The Economist розповідає гарну історію вовчі зграї та їхній вплив на європейську політику. На початку ХХ століття вовки у Західній Європі були відсутні - їх винищили, аби вони не шкодили тваринництву. Так тривало упродовж століття, та коли впала залізна завіса, вовчі зграї почали мігрувати зі Сходу. Крім того, багато людей переселилися в міста з сільської місцевості, що також створило можливості для зростання вовчої популяції.Тепер вовки є в кожній європейській країні - і їх стільки, що це викликає втіху в екологів. Адже вовки регулюють поголів'я кабанів та оленів, вибираючи собі на здобич найслабкіші особини - тому тепер менше антропогенного впливу, менше необхідності видавати дозволи на полювання. Вовки суттєво впливають на біорізноманіття і навіть на ландшафт.Але радіють не всі. Адже голодні вовки можуть полювати на свійських тварин, тож фермери почали втрачати своїх корів та овець, а отже, свій прибуток. В багатьох країнах фермери - найконсервативніший прошарок суспільства, а за їхні голоси на виборах завжди є охочі поборотися.Тож не дивно, що ситуація з вовками грає на руку всіляким радикалам та популістам, на кшталт Альтернативи для Німеччини. Подібні партії не забарилися втрутитися й підняти "вовчу тему" на свої знамена. А це, в свою чергу, робить невдоволеними вже екологів.Що далі, і хто виявиться крайнім? Читайте у нашому перекладі