Я ніяк не можу відновити різдвяник. Бо його, особливо коли прохолодно, використовує, як гніздечко наша Шира. Можливо, вона уявляє себе пташкою. Чи просто їй так тепліше. Робить собі в землі ямку і зручненько вмощується.Я сьогодні думала про гніздечко і «хороше місце». Провела знов із близькою людиною день у лікарні. Там рідко вдається відчути себе в затишку.Я сьогодні якимось дивом здогадалась надягти вже осіннє пальто. Тепле і пухнасте. Зняла його з плечей і розклала навколо себе, саме як гніздечко. Думала про те, що коли ми знаходимо спосіб відчути всередині себе, чи створити з чого завгодно навколо, малесенький захищений простір — навіть серед тривоги та хвилювань з’являється оаза спокою.І з цього «цвінь-цвіріньк, я в гніздечку» легше приймати рішення, витримувати навантаження.Створіть, будь ласка, навколо себе зараз ваше «гніздечко». Всередині чи зовні. Що в цьому може допомогти? З цього починається процес відновлення.Доброї затишної безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз