Ще не настільки, щоб припинити цю війну. Але вже достатньо, щоб бути невдоволеними своїм вставальщікомзкалєн, що сере в валізку. Вчора ми реготали з летящого з вікна пат. РУ.шева. І все питали: долетів чи ні ще? І бісили рашистів коментарями. І ті не могли нам погрожувати і почувались незатишно. А наші обіцяли кожному безкоштовні польоти до кобзона і т.інш. В школі я читала про козаків, які перед боєм випускали перед військом ворога Воїнів, що стібались над країною, яка намагалась напасти, над ворожим військом і їх командиром/полководцем. І потихеньку робили все, щоб наблизити їх на межу, куди долетять стріли чи вистріли наших. І добивались своєї мети. Розуміючи, що можуть загинути, але й принести своєму війську можливість скосити більшість ворогів, коли ті не готові. Боже мій, куди мене несе? Я ж хотіла привітати! З Днем народження моє місто! Мій сильний, незламний, чудовий, неймовірний, прекрасний Київ. Ти зможеш перемогти і помститись. Ми зможемо! Люблю до неба і назад! Все життя радію, що ми разом. Що мені пощастило народитись на Подолі і жити в найкрасивішому районі Києва. Хоча всі райони красиві. Кожен має свій вайб і найкращих людей мого життя! Дякую всім, хто поряд і хто так само чи трішки менше закоханий в моє місто. В НАШЕ МІСТО. В КИЇВ, який буде вічно! Люблю!#Дубровська 31.05.2026 Київ