Ця клята війна забрала багатьох гідних людей, чиїхось рідних і близьких, які мали свої мрії та плани на життя… Серед полеглих - Ігор Козел, який народився у с.Чертеж Ужгородського району Закарпатської області у багатодітній родині. З юного віку почав працювати, аби допомогти рідним. Трудився все життя, а ще разом із дружиною Наталією, чудовою і доброю людиною, виховували трьох дітей – синів Наталії Максима та Володимира, які були для нього як рідні (сьогодні хлопці перебувають у лавах ЗСУ на фронті) та спільну донечку Полінку, яку безмежно любив. Чоловік, який усе життя сумлінно працював (дуже любив роботу на землі, господарство) на фронті не лише добросовісно виконував свій військовий обовʼязок, а й відзначався неабиякою хоробрістю, рятуючи під обстрілами поранених побратимів і забираючи з поля бою загиблих. Ігор загинув 23.11.2024 р. під час виконання бойового завдання у напрямку «Торецьк». Дружина Наталя подала петицію, про присвоєння йому звання «Героя України (посмертно)».https://petition.president.gov.ua/petition/241406?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7x3VJ1EWFQNKmOcuDIthjzTb1TzxFZjVTsooCOtordDLAvjclcztC6Yd8xCA_aem_6wafA4mD6gc8XNnmouOV8QНа підписання петиції залишилося 10 днів, а зібрати потрібно ще понад 5000 підписів. Це той випадок, коли варто не пошкодувати трішки свого часу для вшанування героя. Тому звертаюся до своїх друзів, знайомих, підписників - не полінуйтеся, підпишіть, поширте цей допис. Наперед дякую особисто і від імені родини Ігоря. Слава Україні!