Статистика telegram каналу - @supremecourtua
2024-07-14
Верховний Суд
Кількість підписників:
18594
Фото:
5
Відео:
Посилання:
3260
Категорія:
Право
Опис:
Правові висновки Верховного Суду
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно підтверджена
2024-07-14
Стіна канала Верховний Суд - @supremecourtua
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за листопад 2024 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KCS_11_2024.pdf.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено, що належним способом захисту прав позичальників при проведенні реструктуризації їх зобов’язань за договором про споживчий кредит, передбаченої Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», є пред’явлення вимоги про зобов’язання кредитора провести реструктуризацію кредитної заборгованості. При цьому заявлення окремої вимоги про визнання відмови кредитора незаконною, неправомірною тощо не вимагається. Оскарження самої лише відмови кредитора у проведенні реструктуризації боргу без одночасного пред’явлення вимоги до суду про зобов’язання кредитора провести таку реструктуризацію не приведе до відновлення порушеного права боржника;
✅у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що рішення позивачки як працівниці підприємства перебувати поза межами України в більш безпечному місці є безумовним її правом, але не є поважною причиною прогулу, оскільки немає обставин індивідуального впливу воєнного стану на факт відсутності позивачки на роботі та законність її звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;
✅у спорах, що виникають із житлових питань, вказано, що систематичне порушення відповідачем правил спільного проживання, що робить неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі чи в одному будинку, є достатньою підставою для його виселення без надання іншого житлового приміщення;
✅у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що опікун не вправі порушувати питання перед державними органами про зміну імені малолітньої дитини. Малолітня особа має залишатися зі своїм ім’ям незалежно від призначення їй опікуна;
✅у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зазначено, що якщо особа добровільно відмовилася від видачі свідоцтва про право на частку в праві спільної сумісної власності, а пізніше змінила своє рішення і звертається із заявою про видачу такого свідоцтва та про оспорення свідоцтва про право на спадщину, в яке включено таке майно, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом;
✅у справах окремого провадження звернуто увагу, що встановлення судом факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті особи в судовому порядку в межах окремого провадження;
✅щодо застосування норм процесуального права вказано, що відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов, – позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України;
✅з питань юрисдикції зазначено, що не є підставою для скасування рішень при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено, що належним способом захисту прав позичальників при проведенні реструктуризації їх зобов’язань за договором про споживчий кредит, передбаченої Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», є пред’явлення вимоги про зобов’язання кредитора провести реструктуризацію кредитної заборгованості. При цьому заявлення окремої вимоги про визнання відмови кредитора незаконною, неправомірною тощо не вимагається. Оскарження самої лише відмови кредитора у проведенні реструктуризації боргу без одночасного пред’явлення вимоги до суду про зобов’язання кредитора провести таку реструктуризацію не приведе до відновлення порушеного права боржника;
✅у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що рішення позивачки як працівниці підприємства перебувати поза межами України в більш безпечному місці є безумовним її правом, але не є поважною причиною прогулу, оскільки немає обставин індивідуального впливу воєнного стану на факт відсутності позивачки на роботі та законність її звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;
✅у спорах, що виникають із житлових питань, вказано, що систематичне порушення відповідачем правил спільного проживання, що робить неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі чи в одному будинку, є достатньою підставою для його виселення без надання іншого житлового приміщення;
✅у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що опікун не вправі порушувати питання перед державними органами про зміну імені малолітньої дитини. Малолітня особа має залишатися зі своїм ім’ям незалежно від призначення їй опікуна;
✅у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зазначено, що якщо особа добровільно відмовилася від видачі свідоцтва про право на частку в праві спільної сумісної власності, а пізніше змінила своє рішення і звертається із заявою про видачу такого свідоцтва та про оспорення свідоцтва про право на спадщину, в яке включено таке майно, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом;
✅у справах окремого провадження звернуто увагу, що встановлення судом факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті особи в судовому порядку в межах окремого провадження;
✅щодо застосування норм процесуального права вказано, що відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов, – позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України;
✅з питань юрисдикції зазначено, що не є підставою для скасування рішень при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
2800
25-01-01 12:20
Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди – ККС ВС
У цьому кримінальному провадженні прокурор вказував, що апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про те, що місцевий суд призначив засудженому за ч. 2 ст. 369-2 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн, тобто меншому за розмір отриманої ним неправомірної вигоди, що суперечить приписам ч. 2 ст. 53 КК України.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 тис. НМДГ, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Детальніше – https://is.gd/wplrQr
У цьому кримінальному провадженні прокурор вказував, що апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про те, що місцевий суд призначив засудженому за ч. 2 ст. 369-2 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн, тобто меншому за розмір отриманої ним неправомірної вигоди, що суперечить приписам ч. 2 ст. 53 КК України.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 тис. НМДГ, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Детальніше – https://is.gd/wplrQr
3800
24-12-31 10:28
Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KKS_November_2024.pdf.
В огляді відображено найважливіші правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у листопаді 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
✅констатовано, що розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди;
✅вказано, що незабезпечення працівниками патрульної поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт і невжиття вичерпних заходів, спрямованих на його припинення, що спричинило смерть учасника цієї події, свідчить про їхню службову недбалість;
✅звернено увагу на те, що самовільне залишення солдатом військової частини та його відсутність за місцем військової служби в умовах воєнного стану більше як 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а не адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У сфері кримінального процесуального права:
✅акцентовано, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього;
✅встановлено, що висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню;
✅вказано, що втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації.
Упродовж листопада 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
В огляді відображено найважливіші правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у листопаді 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
✅констатовано, що розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди;
✅вказано, що незабезпечення працівниками патрульної поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт і невжиття вичерпних заходів, спрямованих на його припинення, що спричинило смерть учасника цієї події, свідчить про їхню службову недбалість;
✅звернено увагу на те, що самовільне залишення солдатом військової частини та його відсутність за місцем військової служби в умовах воєнного стану більше як 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а не адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У сфері кримінального процесуального права:
✅акцентовано, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього;
✅встановлено, що висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню;
✅вказано, що втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації.
Упродовж листопада 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
4300
24-12-30 12:17
Робоча група з розгляду питань примусового відчуження майна у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного стану, до якої входить військове командування, наділена повноваженнями ухвалювати рішення про примусове відчуження / вилучення майна – ВП ВС
Робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, утворена розпорядженням військової адміністрації, до якої входить військове командування, є спеціально уповноваженим колективним органом, який наділений повноваженнями відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» ухвалювати рішення про примусове відчуження / вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.
На такі висновки звернула увагу Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/NSuqq1.
Робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, утворена розпорядженням військової адміністрації, до якої входить військове командування, є спеціально уповноваженим колективним органом, який наділений повноваженнями відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» ухвалювати рішення про примусове відчуження / вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.
На такі висновки звернула увагу Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/NSuqq1.
5500
24-12-27 12:07
Огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Ohliad\_kliuchovi\_pozytsii\_opodatk\_2018\_2024.pdf
Пропонуємо ознайомитися із черговим тематичним оглядом (п’ятий випуск), у якому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики.
Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі ВС і судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, за весь період функціонування Верховного Суду.
Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу, зокрема про:
✅ звільнення від відповідальності за несплату єдиного внеску;
✅ ліцензування виробництва пального;
✅ підстави для проведення фактичної перевірки;
✅ нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Пропонуємо ознайомитися із черговим тематичним оглядом (п’ятий випуск), у якому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики.
Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі ВС і судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, за весь період функціонування Верховного Суду.
Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу, зокрема про:
✅ звільнення від відповідальності за несплату єдиного внеску;
✅ ліцензування виробництва пального;
✅ підстави для проведення фактичної перевірки;
✅ нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
5700
24-12-26 10:20
Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за листопад 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest\_VP\_11\_2024.pdf
У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:
✅ неможливості розцінювати умову договору про сплату пені за кожний день прострочення як установлення іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій;
✅ можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі;
✅ процесуального правонаступництва первісного кредитора, який відступив право вимоги за недійсним (нікчемним) договором і яке згодом було відчужено іншій особі;
✅ правових підстав та суб’єктів, уповноважених приймати рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.
У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:
✅ неможливості розцінювати умову договору про сплату пені за кожний день прострочення як установлення іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій;
✅ можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі;
✅ процесуального правонаступництва первісного кредитора, який відступив право вимоги за недійсним (нікчемним) договором і яке згодом було відчужено іншій особі;
✅ правових підстав та суб’єктів, уповноважених приймати рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.
5600
24-12-25 11:02
Друзі! Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за листопад 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_11_2024.pdf.
В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ уповноваженого центрального органу виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки;
✅ застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акта в період дії воєнного стану;
✅ визначальні умови набуття військовозобов’язаним, на утриманні якого перебувають троє дітей, права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
✅ врахування територіальної віддаленості при визначенні місця відбування покарання засудженого;
✅ обов’язок податкового органу прийняти попереднє рішення в ході розгляду заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків та належним чином вмотивувати рішення, прийняте за наслідками розгляду такої заяви;
✅ визначення акцизних складів та обґрунтованість штрафних санкцій за порушення у сфері обігу пального;
✅ нарахування пені за зовнішньоекономічним договором та можливість судового оскарження повноважень банку щодо валютного нагляду.
Заслуговують на увагу також висновки Верховного Суду з питань застосування процесуального закону, зокрема стосовно:
✅ участі суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо призначення пенсій на пільгових умовах;
✅ поновлення строку звернення до суду для осіб, мобілізованих на військову службу;
✅ можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства акта проведення розслідування нещасного випадку – травмування військовослужбовця.
Упродовж листопада 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ уповноваженого центрального органу виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки;
✅ застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акта в період дії воєнного стану;
✅ визначальні умови набуття військовозобов’язаним, на утриманні якого перебувають троє дітей, права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
✅ врахування територіальної віддаленості при визначенні місця відбування покарання засудженого;
✅ обов’язок податкового органу прийняти попереднє рішення в ході розгляду заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків та належним чином вмотивувати рішення, прийняте за наслідками розгляду такої заяви;
✅ визначення акцизних складів та обґрунтованість штрафних санкцій за порушення у сфері обігу пального;
✅ нарахування пені за зовнішньоекономічним договором та можливість судового оскарження повноважень банку щодо валютного нагляду.
Заслуговують на увагу також висновки Верховного Суду з питань застосування процесуального закону, зокрема стосовно:
✅ участі суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо призначення пенсій на пільгових умовах;
✅ поновлення строку звернення до суду для осіб, мобілізованих на військову службу;
✅ можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства акта проведення розслідування нещасного випадку – травмування військовослужбовця.
Упродовж листопада 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
5600
24-12-24 11:06
Укладений постійним користувачем земельної ділянки договір з біологічного очищення водойми, який врегульовує питання, пов’язані з використанням водного об’єкта та земельної ділянки під ним, за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, а отже відповідає визначенню удаваного правочину.
Оскільки постійний користувач земельної ділянки не наділений повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування, в тому числі на умовах оренди, такий договір підлягає визнанню недійсним.
Таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/C182DE.
Оскільки постійний користувач земельної ділянки не наділений повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування, в тому числі на умовах оренди, такий договір підлягає визнанню недійсним.
Таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/C182DE.
5700
24-12-23 14:36
Алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України, за умов виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, встановленими ПК України в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення; протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/yWtDC6.
7700
24-12-20 10:53
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття провадження щодо екснардепа та направив справу на новий апеляційний розгляд
19 грудня 2024 року колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо колишнього народного депутата.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів ККС ВС частково задовольнила касаційну скаргу прокурора й постановила скасувати ухвалу АП ВАКС та направити кримінальне провадження на новий апеляційний розгляд.
Згідно з матеріалами кримінального провадження ексдепутату інкриміновано зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Він отримав компенсацію за оренду житла попри те, що мав квартиру у власності.
Вироком суду першої інстанції колишнього народного депутата визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
У квітні 2024 року АП ВАКС скасувала вирок суду першої інстанції і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях ексдепутата.
Повний текст постанови ККС ВС від 19 грудня 2024 року у справі № 991/6481/22 (провадження № 51-3040км24) буде проголошено 20 грудня 2024 року.
19 грудня 2024 року колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо колишнього народного депутата.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів ККС ВС частково задовольнила касаційну скаргу прокурора й постановила скасувати ухвалу АП ВАКС та направити кримінальне провадження на новий апеляційний розгляд.
Згідно з матеріалами кримінального провадження ексдепутату інкриміновано зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Він отримав компенсацію за оренду житла попри те, що мав квартиру у власності.
Вироком суду першої інстанції колишнього народного депутата визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
У квітні 2024 року АП ВАКС скасувала вирок суду першої інстанції і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях ексдепутата.
Повний текст постанови ККС ВС від 19 грудня 2024 року у справі № 991/6481/22 (провадження № 51-3040км24) буде проголошено 20 грудня 2024 року.
7400
24-12-19 12:47