Тепер, коли кілька днів поспіль на вулиці плюсова температура, і тануть масиви льоду та снігу, і все частіше визирає тепле сонечко, всі труднощі цієї зими відступають у минуле. Вона, ця зима, точно залишиться в історії. Як спогад про терор проти цивільного населення, терор, за який будь-яке покарання буде замалим. І як спогад про стійкість людей, українців, яким вдалося витримати в дуже важких умовах.Холод, темрява, відсутність опалення, відсутність гарячої води. Каналізаційні мережі, що замерзають, труби, що рвуться. Майстри, які намагаються всюди встигнути, та заледве встигають. І удари, які повторюються знову і знову, цілячись в те, що залишилося у людей - надію.Таке багатьох може зламати. Але не киян. В нашому матеріалі "Хроніки київського колапсу" багато людського тепла, багато світла, хоч обставини дійсності зовсім протилежні. Ми зібрали історії киян, які залишилися без тепла і світла у 20-градусні морози. Ці історії багато розкажуть про те, які ми, хто ми. Про те, чому Україна вистоїть, а удари Росії не зможуть досягти своєї мети.Одна з киянок пише: "Є такий термін - "боротьба за живучість корабля". Коли корабель пошкоджений, але команда бореться за те, щоби він залишився на плаву. Попри все".Почитайте ці історії. Вони чудові