10 цитат з книги "Музиканти. Четвертий дарунок" Володимира Аренєва— Де ми?— Та ж не в Канзасі, — хмикнув Мавр. І вивалив язик від задоволення: — Завжди мріяв це сказати.***Дарунок — це те, що важливе для тебе і водночас для того, кому його віддаєш. Він значить багато, але не має ціни, бо його не продають і за нього не чекають нічого взамін.***Сови мудрі пташки, а в котів добра пам’ять, зате ми, собаки, чуємо серцем.***Бо ж відомо: ніщо не змусить кота відступитись, якщо він стоїть на своєму. Навіть якщо стоїть сидячи.***— Дитя, тебе хоч чомусь у школі вчать? Якщо на стіні висить зброя — то бери зброю, шонеясно?***Час, кажуть люди, лікує. Але його онуки й правнуки охоче виконують роль митарів і, коли настає слушна мить, беруть своє із відсотками. Якщо ж хтось намагається їх обдурити чи обікрасти, Часовичі мстяться — і жорстоко.***Ви, люди, схильні викривляти дійсність. Забувати одне, вигадувати інше. Ви робите це свідомо й несвідомо, малі й старі. Така ваша природа. Коли ж вам несила нести тягар, ви губите спогади — і ми підбираємо їх. Час і Часовичі не зцілюють, Маріє. Ми знеболюємо.***Пам’ять людей плинна, непевна — і в тому прокляття й дарунок їхній.***Зло, може, ніколи й не спить, та в моєму серці бринить переконливий голос щирого невиспаного добра.***Але скажіть: чи ви чули колись про кота, який піддався б зневірі та розпачу?!..А тут рецензія.