Я сьогодні не мила вікон, навіть не підметала в будинку. Весь день працювала. Вичищала і скорочувала тексти. Робила їх яснішими. І думала про чистоту як один з вимірів ясності. Прозорості в стосунках із самою собою. Я думала про символізм дії Ісуса в легенді – саме в цей день він омив ноги своїм учням. В той час цю дію виконували виключно слуги, «брудні люди». Можливо, в цьому була ідея, що в служінні немає приниження, що в своєму щирому служінні ми схиляємось і наближуємось замість того, щоб підніматись над іншими. І в тому, що «на наших ногах» - в нашому досвіді – немає «бруду». Ти можеш проходити «складними дорогами», але від цього ти не стаєш «брудним». Я вдивлялася сьогодні у себе. Мій внутрішній критик накидав мені купу того, чого мені бракує.А я конфронтувала з ним: навколо так багато пафосу і штучності, що найцінніше зараз для мене - простота, чистота і ясність в намірах, думках, стосунках. Чистий четвер - день, у якому ти скидаєш зайве, коли ти готуєшся до внутрішнього переходу. І не зможеш відчути «світло», якщо носиш в собі бруд. Я сьогодні думала: що я готова відпустити, щоб бути більш легкою і ясною із собою? З чим я примиряюсь, чому і кому в собі «омиваю ноги». І що, насправді, для мене зараз «світло». Його сенс за ці роки змінився. Я намагалася відчути, як виглядає мій стан.І сьогодні це - пташеня в яйці, яке тільки-тільки готується вийти зі шкаралупи. Воно знає, що пташеня. Але ще не ясно, що це буде за птах.Як ваш день?Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз