ХАТХА-ЙОҐА-ПРАДІПІКА ДЖЙОТСНАДодали на сайт шлоки 13 та 14 з коментарем. Шлока 13 розповідає нам про те, якою саме повинна бути хижина для йоги. Шлока 14 — про те, яким повинен бути практик йоги.У «Нандекешвара-пурані» характеристики хижини описані так:Хай мудрець у приємному стані збудує чарівний будиночок для йоги (yogagṛhaṃ), а саме: миле серцю житло, облаштоване зручно, розташоване в затишному місці, серед пахощів різноманітних ароматів та квітів; прикрашене різноманітними розписами та малюнками гір, лотосових ставків, дерев, річок і берегів, до яких здійснюють паломництво мудреці. При погляді на сотні мудреців на малюнках, його розум стане спокійним. Дивлячись на сиддхів, він здобуде найвищу мудрість. Хай у центрі житла він намалює коло переродження, а також хай у хижині будуть малюнки місць спалення трупів (śmaśānaṃ) і пекельних світів (narakāṃś), що навіюють жах. При погляді на ці жахливі образи в сансарі, позбавленій суті, а також, дивлячись на хворих істот, згорблених, сп’янілих і вкритих кровоточивими ранами, у йогіна, який прагне досконалості, не буде нестачі енергії [у практиці]».
Переклад: @TPryhodko, @CherepakhaOlga#Прадіпіка #першоджерелайоги
Синоніми санскриту | Вітер. Дихання. Життєва енергія Коли ми розмовляємо про дихання, в санскриті синоніми до нього прямують в два протилежні боки — деякі слова, що значать дихання також вказують й на простір, а інші — сенс життєвої енергії. Повітря / дихання वायु — vāyu — Повітря, вітер; бог вітру; від √vā — «віяти», вітер життя.वात — vāta — Вітер, повітря; корінь √vā; споріднені з рос. «веять», та англ. wind. Одна з тілесних гуморів. अनिल — anila — Вітер, повітря; Вітер в тілі, одна з тілесних гуморів. असु — asu — П'ять життєво важливих дихань або повітря тіла. Дихання, життя.प्राण — prāṇa — Дихання, життєва сила; від √an із префіксом pra-.जीवनम् — jīvanam — життя, а також життєва енергія.पवन — pavana — Повітря, дихання; Джйотсна вказує, що це синонім до prāṇa.अपान — apāna — Видих, один з п'яти vāyu.समान — samāna — Один з п'яти vāyu.उदान — udāna — Один з п'яти vāyu.व्यान — vyāna — Один з п'яти vāyu.श्वास — śvāsa — Дихання, видих; від √śvas — «дихати, сопіти»निःश्वास — niḥśvāsa — Видих; nis- + √śvas.मरुत् — marut — Вітер, бог вітру, життєва енегія. √mr. вмирати.Етимологічні зв’язкиКорінь √an («дихати») — той самий, що в грецькому ἄνεμος (anemos, «вітер»), латинському animus («душа, дух»), animal. Корінь √vā споріднений із праіндоєвропейським *h₂weh₁- — звідси і слов’янське «вітер», і латинське ventus.#синонімисанскриту
ХАТХА-ЙОҐА-ПРАДІПІКА ДЖЙОТСНАУ шлоці 12 описується місце, придатне для практик хатха-йоги.Зараз ми практикуємо хатха-йоґу трохи в інших умовах, ніж ті, що описані в класичних текстах. Не завжди в благополучному й вільному від лих князівству, в усамітненому місці, а часто вдома, в місті, між роботою, побутом, шумом і щоденними справами. І все ж цей опис важливий: він нагадує, які умови вважаються сприятливими для зосередження, внутрішнього спокою та глибокої практики.Уривок коментаря:У добре керованому, тобто в такому процвітаючому князівстві (rājyaṃ), в якому благою є дія (karma) або стан (bhāvo) князя. «Який князь, такий і народ» — це висловлювання вказує на благополуччя підданих унаслідок благополуччя князя. У справедливому (dhārmike), тобто вказується, що [країна є] сприятливою для здобуття їжі. У вільному від лих, тобто вільному від грабіжників, тигрів і тиранії. Таким чином йдеться про країну, придатну для тривалого проживання.Розміром з лук (dhanuḥ-pramāṇaṃ), тобто [в місці] такого розміру. У [місці], вільному від каміння (śilā), вогню (agni) та води (jala), тобто: там, де [слід встановити] сидіння (āsanaṃ), не повинно бути каміння, вогню та води на площі чотирьох ліктів. Тим самим вказується на відсутність наслідків холоду та спеки. В усамітненому місці (ekānte), тобто позбавленому людей. Тим самим вказується на відсутність чвар і подібного внаслідок відсутності зібрання людей, оскільки при зібранні людей виникають ворожнеча та подібне. Також у «Бгагаваті» сказано: «Сварка виникне в місці, де живе багато людей, і навіть між двома виникають плітки». Нехай оселиться в гідному перебування
[місці]. Тим самим вказується на місце, вільне від страждань, породжених холодом, спекою та тому подібним.
Переклад: @TPryhodko, @CherepakhaOlga
ХАТХА-ЙОҐА-ПРАДІПІКА ДЖЙОТСНАШлока 11 розповідає, кому можна і кому не можна передавати науку хатха-йоги.Уривок коментаря:Що стосується слова успіх (siddhi), його можна розуміти як досконалості, такі як aṇimā та інші, або ж як успіх у звільненні (kaivalya-siddhi). Згідно з коментарем «Бгаш’я» до «Йога-сутри» (3.45) aṇimā — здатність ставати атомарно малим, laghimā — ставати легким як пір'їнка, mahimā — ставати нескінченно великим, prāpti — здатність досягати чого завгодно, prākāmya — здійснення будь-якого бажання, vaśitva — контроль над природними силами, īśitva — божественне панування, kāmā-vasāyitā — підкорення пристрастей.
Той йогін, що бажає набути успіху, має суворо, повністю приховувати науку хатха-йоги, тобто зберігати її в таємниці. Причина цьому така — будучи прихованою, наука хатха-йоги здатна породжувати непереможне панування, а також здатна привести до успіху у звільненні. [Незважаючи на те, що] посвячення в йогу можуть отримати всі живі істоти, плід йоги у вигляді звільнення здобуває лише той, чий розум вільний від прив'язаності. Тому право на йогу [належить] саме йому. Тому, хто лише носить одяг [аскета], не слід давати [це вчення].Ніколи не можна давати невихованому це сокровенне знання — адже [саме так] воно приносить плід. Бо богиня мови, поміщена на неналежне місце, з гніву спалить нас заради вогню.
Переклад: Тетяна Приходько, Ольга Черепаха.#Прадіпіка #першоджерелайоги
Що спільного між Sarasvatī, apsaras та abhisārikā? Утворенні від одного кореня, всі ці слова про жінок: богиня Сарасваті, напівміфічна танцівниця-апсара та закохана жінка. Про те, як індійці іменують закохану жінку (abhisārikā) ми дізналися від Ватсьяяни, коли прочитали в "Камасутрі", як герої-коханці домовляються про побачення саме з такими, визначаючи, що "закохана жінка - це та, хто за головне ставить коханого" ābhimukhyena kāntaṃ sarantiПро неї також згадується в кінці переліку героїнь драматичного мистецтва в "Натьяшастрі" (aṣṭanāyikā або śṛṅgāranāyikā): 🌱 Жінка, яка в піднесеному настрої наводить красу в їх звичному просторі, мріючи про пристрасне задоволення зветься «та, що вбралася для коханого» (vāsakasajjā);🌱 Коли вона, засмучується через те, що коханий не прийшов, бо мав виконати купу справ, то зветься «та, що сумує за коханим» (virahotkaṇṭhitā);🌱 Коли жінка починає надмірно радувати чоловіка і він залишається поруч, оскільки отримує велике задоволення від любощів, тоді вона та, хто «має контроль над чоловіком» (svādhīnabhartṛkā);🌱 Розлючена жінка, чий коханий, внаслідок сварки через ревнощі пішов і не повернувся, зветься «та, що посварилася з коханим» (kalahāntaritā); 🌱 Коли ж коханий не приходить у звичний їм простір, через те, що виконує [якісь инші справи], тоді, засмучена його відсутністю, вона знається «зраджена» (khaṇḍitā);🌱 Жінка, до якої коханий з якоїсь причини не прийшов, навіть після того, як відправляв посланця і мав з нею домовленість, зветься «обдурена» (vipralabdhā);🌱 Коли коханий, вирішуючи багато справ, живе далеко від дому, то вона та «у якої чоловік у подорожі», волосся її стає скуйовдженим (!) (prositabartṛkā);🌱 «Закохана» жінка ж, відкинувши скромність, слідує до коханого, який обіймав її з насолодою та радістю.
Ми продовжуємо переклад «Хатха-йоґа-прадіпіки» Сватмарами з коментарем «Джйотсна» БрахманандиЧетверта шлока розповідає про передачу традиції через повагу учнів до вчителів, а коментар намагається обʼєднати різні традиції. Шлока 4: Ґоракша, Матсʼєндра та інші [вчителі] осягнули відому науку хатхи.Йоґін Сватмарама ж осягнув [її] завдяки ласки [Ґоракші].
Уривок коментаря:[Сватмарама] вихваляє науку хатха-йоґи внаслідок великої пошани та здобуття знання безпосередньо від великих вчителів - Ґоракші, Матсʼєндри та інших, зокрема Джаландхара-натха, Бхартріхарі, Ґопічандри.Науку хатха-йоґи особливим чином виділяють за практиками (
sādhana
), ознаками (
lakṣaṇa
), частинами (
bheda
) і плодами (
phala
).Під словом йоґін (
yogī
) мається на увазі той, хто володіє йоґою. Усі верховні [божества], а саме Брахма, Вішну й Шива, шанували цю науку.Сам мудрець [Вʼяса] пояснив йоґу як ту, що дарує атман, у коментарі «Бгашʼя» до «Брахма-сутр».Бгаґавадґіта стверджує йоґу як ту, що перевершує інші [шляхи]. Її практикували Шука та інші [мудреці], тому мудреці шанують [її]. Вішну указував перевагу того, хто [лише] бажає пізнати йоґу, над тим, хто практикує ритуали Вед (śabda-brahma). Наскільки ж більша перевага йоґіна, [який уже опанував йоґу]!Нарада, а також Яджнявалк’я вважають, що служіння цій [науці хатха-йоґи] не є забороненим, ні для відданих послідовників (bhakta), ні для мудреців (jñānin) — такий висновок.
Також в коментарі до шлоки Брахмананда підіймає питання розбіжностей філософської Санкхʼї (до якої відносять йогу) з Ведантою та вказує на те, що навіть якщо Веданта не підтримує філософські ідеї йоги, такі як недвоїстость, вона не заперечує медитацію як метод, тож вона також не заперечує йогу як систему. Переклад: Тетяна Приходько, Ольга Черепаха.#Прадіпіка #Джйотсна #першоджерелайоги
TGLIST.COM.UA
