#історії_дизайнуВсе почалось з аналізу айдентики нашого клієнта – треба було пояснити, чому логотип не дуже відповідає бренду. І ось невеличке дослідження виросло в чергову історію.У графічному дизайні існує багато кліше, одне з них «Космічний трафарет». «Космічний трафарет» – це коли ти хочеш показати, що твій бренд пов’язаний з технологіями або з майбутнім (або і з тим, і з тим), береш «широкий» геометричний шрифт, часто із заокругленими штрихами та додаєш до них деінде розриви. Як виник «космічний трафарет»? Все почалось в епоху арт-деко, у 1930, коли Морріс Фуллер Бентон створив шрифт Bank Gothic. Існує легенда, що натхненням для Бентона став напис на старому надгробку XIX сторіччя. Геометричний гротеск Bank Gothic має обрізані по діагоналі штрихи та прямі кути, майже без округлих елементів, що надає йому брутального технологічного вигляду.Bank Gothic, так само як і Futrura і інші геометричні гротески, сприймаються нами технологічно через те, що відкидають традицію побудови рукописних шрифтів, (відмовляються від декора та зв’язку з пером), а натомість пропонують чітку геометрію для побудови літер. Коротше, чим далі від антикви тим футурістичніший вигляд.Те що почалось як ар-деко, продовжилось, як стиль «стрімлайн» — у 1952 році дизайнери словолитні Nebiolo Алесандро Бутті та його молодий учень Альдо Новарезе розробили шрифт Microgramma, що мав тільки великі літери та був вдосконаленою «заокругленою» версією шрифта Bank Gothic. «Стрімлайн», нагадаю, надихався плавними формами пароплавів та гоночних авто.У 1962 році Новарезе вже сам розробив шрифт Eurostile, що був по факту шрифтом Microgramma, до якого додали набір малих літер. Eurostile швидко став шрифтом технічної документації та науково-популярної фантастики, по-перше, через свій футуристичний дизайн, а по-друге через доступність у наборах Letterset. Letterset – це набори переводних шрифтів, що дозволяли у докомп’ютерну епоху створювати дизайн, не перемальовуючи вручну кожну літеру. У совку такої розкоші не було, тож наші дизайнери грались з фотопереносом. До речі, читайте про це у першому Літописі.А у 1968 році вийшла геніальна «Космічна Одіссея 2001 року» Стенлі Кубріка, де головну шрифтову роль виконували шрифти – Eurostile та Futura. І понеслось… Eurostile став де фактом стандартом наукової фантастики і був використаний для обкладинок, заголовків, титрів та інтерфейсів у фільмах: Back To The Future, Big Hero 6, The Edge of Tomorrow, Firefly Ariel, Moon, Silent Running, Space: 1999, Зоряний десант, WALL-E, Вартові Галактики, Хакери, Lost in Space, Джоні Мнемонік, Star Trek IV: The Voyage Home, Star Trek: Into the Darkness, Парк Юрського Періоду, Total Recall (2012), District 9 та іншихДо речі Bank Gothic теж тримався: «Люди Ікс: Початок. Росомаха», «Післязавтра» «Я, робот», Moon, Star Trek: Into Darkness.У деяких фільмах Eurostile використовувався у вигляді трафарету з нанесенням на космічні кораблі. А згодом «трафаретний» прийом із розривами у штрихах літер зажив своїм окремим життям. Тож після майже століття після створення Bank Gothic маємо кліше, що дозволяє брендам виглядати «технологічно» та «дуже майбутнє».Нагадаю, що кліше — це прийом, що через часте повторення втратив свою силу. З переваг використання кліше — ви майже відразу викличете необхідний набір асоціацій, з недоліків – такий саме набір викличуть й ваші конкуренти, якщо його застосують. Тож використовуйте з розумом, і, будь ласка, не робіть цього для стоматологій та кав’ярень.
#районна_бібліотекаЗробив огляд-розбір «Зростання людини і суспільства. Нордична концепція більдунґу» від Лене Рейчел Андерсен. Можливо буде цікаво. Що таке більдунґ? Перше визначення більдунґу подається буквально в першому абзаці книги:«Більдунґ — це моральна та емоційна зрілість. Більдунґ — це мати освіту та знання, необхідні для процвітання у вашому суспільстві. Більдунґ — це бути глибоко вкоріненим у культурі та спільноті, водночас зберігаючи автономію, щоб прокласти власний шлях у житті. Більдунґ завжди особистий і унікальний.»Далі в книзі буде ще багато визначень більдунґу багато з яких надихаючі та поетичні, але не дають остаточного розуміння, що ж це таке. Але якщо підсумувати всі, то більдунґ — це система практичних знань і розвитку людини та суспільства, що побудована на здоровому націоналізмі та готує людину до успішного життя у сучасному світі. Чому це важливо і чому це взагалі потрібно? Сучасна система освіти не справляється зі складністю світу, та відповідає (якщо відповідає) на виклики минулих часів, тож люди після шкіл та університетів виходять розгубленими та не готовими до сучасного життя. В принципі складність така, що неготові всі, а не тільки вчорашні школярі та студенти. А розгублені/непідготовлені люди, що не розуміють усієї картини та складності, приймають невірні рішення, що призводить до деградації всієї цивілізації. Звісно це почалось не вчора, але наслідки ми бачимо сьогодні. «Прості люди» вирішують «прості проблеми, простими рішеннями», руйнуючи складні системи — від НАТО до USAID. «Ділитися політичною владою з неосвіченим населенням — справді погана ідея…»Продовження на: https://www.smrnv.live/1b8f490d138e8058ba5fcc09e74d5270
#історії_дизайнуНа фотці скляна праска Silver Streak 1946 року від компанії Saunders.Появу та дизайн цієї праски зумовили три фактори — Друга світова війна, рецепт пирога з капустою та стиль стримлайн:1. Економія та вартість металу (весь метал йшов на виготовлення зброї) під час Другої світової війни змусила компанію Saunders шукати альтернативу — так вони звернули увагу на термостійке скло Pyrex.2. А до появи скла Pyrex привело бажання Бессі Літтлтон у 1915 році спробувати новий рецепт пирога з капустою. Для цього їй потрібен був скляний посуд, що витримав би високу температуру у духовці. Тож вона попросила свого чоловіка Джессі (саме Бессі та Джессі дивляться на вас з ч/б світлини), що працював інженером у компанії Corning, зразок скляної форми з його лабораторії. Компанія на той момент вже експериментувала із термостійким склом під брендом Nonex. Пиріг у Бессі вдався і це надихнуло Corning на випуск посуду і запуску бренду Pyrex (від суміщення Pie пиріг та Nonex). 3. Ну а стиль стримлайн, що виник у 30-х і протримався до 50-х , подарував прасці плавні, обтічні форми гоночного автомобіля. Не дивлячись на те, що праска Silver Streak була красива та зручна, вона швидко зникла з продажу. По-перше, через те, що хоча скло Pyrex і чудово витримувало високі температури, цього не можна було сказати про фарбу всередині скла. А по-друге, метал після закінчення війни швидко впав у ціні, а з нього робити праски і легше, і дешевше.P.S.Сподобалась історія та хочеш ще одну? Закинь на дрони: https://send.monobank.ua/jar/9Jv2Q7N8fwНе сподобалась? Все одно закинь.
#районна_бібліотекаНащо читати цю книгу?Якщо ви дизайнерка/дизайнер, то знайдете пояснення різним архітектурним стилям і ідеям, що за ними стояли, а так як ці ідеї були міждисциплінарними, то станете краще розуміти, не тільки історію архітектури, але й дизайна.Якщо ви не дизайнерка/дизайнер, то відволічетесь і дізнаєтесь багато цікавинок як от, що бароко це з португальської – перлина неідеальної овальної форми або що дученто, треченто, кватроченто і чінквеченто, це ренесансні періоди, що позначені італійськими числівниками: від 1200-го року — duecento, від due — «два» і cento — «сто», trecento — «три» і «сто», quattrocento — «чотириста» і cinquecento — «пʼятсот». А також після прочитання зможете за 5-ть хвилин розказати будь-кому історію архітектури — від рімлян до модерну.Коротше добра книга, що має два недоліка, перший, що закінчується на модерні на початку 20-го сторіччя (аж сумно), другий, не має фотографій (а скетчі в книзі не завжди передають красу та характер будівель), тож читати тре зі смартфоном, щоби роздивлятись все те, про що Юрій Чаплинський пише.
Після поста про збір на 8-й день народження Спіілки отримав оттакий коментар (див. зобр.) від одного з українських дизайнерів. Спочатку хотів написав просто «Йди на х..», але вирішив дати розгорнуту публічну відповідь, тому що в цій ситуації є кілька тем, що я би хотів проговорити.Перекладемо і трошки перефразуємо початкову конструкцію але так, щоби зберегти сенс – вийде щось на кшталт: «А тобі не здається, що дизайнери не повинні підтримувати вбивство людей?» Наче все правильно, але що тут не так? Ну по-перше, це маніпуляція, підтримка Сил Оборони України, що захищають нас від агресії військ та людей росії, замінюється на «підтримувати вбивство людей». Якщо ми її приберемо, то обвинувачення буде звучати вже дивно «А тобі не здається, що дизайнери не повинні підтримувати наших захисників та захисниць?» — «Ні, не здається, що за дурні питання». По-друге, це наїзд від людини, що покинула країну під час війни, заплативши хабаря. Я розумію, що не всі готові воювати, не всі вже тепер бачать себе в цій країні, що всім страшно… але ну виїхав ти, відмовився від України, ну все — будуй своє життя деінде та приймай наслідки з гідністю. Не відмовився? Ну тоді допомогай, чекай і повертайся. Чому ж ти намагаєшся виправдати своє рішення знеціненням позиції інших? Важко? Відчуваєш, що все таки щось не так? Що герої у фільмах чинять інакше? Якось ницо.По-третє, звідкись взялась ідея, що дизайнери, це люди святіші за інших, що вони прийшли в професію, щоби робити, цей світ кращим. Такий собі дизайнерський орден монахів-рятівників світу. Це звісно лестить… Але немає нічого спільного з реальністю. Появу дизайнерів зумовила промислова революція та розвиток технологій, хтось повинен був проєктувати те, що буде потім виготовлятись на конвеєрі, а потім упаковувати і комунікувати продукт, так щоби на нього звернуло увагу і купило якомога більше людей. Тобто дизайнери, якби їм не хотілось, всього лише допомагають бізнесу заробляти більше. Хоча і роблять це не без користі для користувачів, бо задоволений клієнт це добре для бізнесу. Просто після того, як говорити тільки про прибуток у цивілізованих суспільствах стало не прийнято, виникла ілюзія, що дизайнери рятують світ. Десь рятують — так, а десь тільки примножують його проблеми. І перед кожним дизайнером (як і перед кожною людиною) завжди стоїть вибір як вчинити? Чи брати цей проєкт? Чи етично працювати з табачниками, мікрокредитами, росіянами тощо? І відповідь дає кожен сам. По-четверте, чи можна співпрацю з військовими ставити в ряд з чимось сумнівним? Більшість дизайнерів у будь-якій демократичній (та й напевно що й не в демократичній теж) країні, скаже, що ні – співпраця з Силами Оборони країни, це почесно. А чи можна ставити в цей ряд виробників зброї? Вони ж нібито наживаються на війні, а значить зацікавлені в її продовженні. Але здається, що це така хитрість, що тягнеться з совка, совєти озброювались до зубів, але при цьому звинувачували весь світ у гонці озброєнь. Виявилось, що для того, щоби захистити свою свободу і своє право жити так, як ти хочеш, тобі потрібна зброя, багато зброї, про що на жаль, західні демократії забули за часи миру. А ще десь 80 років тому, під час Другої Світової Генрі Дрейфус (великий американський дизайнер) розробляв дизайн гармат та військових кораблів, і вважав це за честь. Тож пацифізм працює тільки тоді, коли нема загрози твоєму життю, або за тебе ризикує життям хтось інший. Ось така довга відповідь, замість короткого «Пішов на х..»P.S.Так як цей коментар був надісланий мені приватно, то я не буду відкривати ім’я того, хто це написав. Але якщо вам цікаво, кого вам ніколи не треба наймати на роботу – напишіть мені, я підкажу.P.P.S.До речі, збір все ще триває )https://send.monobank.ua/jar/aLuMatUkG
#районна_бібліотекаПригоди української літератури дуже би стали мені в нагоді у школі, тоді 100% було б цікавіше читати «нудотні», як мені тоді здавалося книжки, вже із розумінням контексту — що в той час відбувалось у країні, що у світі, а що у голові та персональному житті авторки чи автора. Але так як момент зі школою я давно вже пропустив, то читав книгу як літературно-історичний наук-поп і теж не розчарувався. Крім знання хто ж були ті люди, іменами яких названі вулиці Києва та цікавих фактів, якими можна похизуватися у розмові і з друзями…Хвилинка-цікавинка:Чи знали ви що Панас Саксаганський (справжнє прізвище Тобілевич), це відомий та поважний український актор, один з чотирьох з родини Тобілевичів, а інші це Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський та Марія Садовська-Барілотті.…так от, навіть крім цікавих фактів, я знайшов у книзі багато чого для себе — тут і пояснення, які книги ще варто читати, а які вже й неможливо й нецікаво, якщо ви тільки не історик та літературознавець. І рекомендації з української історичної прози (люблю таке), і поради як читати/сприймати поезію і нарешті зрозуміле пояснення чим відрізняються романтизм, реалізм, модерн, постмодерн та метамодерн. Коротше «ай лайк іт».А якщо ви «лайк іт» рекомендацію, то з вас донат на «Дронопад» від «Повернись живим»:https://savelife.in.ua/dronopad/
[2/2]Що таке ненудний дизайн? Ляпнув назву для привернення уваги, я потім довго думав, що ж це таке. Я ж не вірю в дизайн заради дизайну, або креативний дизайн, або яскравий дизайн. І врешті придумав доволі поетичне пояснення «Ненудний дизайн — це дизайн вартий історії.» Прикольно що тут є ця гра «розповісти історію» vs «увійти у історію». Але я тут радше про те, що якщо про дизайн неможна розповісти гарну історію, то не варто було й починати, світ без нього не збідніє. Отже це курс про те, як створювати дизайн, про який можна буде розповісти хорошу історію на кшталт тих, що я час від часу пишу тут під тегом #історіі_дизайну або ми з Настічкою розповідаємо у Звукописі.Для кого курс? Переважно для дизайнерів всіх рівнів, але й в принципі для всіх. Хочеться щоби ви подивились на дизайн не через оптику інструмента, чи дизайн-системи, чи гайдлайнів, бо так майже неможливо розповісти цікаву історію «Ми використали стандартні компоненти, для економії часу на розробку…», а через оптику власних бажань та знань, а також знань та бажань людей, подивились на дизайн, як на позицію, та як на ідею. А для цього можна й не бути дизайнером, але треба точно любити дизайн. З чого складається курс?5 лекцій. Дизайн. Дизайнер. Людина. Інтерфейс. Бренд. + ще одна лекція з запрошеним лектором, на важливу тему5 практичних завдань. Які не скажу, бо потім буде нецікаво, але будете робити дизайн всього. Що треба вміти? Як казав Шерлок Голмс «Любий Уотсоне, револьвер та зубна щітка — це все, що вам знадобиться». Тож для практичних завдань вам знадобиться текстовий редактор, синя кулькова ручка (без жартів), смартфон, трішки Фотошопа і Фігми (але впораєтесь і без них), голова, Midjourney, спостережливість та емпатія. Більше деталей та реєстрація на сайті https://skvot.io/uk/course/2515-nenudniy-dizayn?utm_source=lecturer&utm_medium=post&utm_campaign=nonboring_smirnovПриходьте, якщо зможете, буде цікаво.
#районна_бібліотекаКостянтин Ульянов «Броньований розум» – про стрес, про типи реакції на нього, про те, що відбувається з організмом під час стресу, та про те, як підвищити свою стресостійкість, а ще про те, що відбувається з людиною на війні та як підтримувати ветеранів та бійців. Наче актуально, як ніколи, але якщо читати не будете, то тримайте прості пояснення та поради, як підвищити власну стресостійкість:«Стрес — це реакція на зміну звичного середовища.»«Неможливо адаптуватися до стресу. Однак можна пристосуватися до стресору...Стресор — фактор, що викликає стан стресу. Він може бути як зовнішнім (холод), так і внутрішнім (страх). »«Стресостійкість — це відчуття контролю, усвідомлення можливості впливати на ситуацію своїми діями.»«Важливою характеристикою нашої стресостійкості є чутливість до стресорів. Знизити чутливість, тобто — стати менш сприйнятливими до дії стресорних факторів можна, памʼятаючи наступне: – потрібно тренуваннями знижувати новизну ситуації, – накопичувати досвід перемог, – збільшувати кількість навичок, якими володіємо, – збільшувати контрольованість ситуації, в якій ми опинилися, зокрема з допомогою релігії чи іншої віри.»І окремо про «досвід перемог»«….важливою складовою стійкості є накопичений досвід “успіхів”. Простіше - досягнення. Якийсь процес, який вашим мозком сприймається як завершений успішно. Успішно, завдяки вашим усвідомленим зусиллям. Таким чином мозок ставить галочку - успіх. Коли таких галочок збирається якась кільксть, це призводить до зниження стресу, в його саме фізіологічному прояві (гормони).»Тож тренуйтесь, накопичуйте успіхи, ставайте складніше та не втрачайте віру.