Сьогодні я назвала День - «навіть якщо ніхто не вірить, що я зможу, - я зможу».

І протягом дня згадувала, як багато разів мені казали: у тебе нічого не вийде.

Як ти взагалі виживеш в житті зі своїми віршами, феєчками та психологією (це мені казали ще 25 років тому), ти занадто чутлива, слабенька.
Ти не зможеш сама без чоловіка - кому ти будеш потрібна після розлучення, ти не впораєшся, поки чоловік у війську…

Скільки разів на нас одягали чужі сценарії, чужий досвід.
На все це я казала: я зможу.

Так, у все доводилося вкладати багато сил.

І якщо спочатку, в дитинстві та юності щось робила для того, щоб довести, що інші помилялися, то зараз просто спокійно роблю те, що вважаю за потрібне, те, в чому відчуваю сили.

Звісно, буває дуже складно. Але я вже нікому не дам визначати себе.

Коли у мене буває відчуття розпачу, я йду на сторінку цього чоловіка – це скрин з його відео.
Подивіться, який він граційний. Скільки у нього задоволення від того, що він робить.
І скільки разів він міг чути, що це не для нього.

Ось його сторінка https://www.facebook.com/share/r/1HErpEYJYB/

Я зможу! Ми зможемо! Навіть, якщо хтось зовні та й зсередини каже інше.

Доброї безпечної ночі та вихідних. Дякую за ще один тиждень разом. До понеділка ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз