Повідомлення telegram каналу - @tancizdykobrazamy

В інтерв'ю "Тижню" розмовляли з Анютою Гальперіною про відповідальність письменників перед читачами: за які теми варто братись у тяжкі часи, як бережно їх подавати і ким для цього ми надихались.
"Бували дні, коли я не могла написати нічого — просто не мала сил торкнутися навіть уявного болю, що може переживати п’ятилітня дівчинка, яка розривається між батьками. Були дні, коли писала багато й щедро, не відриваючись. Але потім, виснажена пережитим, думала: а чи варто так глибоко занурюватися в історію? Чи не витрачаю я на письмо той цінний ресурс, який могла б дати своїй сім’ї чи клієнтам, які цього потребують? Мої творчі сумніви й гойдалки, схожі на сумніви та гойдалки моїх героїв. Часом здається, що, пишучи про емоційні викривлення героїв, я сама інспірую їхню появу в себе ж або роз’ятрюю вже загоєні у власній терапії рани. Та тяга до письма перемагає, і я знову сідаю сплітати історії різних героїв в одну, яку й покажу читачам."