📌Інтерв’ю з начальником Черкаського управління поліції Дмитром Кірдяпкіним«У нас діяло угрупування так званого Безлера. До цього він працював на цвинтарі, і ми спіймали його на вивозі огорож та пам’ятників з кладовища. У тюрмі це дуже погана і неавторитетна стаття»
«Горіло все місто. Я записував на аркуш паперу, скільки осіб ми за день виявили загиблих внаслідок обстрілу. У мене було 120–130 осіб загиблих на добу. І це тільки те, по чому ми мали інформацію».
"Бачу дядька, йому відірвало праву кість. Поруч жінка – її геть розмотало. Ми надаємо першу допомогу дядьку, як можемо. Затягую його до авто. Їдемо в лікарню. Бачу там двох хлопців з Азову, вони маячать: петляй звідси, тут мінометний обстріл. Я вилажу з тачки й стрибаю до них. Згадую, що дядько в машині. Вертаюся, закидаю його на спину, повзу і тягну до хлопців метрів 50".
"Дзвонить російський номер на «вацап». Жіночка, нормальний голос із характерним «чоканням» і «ґеканням». Каже: «Дмітрій Александравіч, у нас дєловоє прєдложеніє, ми ценім ваши качєства. Вам нєобходімо прінять рєшеніє, с кєм ви відітє будущєє». На це я не дуже культурно пояснив, що я визначився ще із 2004 року, що підтверджується моїми діями із 12 квітня 2014‐го. Крапка. У мене до них кровне питання. Пі***и мого батька убили в Донецьку у 2015 році".
"З Маріка я виходжу із портфеликом. Туди я накидав, що в мене було. Труси, носки, пару спортивних штанів, футболка. І ось цей прапор (показує прапор «Азову»).Говоримо з жіночкою. Вона каже: «Дивимось, шукаємо, через тиждень поїдемо». Ми кажемо: «У вас пацан 10 років, виїжджайте, не треба тут за якусь табуретку триматися. Ось ваша найбільша цінність. Це ж і ваше майбутнє, і України». Вона каже: «Розберемся».
Два дні пройшло: артобстріл. Вона готує їжу в себе на другому поверсі, хлопець сидить. Залетів уламок і зрізав їй пів голови. На очах у 10‐річного пацана. Я приїхав. Він труситься. Дивлюся по кімнаті, бачу, що в нього шеврони в кімнаті. Я знімаю шеврон і кажу: «Збираєш»? Далі починаю його відволікати. Кажу: «Скажеш своїм кентам ось начальник поліції тобі вручив особисто»
"Тут (у Черкасах - ред.) я трохи розморожувався. Мабуть, два‐три місяці я адаптувався до того, що люди спокійно ходять"
Текст ТУТ
У Черкаській облраді далі пробують впихнути невпихуємеВід глобального - до локального. Яке-не-яке політичне життя все ж трохи жевріє на Черкащині завдяки обласній раді.Там знову не змогли обрати голову. Знову маса інформації про спроби "нагинання" депутатів. Знову традиційне: "достатньо голосів". Знову все виявилося банальним блефом і надуванням щок.Просто після першого епізоду (в трьох серіях) впихання, перейшли до другого, місцями кумедного. Бо новий кандидат раніше уже “пролетів” із посадами заступника голови ради, головного лікаря обласної лікарні etc. Ініціатива з обранням головою "Слуги" йде від нардепа Завітневича. Він давно є одним з найбільш впливових політиків нашого регіону, який має вплив на призначення великого діапазону топ-посадовців області. І призначення і звільнення. Кілька колишніх керівників ОВА тут не дадуть збрехати.Загальний висновок з цього всього: - який же обмежений кадровий потенціал в цій обласній раді- яка ж коротка лава запасних у партії владиhttps://18000.com.ua/strichka-novin/kriza-v-cherkaskij-oblradi-znovu-ne-obrali-golovu/
Коли гордитися своїми, як не сьогодні?Меншовартість лікується, але повільно. Її корінь у століттях поневолення і у десятках років імперської пропаганди про нас як про другий сорт. Це все глибоко сидить у мізках.Диванні і кухонні аналітики слідом за дипломами експертів із вірусології\геополітики\енергетики\модних тенденцій\трампізму стали експертами з ракетобудування й дронобудування. Суть їхнього життя - ниття і знецінення.«Не такі» українські ракети. «Не існує. Існує, але не літає. Літає, але не влучає. Влучає, але не руйнує» (с). Та і мова не лише про ракети, а про будь-який наш оборонний продукт. На дронах вкрали, РЕБи не працюють і так далі й далі.Скепсис і негатив банально швидше розлітаються по інформаційних трубах. Тож куди без хайпу? Але окей, якщо в нас в традиції недовіра до своїх, то можна почитати західну пресу, на яку в нас завжди любили рівнятися і ставити у приклад. The Economist, Forbes, The Telegraph, The Wall Street Journal, - певно, всі передові медіа світу розсипаються у компліментах українським конструкторам, інженерам, винахідникам. Поки наші сегменти соцмереж зайняті зрадойобством. Знецінювати своє – це так по-нашому. І так було вчора, і буде завтра. А сьогодні таки бачу хоч трохи гордості за своїх. І це радує
❤️Уперше за багато років черкаський спортивний сегмент отримав настільки приємну сенсацію. Ну, а футбольний – так і взагалі вперше.Я гарно пам’ятаю 2018-й рік і чемпіонство «Черкаських Мавп». Тоді трохи працював у прес-службі клубу і міг по суті воочию спостерігати найбільший тріумф в історії черкаського баскетболу. Так, будьмо реалістами, наша ліга тоді перебувала за своїм рівнем десь нижче середнього. Якщо рівняти з праймовими і золотими часами кінця 00-х – початку 10-х. Але безвідносно до часу – це було неймовірне досягнення, яке нині, на жаль, має вигляд неповторного. І величезна подяка Кольченку (мій фаворит), Кобцю, Конєву, Шахіду (прости, Господи) Девісу та іншим за той великий та історичний сезон.Футбол завжди був на задвірках спортивного буття нашого обласного центру. Той самий труь «Дніпро» - команда рівня другої – максимум першої ліги. Пік тієї команди – програні стикові матчі за право грати у Вищій Лізі 2000-го року, про які я міг читати хіба в газетах. Тож об’єктивної оцінки дати не можу. По суті головне досягнення всього черкаського футболу до цього року на моїй пам’яті – це півфінал Кубку України для по суті псевдо-клубу «Славутич». Тоді команда гідно трималася, але програла «Шахтарю» із (страшно зараз навіть уявити) Тейшейрою, Бернардом, Едуардо, Тайсоном та іншими.Саме цей «Славутич» і подарував мені супер-емоції в 1\4 Кубку, коли перед «Шахтарем» пройшов «Ниву». Пам’ятаю, як купа людей тоді сиділа між трибунами, а потім вибігала на поле. Далі ми йшли із стадіону на Казбет, і, здавалося, всі Черкаси раділи, співали і волали тому успіху посеред міста.Ясно, з тих пір моє сприйняття і футболу, і спортивних успіхів загалом, спочатку просто пішло вниз, а у 2022-му – цей інтерес зовсім зник. Але скільки ж людей прийшло в Черкасах на «Шахтар»? І навіть я там був вперше за безліч років. І пробки були, і люди, очевидно, з інших міст, які шукали стадіон, теж були. І гра була – що головне. І емоції були.Загалом, я дуже ціную моменти, коли кошмарний контекст, в якому ми живемо, трохи відходить на другий план. Без цього сприйняття можна дуже легко поїхати дахом. І от, ЛНЗ – одні з тих, хто ці миттєвості дарував. Навіть умовному мені, який зараз з презирством ставиться до нашого національного футболу. Але так, такі моменти були.Дяка всій команді. Історично як-не-як.
👌 У нас велике інтерв'ю з Юрієм Ботнаром«Піхотна позиція дуже класно повертає тебе в реальність. Я не був на піхотній позиції у покарання. Мене повернули у реальність», – каже Юрій Ботнар. Далі він показує колаж на телефоні. Там його фото у стильному гірчичному пальто часів цивільного життя поруч зі світлиною на позиції, де він брудний і кудлатий.У Черкасах Ботнар більше відомий як політик-«свободівець», депутат обласної ради, колишній заступник міського голови Черкас. Запальний і емоційний. Не секрет, що Ботнар‐політик завжди мав непрості стосунки із «18000» і нерідко був героєм критичних матеріалів на сторінках нашого видання.Але цей матеріал інший. 2022‐й змінив занадто багато всього у поглядах, ставленні та персоналіях. І війна продовжує ці зміни. - чому хотів бути безпосередньо на війні - коли найбільше просідає морально-психологічний стан на позиції і як взяти себе в руки - про цінність піхоти та ставлення до неї в суспільстві - як воюють так звані "шквалівці" - про розпорядок дня, побут і вільний час на позиції - як із харчуванням, боєприпасами, гігієною та які фільми дивляться військові - як вбивають росіян - про новий досвід, переосмислення і так далі-даліP. S. До речі, Юрій був підписником мого потужного каналу і активно коментував тут, але зараз каже, шо видалив телеграм
Війна ще навіть не закінчилася, а «відкат» по троху йде. Як проста ілюстрація: справа ЗамирайлаУєбан і дурачок з Черкас. Тупий і бидлуватий чєл, якого черкаський кримінал протягнув у список опзж. Який потім сильно повірив у себе, відмовлявся виступати українською на засіданнях сесії і так далі.Після початку великої війни цей чорт не хотів виходити із партії, але після «профілактики» передумав і таки вийшов.Уже у серпні 22-го отримав підозру у колаборанстві, отримав зеленки у єбало і аж у 2024-му присів на зону на 5 років. Сама історія мала значний медійний резонанс у Черкасах особливо на старті. Депутат-колаборант як-не-як.І от, коли історія стихла і про нього трохи підзабули – несподіваний поворот. Верховний Суд України скасував рішення 2024 року. Справу розглядають заново, і вже сьогодні було перше засідання.Поки не випустили на волю, але вже призначили заставу у 266 тисяч гривень. Тобто тіп може цілком собі спокійно вийти на волю уже сьогодні.Кажуть, у історію Замирайла втрутився народний депутат від опзж Німченко. Замирайло був його помічиником. Німченко – людина Медведчука, колишній суддя Конституційного суду. Німченко, який не дає жодних оцінок вторгненню росії в Україну, до речі залишається народним депутатом і отримує щомісяця від держави 161 058 пенсії.Такі справи.
Вибори ректора в ЧНУ справжнісінька драма із сюжетом, круче за «Енеїду»Три парубки моторні борються за владу в найбільшому університеті області. Це Владислав Боєчко, Євген Кирилюк, Василь Мойсієнко.Подія непересічна і масштабна. Водночас різні сили, які, певно, які заскучали від відсутності виборів, підливають масла у вогонь. Виходить місцями трохи кумедна (від рівня прийомів) суміш університетського життя й політичних баталій.📌Додам коротку ремарку. 75% людей, що голосують – це викладачі університету. Це освітянська та інтелектуальна еліта області. Так-от, хто цільова аудиторія вкидів на фейсбук- та телеграм-помийках? Особисто мені неясно. Ще б гречки роздали.До того ж, чорні технології можуть дати зворотній ефект і навпаки наростити підтримку "жертви" у такому випадку.📌Ну, і трохи хронології - Дату виборів “посунули” аж на три місяці на основі “загадкового” листа від екс-ректора Олександра Черевка в міністерство, про який ніхто не знав. Непоганий початок. Для чого?- Далі в соцмережах запустили “чорну” кампанію проти Мойсієнка. Тоді під стінами університету зібрали дітей із парковки за Любавою для лютого протесту корупції. Хто замовник?- Злі язики кажуть, що під Черевка виписали посаду радника майбутнього ректора, щоб забезпечити щасливу старість. - За 3 дні до виборів в ЧНУ приїхав екс-міністр Квіт, який 11 років тому так само приїздив перед виборами і тоді переміг Черевко. - У останні дні кампанії кандидати в особистому спілкуванні масово жаліються один на одного. Тут тобі і «нечесні методи опонента», і лобізм облдержадміністрації\Табурця\міністерства і бот-атаки на дописи у соцмережах, і навіть роздавання викладачам “ставок” за голосування. Правда, у коментарях під запис ніхто повторювати це не готовій.***Ну, і звісно, залучення в інформаційний процес ресурсів, які мімікрують під 18000: новини Черкас. Тепер хоч ясно, хто за цим стоїть😃
🫡Залужний VS ОП➖липень 2025. Залужний фоткається у смокінгу для vogue. Має вигляд крінжі, але так тестують його ЦА, мацають реакцію потенційний опонентів. І намацали. Ті відреагували. ➖серпень 2025. Понеслися зливи через західну пресу про «таємний штаб Залужного». До речі, іноземні ЗМІ із своїми інсайдами – це окрема тема, і нове явище в нашій політичній культурі, яке ще варто осмислити. Зокрема, сам факт безумовної віри їм кожного разу. Менше з тим: у такий формат завернули сигнал від ОП «Залужний готується до виборів, коли війна».➖грудень 2025. Зливаються фотки Залужного із відпочинку нібито на Домінікані. Посил очевидний «відпочиває поки війна»➖січень 2026. Медійний військовий у інтерв’ю називає Залужного відповідальним у провалі операції в Кринках, згадує його в контексті оборони Маріуполя.➖лютий 2026. Залужний звинувачує Зеленського у зриві контрнаступу. Це поки що найбільш різка заява в цьому протистоянні.Наче нічого не пропустив?Ну, ще була зустріч у Києві, яка схоже, на стосунки сторін не вплинула. Політичний процес непереривний. І під час війни – теж. Тож такі «укуси» триватимуть і далі. Градус нагнітатиметься.❗️Але виборів не буде.
❗️Про Корсунську трагедію. Систематизовано📌18000 виважено і скурпульозно підійшов до написання загального збірного матеріалу, який має показати цю історію з усіх сторін. 18000 багато і довго спілкувався з усіма, з ким є така можливість: із сином загиблого Русінова, із головою ГО, куди він входив, із помічником «нашумілого» депутата Сторожука (який сам заліг на дно), із депутатом, який отримав у суборенду землю військових, із місцевими політиками і так далі й далі.📌Паралельно всі ці дні я спостерігав за тим, як мало не всі національні блогери і ЛОМи намагалися «прикурити» хайпу й лайків на цій супер чутливій темі. Найгірше: не володіючи фактажем та вигадуючи факти і контекст для «красного слівця». І це просто мерзенно.📌Кілька днів після трагедії я був розбитий реакцією соцмереж. Уже багато років я скептично ставлюся до фейсбука і легко фільтрую всю дурь, яку він у собі несе. Але цього разу об’єми зловтішань та танців на кістках, виправдання вбивства – просто шокували мене. Мене досі розриває від всіх «ха-ха» під новинами про похорони і шокує концентрація і об’єм неадекватної жорстокості, яку плодять соцмережі. Останні такі обсяги масового психозу я, певно, бачив під час ковіду.📌Тепер про реакцію і комунікацію поліції. Комунікація наших органів влади у складні моменти – це якесь всеосяжне дно. Яку тему не візьми. І цю – теж. Історія гримить на всю країну. Що у відповідь? Мовчання. Спроба відсидітися, поки конфлікт не зникне сам по собі. Позиція страуса. Реакцію на інцидент також дуже підігріла плутана і неточна комунікація щодо обставин від самого початку від керівництва МВС.📌Інформаційного вакууму не існує. І поки офіційні інстанції відмовчуються, голови людей захоплюють чутки і альтернативні версії, які можуть не мати нічого спільного із реальністю. Але в які готові вірити.📌Героїзація подібних випадків, яка пішла через соцмережі та медіа, вкрай небезпечна. Завтра хтось захоче також стати “героєм”. І постраждають не «ненависні» людям поліцейські, а комунальники, енергетики, чиновники чи ще хтось. Це ненормально. 📌Далі має побудуватися діалог. Спочатку за зачиненими дверима. Далі публічний. Між військовими і представниками ветеранських організацій з авторитетними людьми із правоохоронної системи. Спроби вибудувати такий були у вівторок. Дуже довго тягнули, тепер розрулити це все буде складніше. 📌Гудима мав подати у відставку в перші дні. Тим паче, після того, як історія набула настільки величезного розголосу. Вже кілька днів гуляє інформація, що це таки відбудеться. Чекаємо наступника📌І на останок. Я бачу, що соцмережі забрали один з базових принципів людського спілкування: вміння і готовність відповідати за свої слова. Можливо, певних колег варто цього трохи підучити?⚡️Дякую за увагу. І дяка всім, хто зміг зберегти холодну голову у цьому вирі подій.
✅Хочеться закінчити цей рік хорошими новинами: ми з вами знову це зробили!1 019 498 зібрали читачі 18000: новини Черкас на транспорт та зв'язок для черкаських бійцівЦе було довго, складно, і я не вірив у такий фінал. Але дива трапляються, особливо під новий рік. І приємно, що таке диво трапилося і з нами цього разу.Наша команда дякує всім, хто долучився. Донатами, репостами, коментарями, - це все ваша заслуга. І саме завдяки вам – нашим буде трошки тепліше в ці холодні дні. - Окрема подяка бізнесу, який долучився. Підприємцю, який просив не називати себе, за 700 тисяч гривень. Величезне спасибі товариству «Перемога» за 20 тисяч гривень, товариству «Олєкс-Груп» за 10 тисяч гривень. - Дякуємо дитячому садочку №33 за 12 тисяч гривень. - Дякуємо майже півсотні читачів, які спрямували на наші благодійні рахунки своїх кошти із зимової Є-Підтримки. - Несподіванкою для команди було й долучення міського голови Анатолія Бондаренка, який віддав у збір 45 тисяч гривень.Далі – актуалізуємо запити, бо зрозуміло, що за півроку вони могли змінитися, купуємо, передаємо.Допомогу за своїми заявками отримають 118 бригада ТрО, Сили спеціальних операцій, 67-ма, 44-та 37 бригади, 18-та бригада НГУ, 33 штурмовий полк.На сьогодні загальна сума коштів на потреби черкащан у ЗСУ, яку зібрали читачі 18000, – більше 17,5 мільйона гривень.