​"Фізична підготовка на війні нерідко рятує життя. Саме тому я звертаюся до хлопців і чоловіків, яким ще доведеться (хто-зна, скільки війна ще буде тривати) стати в стрій: послухайте дядька, який не гниє в сирій землі лише завдяки Богу і тому, що колись замість дивана обрав турнік. Готуйтеся. Щоб не полягти в першому ж бою. Щоб повернутися додому живим".Так каже військовий Віталій Цвид, який до війни займався бігом, робив вправи на турніку, плавав у басейні. Фізичну активність йому порадив лікар після травми ноги. Чоловік понад усе хотів перестати накульгувати - тож тренувався через "не хочу", "не можу", "втомився", в будь-яку погоду.Так Віталій викував собі залізну волю. І зрештою це врятувало йому життя - двічі.Військовий розповідає, як після шести майже безсонних ночей в окопі типу "нора" отримав поранення. Евакуювати його не змогли: поле за посадкою, з якої треба було йти, прострілювалося ворогом. Тому залишався один вихід: бігти. І Віталій побіг - у бронежилеті, з посіченою уламками ногою, спиною і правою рукою, несучи на собі бронежилет і автомат, у мокрих, обліплених купою бруду, наче зацементованих берцях, та ще й під кулями.Історію про неймовірне життєлюбство і велику силу читайте за посиланням