Час спливав, Андрій починав нервуватися, як доїде його сімʼя. Юля пила заспокійливі та сідала з малими в потяг.Кордон. Вокзал у Польщі. Таксі. Аеропорт у Польщі. Аеропорт у Греції. Пересадка. Трансфер. Нарешті готель. Скромний номер для трьох та аромат солі у повітрі. Сівши на ліжко втомлена Юля полегшено видихнула. Відписала чоловіку: — Ми на місці.— Чудово! Молодці! Відпочивайте! Мене буде кілька днів.Андрій теж розслабився. Так склалося, що його чекав штурм села. Піт стікав по його замурзаному обличчю, пік очі, малював рівчаки по щоках. Ноги буквально горіли в берцях. Та все палало навкруги від сонця й вогню.Сонце вкривало засмагою оголені тіла дівчат. Море освіжало їх, заливалося в носа Таї, заплутувало довге волосся Мілани та ховало у хвилях повні очі сліз Юлі.— Ох і жарко. — думала вона самотньо сидячи на балконі номера з телефоном в руках. Дівчата спали.— Ну й спека. — думав Андрій відстрілюючись на позиції вночі. Кінець💗Всім дякую за лайки та коментарі й просто за те що читаєте😇