Статистика telegram каналу - @tancizdykobrazamy

Логотип телеграм спільноти - Танці з дикобразами 2024-07-14

Танці з дикобразами

Кількість підписників:
325
Фото:
14 
Відео:
Посилання:
167 
Категорія:
Психологія
Опис:
Вітаю вас на каналі медіаторки, конфлікт-коуча, консультантки для пар, письменниці. Тут ділитимусь інформацією про емоційний інтелект та порозуміння, вправами та порадами. Звя'затись зі мною @tetysana Купити мої книги https://teasanina.com.ua/

Кількість підписників

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Танці з дикобразами - @tancizdykobrazamy

Натрапила на цікаву статтю про самотність Дарії Озерної: чому вона може бути шкідливою і що із цим робити.
"Більшість українців також почуваються самотніми. Під час третьої хвилі дослідження психічного здоров’я українців, яку провела 2024 року компанія Gradus, людей запитували, наскільки вони почуваються самотніми і чому. Опитування провели на замовлення проєкту «Ти як?». До вибірки опитуваних увійшли лише ті, хто на той момент проживав в Україні.
На питання «Чи стали ви почуватися більш самотньо за останній рік?» 16 % сказали, що постійно почуваються самотніми, 29 % не відчувають самотності, а 5 % відзначають зростання спілкування, 60 % почуваються самотніми час від часу...
...Якщо не вдаватися в деталі — так, недарма ВООЗ визнала її глобальною загрозою.
З антропологічної й еволюційної перспективи ізоляція й самотність — це безпосередні загрози життю. Ще донедавна (в еволюційному масштабі часу) вижити можна було тільки гуртом.
Не дивно, що мозок сприймає небажану самотність як стресор і привід готуватися до найгіршого — навіть якщо інші ділянки мозку раціоналізують користь усамітнення.
У клітинах імунної системи людей, які почуваються самотніми, на рівні генів запускається каскад реакцій, так звана консервативна транскрипційна відповідь на негаразди (Conserved Transcriptional Response to Adversity). У результаті росте рівень запалення, зокрема в мозку, та слабшає ланка противірусного захисту. Тобто на самоті люди й інші соціальні тварини буквально стають вразливішими для хвороб.
Метадослідження взаємозв’язку самотності й здоров’я показало, що соціальна ізоляція та самотність істотно пов’язані з передчасною смертністю з будь-якої причини."
Може цей матеріал нарешті спонукає мене дописати статтю про прив'язаність. А поки я пишу, розкажіть -- як ви рятуєтесь від самотності?

89
24-11-13 10:14

Друзі! Маю чудові новини! Третю частину трилогії про медіацю "Мурашині кола" уже можна передзамовити на сайті видавництва Темпора за зниженою ціною!
Ціна 295 грн (повна вартість 330 грн) діятиме до 1 грудня 2024. Надсилайте ваші передзамовлення на адресу tempora@ukr.net. Щойно книга вийде друком — з вами сконтактують.
Аби втекти від страхів дитинства, Ольга та Орест мріяли створити ідеальну сім’ю. Та болючі спогади і прикрі родинні таємниці не відпускають, проростають крізь час і затягують у пастку, змушуючи поневірятися колами травмованої пам’яті. Колишнє подружжя правдами й неправдами ділить між собою молодшу доньку та втрачає любов шістнадцятирічного сина. Хлопець шукає заспокоєння в мистецтві та наркотиках. Сягнувши дна розпачу, вони зустрічають Лору, зухвалу мотоциклістку, яка міняє життя кожного з них.

160
24-10-31 15:14

В інтерв'ю "Тижню" розмовляли з Анютою Гальперіною про відповідальність письменників перед читачами: за які теми варто братись у тяжкі часи, як бережно їх подавати і ким для цього ми надихались.
"Бували дні, коли я не могла написати нічого — просто не мала сил торкнутися навіть уявного болю, що може переживати п’ятилітня дівчинка, яка розривається між батьками. Були дні, коли писала багато й щедро, не відриваючись. Але потім, виснажена пережитим, думала: а чи варто так глибоко занурюватися в історію? Чи не витрачаю я на письмо той цінний ресурс, який могла б дати своїй сім’ї чи клієнтам, які цього потребують? Мої творчі сумніви й гойдалки, схожі на сумніви та гойдалки моїх героїв. Часом здається, що, пишучи про емоційні викривлення героїв, я сама інспірую їхню появу в себе ж або роз’ятрюю вже загоєні у власній терапії рани. Та тяга до письма перемагає, і я знову сідаю сплітати історії різних героїв в одну, яку й покажу читачам."

Зображення до поточного посту у каналі "Танці з дикобразами" - @tancizdykobrazamy
194
24-10-17 18:39

Давала інтерв'ю для WOMO про те, як мотивувати (або ні) дітей до читання. Здивувалась сама собі, бо серед улюбленого прочитаного разом із дітьми (тобто це тричі: я собі, я старшій і знову їм обом) окрім Володимира Рутківського та Всеволод Нестайка, в основному скандинавські чи балтійські письменниці_ки: Туве Янсон (Мумі тролі), Астрід Лінгрен (Пеппі, Расмус волоцюга, Міо мій Міо), Ено Рауд (Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька), Ян Екгольм (Історії про Людвига 14го), Отфрід Пройслер (про маленьких Водяника, Привида, Бабу ягу), Сельма Лагерлеф (Нільсон і гуси)... Чому так? Відповіді не знайшлось. Можливо, це вибіркове сприйняття - я читала дітям те, що вразило і запам'яталось мені у дитинстві. І те, що змогла знайти 10-15 років тому. Але ж цікаво. А чи знайомі вам ці автори_ки?

215
24-10-11 09:17

Цього тижня я більше письменниця, ніж викладачка, медіаторка чи консультантка. Тому що Форум Видавців. Ходитиму між подіями, слухатиму колег, прислухатимусь до читачів.
Запрошую вас послухати нашу із Анютою Гальперіною розмову, яку модеруватиме Артем Скорина.
18:00, 5 жовтня у Книгарні "Є" Львів, проспект Свободи 7, говоритимемо про досвіди писання прози у складні часи.
Анексія Криму та початок війни на Донбасі, ковід, повномасштабне вторгнення: останні десять років дарують нетривіальні теми для творчості - бери і пиши. Та історичні події приносять біль, а часом навіть вбивають. Евакуація через війну, життя в окупації, очікування близьких із фронту, обстріли й блекаути - як все це впливає на письменників і що відбувається за лаштунками письма, коли переповнює неспокоєм.
#анонс #письмеництво

Зображення до поточного посту у каналі "Танці з дикобразами" - @tancizdykobrazamy
235
24-09-30 16:04

Час відвідати колег у Рівному! На запрошення Тетяни Водоп'ян й Центру медіації та діалогу будемо говорити про особистість медіатора крізь призму романів "Коли відлітають серпокрильці" та "Танець дикобразів".
Коли: 28.08 о 16:00
Де: м. Рівне, Рівненська обласна універсальна бібліотека
вул. О. Борисенка, 6
У співпраці з Національною асоціацією медіаторів України
Сподіваюсь продовжити свій невеликий тур й іншими містами 🙂

Зображення до поточного посту у каналі "Танці з дикобразами" - @tancizdykobrazamy
271
24-08-13 11:49
Я вже не раз писала про неймовірну Litosvita, і ще не раз напишу. Цього разу покажу ілюстрацію до мого оповідання “Напад”, яке можна прочитати в “Переступи. Антологія сучасної прози”, що вийшла цього року. Як на мене відбулась чудова колаборація Litosvita та Projector Institute: студенти курсу «Illustration for designers», під кураторством Євгена Величева створили ілюстрації до антології. На жаль на виставку в рамках фестивалю Фронтера я не потрапила, але сподіваюсь, що будуть виставки і в Києві.
А ще ЛітОсвіта оголосила другий конкурс оповідань, які опублікують в антології сучасної прози наступного року. Це конкурс для випускників курсів ЛітОсвіти, деталі тут
Ось уривок із оповідання "Напад". Думаю саме він і надихнув автора ілюстрації 🙂
"Валерій, задихавшись, зупиняється перед входом, і, вагаючись, впирається рукою в стіну. Якусь мить важко й голосно дихає, розглядаючи носаки запилюжених лакованих черевиків. Театрал бісів! Збирався після ресторану долучитись до високого мистецтва, потішити Марину. Краще би взув кросівки, які купив для пробіжок, але так жодного разу і не взув. Ідіот, тренувався би, був би в кращій формі, а не лантухом задиханим. З чорного провалля дверей на нього віє байдужою вогкістю і гострою тривогою. До горла підступає холодний металевий шмат із присмаком відрижки. Руки німіють. Валерій робить крок у пітьму. Ліву сторону обличчя знагла пронизує різкий розривний промінь темряви. Серце то завмирає, як сором’язливий юнак на першому побаченні, то з розбігу підстрибує, як перепуджений заєць поперед зграї гінчаків. Спираючись об стіну, він поступово сповзає у вогку глинисту твань, торкаючись якої, долоні спершу гидливо протестують, але згодом змиряються. Можна і відпочити, стіни надійно сховають від преслідувачів. Тьма безжально ковтає його, та він з радістю віддається їй – важкій, вагомій, байдужій."
#книги #рекомендація
280
24-08-05 06:49

Давно не публікувала дописів, бо "Мурашні кола" самі себе не відредагують (чекаємо восени уже на полицях!), а наступний роман з робочою назвою "Дорога" сам себе не напише. Тому весь вільний час іде на письмо (і трохи на читання 🙂 Але ж треба щоби ви мене не забували. Ось принесла вам трохи тексту: на Читай.юа вийшли мої короткі спогади про те, як писався роман "Коли відлітають серпокрильці"
Найближчим часом чекайте текст про те, як працюють партнерські стосунки у пар, що живуть разом багато років...
📚Придбати "Коли відлітають серпокрильці" можна тут

254
24-07-31 09:07

Якщо ви цілий день як і я скролили новини, донатили і міркували “за що...” або "що за...", то цей пост для вас. Сьогодні було дуже багато тригерів, які вишибають землю з-під ніг. Найгірше, певне, це фото – зруйнованих будинків (символу цілісності та безпеки, які ми можемо непередбачувано втратити) та поранених й розгублених дітей, (символ невинності і беззахисності). Одного з цих двох факторів достатньо, щоби наша психіка втомилась обробляти реальність і почала глючити. Щоби цього не сталось наші парасимпатична та симпатична системи реагують швидко та автономно, без осмислення. Когось із нас мобілізувала симпатична (багато агресії, тривоги, бажання щось робити кудись бігти). Інших – уповільнила парасимпатична (загальмованість дій, розфокусованість, млявість). Перш за все важливо повернути тілу почуття безпеки (якщо ви у більш менш безпечному місці). Ось що можна зробити (у рандомному порядку):
- обійми з близькими
- ігри із домашніми тваринами
- душ приємної для вас температури
- масаж або самомасаж
- медитація - сканування тіла (від пальців ніг до маківки)
- теплий солодкий чай - повільними ковтками, слідкуючи за тим, як тепло розливається тілом
- активні фізичні вправи під музику або без
- прогулянка на самоті або з кимось за руку
- йога або розтяжка з увагою до тіла
- кокон з ковдри чи пледа - настільки тісний, наскільки вам комфортно
- дихання - у живіт, та ребра, з увагою до цих місць
- секс - повільний і чуттєвий або швидкий і пристрасний
- позіхання із широким ротом та голосним звуком
- … додайте сам те, що приносить вам відчуття контролю за тілом
Після того, як тілу стало легше, можна переходити до рефлексії та планів – як убезпечити себе та рідних, чим допомогти та що робити. Поки воно під дією автономних реакцій виживання, дуже важко приймати будь-які рішення і тим більше якісно відпочивати, щоби завтра встати і продовжити робити те, що ми маємо - жити, та будувати своє майбутнє.
Найлегше справлятись із стресом сьогодні тим, хто приїхав розбирати завали - фізичний викид агресії та відчуття корисності.
Я в таких випадках реагую завмиранням. Тому так і просиділа весь день на дивані. Та ввечері переконала себе прогулятись і буквально видихнула - позіхала, позіхала, позіхала прямо на ходу...
Всі ми котики і ми впораємось, просто треба дати собі багато підтримки, бо тоді ми зможемо підтримати тих, кому гірше ніж нам.

357
24-07-08 19:56