Статистика telegram каналу - @tereveni_club
2024-07-14
tereveni 📚💬
Кількість підписників:
284
Фото:
604
Відео:
28
Посилання:
195
Категорія:
Книги
Опис:
теревені про книжкове, з любовʼю і без хейту звʼязатись: @lily_hordiienko інста: https://www.instagram.com/mama.nachytala
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала tereveni 📚💬 - @tereveni_club
📖 Коли згорає книжка, згорає й історія... Але поки є ті, хто захищає книги, надія живе.
«Бібліотека спалених книг» Бріанни Лабускес — історичний роман, натхненний реальною історією Ради з питань книжок — організацією, заснованою під час Другої світової війни для захисту свободи слова.
Книжка розповідає про трьох молодих жінок: американську письменницю Алтею, єврейку Ханну та активістку Вів'єн. Коли героїні вступають у боротьбу з цензурою і занурюються у таємниці недавнього минулого, їх долі перетинаються…
Авторка уважно змальовує історичне тло історії. У романі присутня любовна лінія між героїнями, описи ліберальних кабаре Німеччини 1930-х та є сцени, які можуть видатися провокаційними для деяких читачів.
Зараз книжка на передзамовленні, щоб замовити її зі знижкою переходьте на наш сайт.
Чекаємо з друку у січні🧡
«Бібліотека спалених книг» Бріанни Лабускес — історичний роман, натхненний реальною історією Ради з питань книжок — організацією, заснованою під час Другої світової війни для захисту свободи слова.
Книжка розповідає про трьох молодих жінок: американську письменницю Алтею, єврейку Ханну та активістку Вів'єн. Коли героїні вступають у боротьбу з цензурою і занурюються у таємниці недавнього минулого, їх долі перетинаються…
Авторка уважно змальовує історичне тло історії. У романі присутня любовна лінія між героїнями, описи ліберальних кабаре Німеччини 1930-х та є сцени, які можуть видатися провокаційними для деяких читачів.
Зараз книжка на передзамовленні, щоб замовити її зі знижкою переходьте на наш сайт.
Чекаємо з друку у січні🧡
105
24-11-14 13:08
Це дратує, і от чому.
Далі я процитую пост літературної критикині Ганни Улюри. Вона писала про цю книжку ще тоді, коли вона була у короткому списку.
«У короткому списку цьогорічного Букера є один роман, від якого око смикається. І це при тому, що в довгому списку є стільки згадок про російську культуру, що до короткого око мало б і звикнути. В книжці про Лівію, наприклад. Чи от, скажімо, в книжці про Полінезію буде чувак-протагоніст – фанат Фьодорова, того самого, що воскресіння мерців, того самого, що один із китів руського миру. Але оцейво перебило всі ставки.
І мені треба покричати, складіть мені компанію.
Samantha Harvey. Orbital.
Місія в космосі на дев'ять місяців. На орбіті — шестеро астронавтів. Ліричний відступ оповідача: вони – ніби мікромодель людства, розбіжності і відстані між ним в космосі стираються, вони начебто родина, не та, яку можеш обирати, але та, з якою вчишся ідентифікуватися. Італієць, американець, британка, японка, два росіянина. Уже в першій спільній розмові американець розкаже японці про свою подорож до Хіросіми, та скаже, що американські християни розповзлися по всій землі, росіяни пообіцяють, що струсять з землі цю заразу… всі розбіжності в космосі зникають, і в ілюмінаторі – матінка-Земля. Метафора прозора: Земля виношує і родить нове людство.
І тільки дуже шкода, що в космос відлетіли лише два росіянина. І то не навіки.
Японка буде згадувати, що в бомбардуванні Нагасакі загинула її бабця, а потім вся родина довго хворіла. І матір, яка от щойно померла, померла, поки донька на орбіті, загинула від задавлених наслідків тієї травми. Аналогічним спогадом – глибоко травматичним – поділиться один із росіянців. Вгадали уже, що травмувало його так же, як ядерна бомба японку? Конечно, розвал Союзу. Він згадує, як дідусь розказував, що росіянці були на Місяці першими і навіть залишали там коробку цукерок «Корівка», яку Антоші треба забрати, поки піндоси не відібрали, а ще Антоша возить із собою фото останнього радянського космонавта. І хаває борщ, бо то годує Росія-матушка. І лахає, що на станції для росіян – окремий туалет. З цього регочуть всі на орбіті: бо на Землі висувають якісь ноти і не розуміють, що вони ці шестеро – неподільні, вони єдине ціле, їхня ота ваша дипломатія не стосується. «Ми існуємо тому, що нас не можна роз’єднати» (с). З чого виникла та дипломатична криза – ані слова.
Коли вони пролітають над різними частинами планети, нам їх описують. Різні-різні частинки. Буде навіть довгі кілька речень про осяйну Москву, яка миготить вогниками прямо в космос. України нема. Є якась Східна Європа, яка межує з Росією. І за Румунією починається Москва.
Командир місії – росіянин.
Ні, вони не розбилися і не згоріли у фіналі. На землі починається тайфун. Екіпаж на орбіті готується до висадки на Місяць.
Голуби миру. В вакуумі».
Далі я процитую пост літературної критикині Ганни Улюри. Вона писала про цю книжку ще тоді, коли вона була у короткому списку.
«У короткому списку цьогорічного Букера є один роман, від якого око смикається. І це при тому, що в довгому списку є стільки згадок про російську культуру, що до короткого око мало б і звикнути. В книжці про Лівію, наприклад. Чи от, скажімо, в книжці про Полінезію буде чувак-протагоніст – фанат Фьодорова, того самого, що воскресіння мерців, того самого, що один із китів руського миру. Але оцейво перебило всі ставки.
І мені треба покричати, складіть мені компанію.
Samantha Harvey. Orbital.
Місія в космосі на дев'ять місяців. На орбіті — шестеро астронавтів. Ліричний відступ оповідача: вони – ніби мікромодель людства, розбіжності і відстані між ним в космосі стираються, вони начебто родина, не та, яку можеш обирати, але та, з якою вчишся ідентифікуватися. Італієць, американець, британка, японка, два росіянина. Уже в першій спільній розмові американець розкаже японці про свою подорож до Хіросіми, та скаже, що американські християни розповзлися по всій землі, росіяни пообіцяють, що струсять з землі цю заразу… всі розбіжності в космосі зникають, і в ілюмінаторі – матінка-Земля. Метафора прозора: Земля виношує і родить нове людство.
І тільки дуже шкода, що в космос відлетіли лише два росіянина. І то не навіки.
Японка буде згадувати, що в бомбардуванні Нагасакі загинула її бабця, а потім вся родина довго хворіла. І матір, яка от щойно померла, померла, поки донька на орбіті, загинула від задавлених наслідків тієї травми. Аналогічним спогадом – глибоко травматичним – поділиться один із росіянців. Вгадали уже, що травмувало його так же, як ядерна бомба японку? Конечно, розвал Союзу. Він згадує, як дідусь розказував, що росіянці були на Місяці першими і навіть залишали там коробку цукерок «Корівка», яку Антоші треба забрати, поки піндоси не відібрали, а ще Антоша возить із собою фото останнього радянського космонавта. І хаває борщ, бо то годує Росія-матушка. І лахає, що на станції для росіян – окремий туалет. З цього регочуть всі на орбіті: бо на Землі висувають якісь ноти і не розуміють, що вони ці шестеро – неподільні, вони єдине ціле, їхня ота ваша дипломатія не стосується. «Ми існуємо тому, що нас не можна роз’єднати» (с). З чого виникла та дипломатична криза – ані слова.
Коли вони пролітають над різними частинами планети, нам їх описують. Різні-різні частинки. Буде навіть довгі кілька речень про осяйну Москву, яка миготить вогниками прямо в космос. України нема. Є якась Східна Європа, яка межує з Росією. І за Румунією починається Москва.
Командир місії – росіянин.
Ні, вони не розбилися і не згоріли у фіналі. На землі починається тайфун. Екіпаж на орбіті готується до висадки на Місяць.
Голуби миру. В вакуумі».
125
24-11-13 06:37
у мене завтра таємний книжковий клюб із цими людьми.
і сьогодні у мене є ніч, аби до нього підготуватись.
книжку обрала — не скажу, яку, щоб не палитися 😜
побажайте мені бадьорості на цю добу!
юпд: а клуб виявляється, в п'ятницю 🤭
129
24-11-12 07:55
🟡 чай, аби скоріше оклигати від температурної вірусні (і ця постановка «скоріше» мені не подобається, бо вона про приборкання заздалегідь неприборкуваного 🙃)
🔵 ноут, аби попрацювати і замовити нові книжечки, бо ж отримала зп (хочу легкого і красивопалітуркового читання, тому поки маємо знижки на ARTBOOKS на сайті Лабораторії, встигаю взяти «Книголюбів»; а неартбуксове «Часосховище» для підтримки моєї ілюзії, що я все ще здатна читати щось розумне 🫤);
⚫️ книжки в якості конвульсивного намагання не дати нечитуну мене подолати 🤕
це якби ви спитали мене про мої чесні читацькі справи.
як у вас із читанням і здоровлям? всьо норм?
🔵 ноут, аби попрацювати і замовити нові книжечки, бо ж отримала зп (хочу легкого і красивопалітуркового читання, тому поки маємо знижки на ARTBOOKS на сайті Лабораторії, встигаю взяти «Книголюбів»; а неартбуксове «Часосховище» для підтримки моєї ілюзії, що я все ще здатна читати щось розумне 🫤);
⚫️ книжки в якості конвульсивного намагання не дати нечитуну мене подолати 🤕
це якби ви спитали мене про мої чесні читацькі справи.
як у вас із читанням і здоровлям? всьо норм?
175
24-11-06 20:39
