Верховний Суд

​Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду Україні та є завершеним складом державної зради незалежно від того, чи вчинено надалі конкретні ураження цих об’єктів – ККС ВС У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки він добровільно погодився надавати співробітнику фсб рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання йому інформації щодо місць дислокації підрозділів і військової техніки ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. У касаційній скарзі захисник вважав, що не встановлено форму, вид вини та причинно-наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого і шкодою, спричиненою від таких дій суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Детальніше  

​Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо розрахункових операцій  Питання застосування РРО / ПРРО залишаються особливо актуальними для українського бізнесу в умовах воєнного стану, коли забезпечення належного обліку розрахунків, прозорості господарської діяльності та дотримання балансу між фіскальними інтересами держави й правами платників набуває особливого значення. Практика Верховного Суду сприяє формуванню єдиних підходів до застосування релевантного законодавства та визначення меж відповідальності суб’єктів господарювання. В огляді систематизовано актуальні правові позиції Верховного Суду щодо: ✅ застосування РРО / ПРРО під час здійснення розрахункових операцій; ✅ проведення фактичних перевірок і визначення підстав та меж їх здійснення; ✅ оформлення розрахункових документів і дотримання вимог до їхніх обов’язкових реквізитів; ✅ використання даних СОД РРО та їхнього доказового значення; ✅ проведення розрахунків у межах маркетингових акцій і застосування акційних цін; ✅ доказування порушень і правомірності застосування фінансових санкцій. 

​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в червні 2026 року У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У справі ISKRENOVIĆ v. Serbia заявник скаржився на несправедливість провадження щодо дрібного правопорушення, розпочатого після його затримання поліцією в м. Белграді в липні 2020 року на тлі масових протестів, спричинених запровадженням обмежувальних заходів для боротьби з COVID-19. За версією заявника, почувши позаду крик «Стій!», він, не знаючи, хто його окликнув, почав бігти, після чого поліцейські наздогнали та затримали його. Натомість поліція стверджувала, що заявник образив державних службовців під час виконання ними службових обов’язків. Суд з питань дрібних правопорушень визнав заявника винним. Після скасування першого рішення апеляційним судом під час повторного розгляду суд відхилив клопотання заявника про отримання записів із камер відеоспостереження та допит свідка захисту і призначив йому штраф. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. ЄСПЛ зазначив, що провадження у справах про дрібні правопорушення в Сербії в принципі охоплюється кримінальним аспектом ст. 6 Конвенції, оскільки передбачені законом покарання можуть у кінцевому підсумку призвести до позбавлення волі. У справі заявника відповідне правопорушення передбачало можливість позбавлення волі на строк до 60 днів. ЄСПЛ звернув увагу на спірні фактичні обставини та суперечливі версії подій і визнав, що клопотання заявника про допит свідка й отримання відеозаписів були достатньо обґрунтованими та могли пролити додаткове світло на послідовність подій. Водночас національні суди, відмовляючи в дослідженні цих доказів, не здійснили суттєвої оцінки їх доказової сили та не навели належних підстав для відхилення відповідних клопотань. Також ЄСПЛ врахував, що рішення про визнання винним по суті ґрунтувалося на показаннях поліцейського, який затримав заявника, а результат справи залежав від того, чиї свідчення – поліцейського або заявника – вважати достовірними. За таких обставин відмова заслухати свідка захисту в поєднанні з відмовою отримати об’єктивні відеодокази суттєво обмежила можливість захисту ефективно оскаржити версію подій сторони обвинувачення. ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди не провели справжнього розгляду релевантності запропонованих доказів і не надали достатніх підстав для відмови у їх отриманні та розгляді, що порушило загальну справедливість судового розгляду.  Тож ЄСПЛ констатував порушення пунктів 1 та 3 (d) ст.6 Конвенції.  Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​Формальне подання боржником позовів та застосування санкцій до його кінцевого бенефіціарного власника не є перешкодою для відкриття провадження у справі про банкрутство – КГС ВССам лише факт існування ініційованих боржником судових спорів про визнання припиненими зобов’язань за кредитним договором та визнання його недійсним, за обставин визнання ним цієї кредитної заборгованості в межах відкритої процедури превентивної реструктуризації, не є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою банку, оскільки не свідчить про наявність між сторонами сутнісного спору про право в розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ. Крім того, наявність в особи, щодо якої застосовано санкції, статусу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – боржника не є достатньою підставою для висновку про неприпустимість відкриття провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи. Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Детальніше

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за липень 2026 року В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права. У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:– кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, може бути вчинене лише особою, яка має статус військовозобов’язаного або резервіста і перебуває на військовому обліку, тобто є спеціальним суб’єктом. Особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обов’язок проходити процедуру призову, у тому числі повторно проходити військово-лікарську комісію. У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:– у разі, якщо суд установив наявність підстав для відшкодування шкоди, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належним відповідачем є юридична або фізична особа – роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава; – проведення огляду VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку не обмежує та не порушує прав на невтручання в особисте чи сімейне життя, а також на недоторканність житла чи іншого володіння осіб, щодо яких така слідча дія проводиться.

​Земляну греблю, яка за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не можна набути у приватну власність як окремий об’єкт нерухомого майна, у тому числі внаслідок приватизації – ВП ВС Передача земляної греблі у приватну власність окремо від земельної ділянки водного фонду, складовою частиною якої вона є, не може бути здійснена з огляду на те, що земляна гребля не є окремим об’єктом цивільного обороту.  Для захисту права власності територіальної громади на земельну ділянку водного фонду, порушеного внаслідок реєстрації у Державному реєстрі об’єкта, який у силу закону не міг бути зареєстрований, необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Скасування державної реєстрації права власності на складову частину земельної ділянки водного фонду – гідротехнічну споруду – із закриттям відповідного розділу Державного реєстру опосередковує відновлення становища, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.  Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду. Детальніше   

​Дайджест судової практики ВП ВС й огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за I півріччя 2026 рокуДо вашої уваги – узагальнення піврічної практики Верховного Суду: сотні правових позицій Великої Палати ВС та касаційних судів у складі ВС, які вже формують тенденції національного правозастосування, зібрано в одному дописі. У дайджесті судової практики ВП ВС та оглядах судової практики Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Касаційного господарського суду у складі ВС, Касаційного кримінального суду у складі ВС і Касаційного цивільного суду у складі ВС за І півріччя цього року, зокрема, систематизовано: ▪️найсвіжіші підходи ВС до вирішення спорів щодо земельних, трудових, договірних, корпоративних правовідносин; ▪️результати розгляду справ щодо питань соціального захисту, застосування персональних санкцій, дисциплінарної відповідальності суддів, регулювання господарської діяльності, військового обліку та мобілізації, захисту прав інтелектуальної власності, процедур банкрутства, оподаткування, охорони довкілля тощо;▪️нюанси застосування норм загальної та особливої частин кримінального права України.  Зберігайте добірку, щоб не загубити:✓ дайджест судової практики ВП ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КАС ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КГС ВС за І півріччя 2026 року✓ огляд судової практики ККС ВС за І півріччя 2026 року ✓ огляд судової практики КЦС ВС за І півріччя 2026 року  

​Залишення позову без розгляду у зв’язку зі зловживанням процесуальними правами можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо ознаки зловживання мають очевидний, безсумнівний та процесуально встановлений характер – ВП ВСЗастосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України, який кореспондує п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України та п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України, можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо саме на цій стадії суд установив ознаки недобросовісного використання процесуальних прав. Застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами є правом суду, а не його безумовним обов’язком. Реалізація цього повноваження не залежить від наявності відповідного клопотання учасника справи, оскільки суд має право реагувати на зловживання процесуальними правами з власної ініціативи. Водночас таке реагування повинне здійснюватися лише за умов належного встановлення очевидної недобросовісності процесуальної поведінки та з дотриманням принципів пропорційності, справедливості та права особи на доступ до суду. Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду. Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 3 до 9 серпня 2026 року. Справа, передана на розгляд Великої Палати ВС:Ухвалою КГС ВС від 8 липня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для уточнення (конкретизації) висновків або відступу від висновків ВП ВС щодо визначення способу захисту порушених прав учасника публічної закупівлі, тендерна пропозиція якого була відхилена, а договір про закупівлю укладено з іншою особою та на час розгляду справи судом повністю виконано.Справа, передана на розгляд об'єднаної палати КГС ВС:Ухвалою КГС ВС від 17 червня 2026 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС про те, що саме використання сторонами в договорі формулювань «сторони укладають додаткову угоду» та «сторони вносять зміни шляхом укладення додаткової угоди» передбачає наявність погодженого сторонами обов’язку змінити договірні умови та можливість внесення таких змін у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.Справи, передані на розгляд об'єднаної палати КЦС ВС:1. Ухвалою КЦС ВС від 29 липня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС, відповідно до якого розрахунковою величиною для визначення мінімального гарантованого розміру відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним перебуванням особи під слідством чи судом, є установлений законодавством розмір заробітної плати на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції.2. Ухвалою КЦС ВС від 5 серпня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про наявність підстав для витребування на користь забудовника майна (об’єкта нерухомості), що вибуло з його володіння на підставі судового рішення, яке надалі було скасоване, якщо забудовник продав  інвестору майнові права на спірне майно та в повному обсязі отримав кошти за це майно.

​Друзі, сьогодні систематизували для вас найсвіжіші дописи щодо правових позицій Верховного Суду в нашій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень». Судові рішення: 🔹ВП ВС: правомірним і ефективним способом захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва в разі їх оспорювання або невизнання є позов про визнання майнових прав на спірний об’єкт архітектури та витребування своєї власності (майнових прав) із чужого незаконного володіння  🔹ВП ВС: рішення загальних зборів товариства є правочином у розумінні ст. 206-2 КК України, якщо внаслідок такого рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб і натомість жодних інших правочинів не вчиняється 🔹ОП КЦС ВС роз’яснила межі допустимого інформування суспільства щодо використання імені та фото підозрюваного до вироку суду  🔹Верховний Суд захистив право громади Бучі на зелену зону та підтвердив, що поновлення договору оренди можливе лише за умови належного дотримання вимог закону  🔹КГС ВС: відмова у відкритті провадження про неплатоспроможність фізичної особи є правомірною, якщо боржник не довів свою добросовісність і наявність підстав для застосування процедур банкрутства  🔹ККС ВС: якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належним відповідачем є юридична або фізична особа – роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава  🔹КЦС ВС: право співвласника багатоквартирного будинку на судовий захист прибудинкової території не залежить від державної реєстрації прав на землю  🔹КГС ВС: сума безпідставно збережених коштів, що стягується за фактичне користування земельною ділянкою, підлягає зменшенню на розмір земельного податку, сплаченого за той самий період користування  Огляди судової практики:Огляд за результатами аналізу судової практики та судової статистики постановлення ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (1 січня 2026 року – 30 червня 2026 року)