Казанок із сармою був останньою річчю, що її побачила моя бабуся, коли під час депортації її витягали з будинку. Вона зранку наготувала для своїх дітей. Це ж був травень: в цей час якраз дуже тонке виноградне листя і воно добре смакує. З того часу вже в Узбекистані моя бабуся готувала сарму щороку саме 18 травня: ця страва нагадувала їй про дім. Потім, коли ми й повернулися до Криму, сарму готувала моя мама. А тепер я. І так само я сподіваюся на повернення. 15-17 травня у Львові відбулася одинадцята міжнародна конференція LMF 2025. Її фокусна тема — «Називати речі своїми іменами: вибір, рішення, відповідальність». Однією з подій культурної програми стала вечірка Living Cultures, Shared Tables: Evening of Local Hospitality in Lviv Skansen, що була присвячена дослідженню кримськотатарської, єврейської та галицької гастрономічної культури. Ми поспілкувалися з учасницями події — Лєране Хайбуллаєвою, Льолею Ландою та Маріанною Душар, щоб дізнатися більше про страви, які вони готували, та історії, що стояли за ними.