Прочитано 200/322 📖Отже, мої #перші_враження:▪️атмосферно, гарні описи;▪️гг підозрює в себе аутизм (це не спойлер, якщо що — це є в анотації), тож автор принаймні намагається описувати її почуття, зважаючи ось на цей факт. Тобто нам не просто кажуть, а й показують;▪️загалом я не маю претензій до редактури. Око ні за що начебто не зачепилося, все гарно👌▪️історія сама по собі цікава, бо гг стикається з тим, що було скоєне вже давно, 17 років тому. Проте інформація, яку вона знайшла, може покарати винних, які й досі на свободі;▪️важка, але потрібна тема, яку не варто оминати увагою.Що не подобається:▪️доволі типова риса характеру, що зустрічається в кожному другому детективі/трилері: гг завжди кудись лізе, встрягає в неприємності й нічого не боїться😁 Тобто прийти в якийсь старий будинок вночі, з 1% батареї в телефоні та відсутністю зв'язку; не маючи із собою нічого для захисту, не попередивши нікого про своє місцеперебування; повіривши на слово якомусь ноунейму з переписки й сподіватися, що там на тебе ніхто не чекатиме? Ну таке. ▪️був такий трохи притягнутий за вуха момент, коли їй описали хлопця, як "високого, з коротким волоссям та пильним поглядом" і авжеж вона потім знайшла його на шкільному фото (серед десятків інших фотографій з різних класів), бо " у цього хлопця був найпильніший погляд з усіх"😁Загалом це в якомусь сенсі звичайні тропки для трилерів😅 Можна пробачити.Читатиму далі💙