Сьогодні сюжет по фото, а завтра вже розіграш🥳Верба... Вона росла тут скільки я себе пам’ятаю. Ще до цього всього, у тому, іншому, земному світі. Її крона завжди купала свої тонкі зелені віти у воді. Вони торкалися річки так ніжно, як матуся до немовляти. Я любила сидіти під нею вечорами, споглядати, як сонце золотить промінцями її біле латаття, читати книжку, слухати співи пташок та відбиватися від комарів.Я показала це місце йому... У той спекотний літній вечір я довірилась. Я кохала його. Мені було п'ятнадцять. Свіжа вода Орілі манила скупатися. Я навіть не думала, що сильна чоловіча рука може бути такою ніжною. Не знала, що межа ласки та болю така тонка. Чомусь ніхто не сказав мені, що кричати під водою немає сенсу, та й взагалі краще не дихати.Та мені подобається бути звабницею, плавати, як риба, купатися безмежну кількість часу. Манити їх, сильних, хтивих, своїм ніжним жіночим тілом і віддавати матінці воді. Знову й знову.../автор зображення Andy Ivanov/PS: запрошуйте друзів, щоб збільшити шанси на виграш😉