О, давно не бачила я клоунських смайлів під своїми постами! Аж відтоді, як перестала ходити проповідувати в рос.мовних групах :) тобто реально давно. Якщо це ті, кому сподобався роман Аліни Дихман, то зря ви образилися, мені він теж сподобався в цілому, якби ні - я б кинула, у мене це швидко. А якщо таки зетники про мене згадали, то йдіть у дупу.Повертаємося до питань культури."Музикантів" Володимира Арєнєва я чекала дуже давно, їхали вони до мене непростим шляхом і таки доїхали позавчора. Цю книжку можна було б порівняти зі "Сніжним Ізюмом", бо це теж фентезі з елементами реальності й воно теж створює затишні вайби на тлі обстрілів, але ми не будемо порівнювати бо боїмося смайлів 🤡Переповідати я теж нічого не буду, бо там всієї книжки сто сторінок, прочитайте самі :) Я скажу ось що: я думала, що мені важко буде читати про кота, бо Сирена. Але ні, цей кіт мені набагато більше нагадав пічника Миколу Микитовича, який нам свого часу зробив камін, ніж Сирену. І на картинках викапаний М.М. Світ мені прям от дуже сподобався, я хочу читати про нього ще і вірю, що прочитаю, бо інакше навіщо це все було :) І тепер як сирена завиє, буду уявляти, що десь відбувається оце, про що в книжці пише. У мене, може, і не вийде, а в дітей, які цю книжку читатимуть, має вийти. І наостанок пара цитат і одна картинка (бо знову-таки їх там не так багато, щоб розкидатися в інтернеті, хоча багато і дуже гарні й стильні, оця чорно-помаранчево-біла гама - вогонь в усіх сенсах).(замазана назва ворога, щоб не було спойлера)