю. Але мені цього разу очевидно стало, наскільки якісна косметологія впливає на попередження процесу старішання. А саме це був мій основний запит.Також у мене був запит на покращення стану мого волосся, яке все січеться і січеться, пушиться і пушиться як і властиво хвилястій гриві 💇♀️ І ніяк мені до цього не давалося відростити довгим та здоровим. Цього разу сробувала я модну процедуру Brae Revival, яка мені загалом сподобалася і зробила моє волосся м’якшим і живішим. Плюс жіночій частині нашої сім’ї дуже сподобався пілінг для шкіри голови від DSD de Luxe, який прям помітно робить волосся більш сипучим і приємним на дотик. Але питання вигляду мого волосся все ще залишається для мене відкритим.Також питанням залишається моє пере втомлена напружене тіло. Дуже хочу знайти у Києві (а в ідеалі — в кожному місці, в яке переміститимусь) якісного масажиста. Тому що зняття затисків з тіла настільки впливає… на все. Я вважаю це для себе просто необхідністю. Ах да. І завтра вже знімаю брекети!! Цікаво, чи вдястся мені зробити так, щоб страхова Ерасмусу мені їх таки відштодувала.Тільки фоточок посту не вистачає. Ще тренуватися мені бути блогером.
TGLIST.COM.UA
