ВИБОРИ В ІЗРАЇЛІ ЯК РЕФЕРЕНДУМ ДОВІРИ ДО БІБІ

Парламентські вибори в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року відбуваються на тлі тривалих суперечок про безпеку, відповідальність влади та майбутній політичний курс країни. Для значної частини виборців кампанія перетворилася на оцінку не лише урядової політики, а й особистого лідерства Біньяміна Нетаньягу. Водночас результат визначатиметься не тільки тим, хто набере найбільше голосів, а й тим, чи зможуть партії після виборів зібрати парламентську більшість.

Опозиція пов’язує питання політичної відповідальності прем’єра з попередженнями, які, на її думку, не були належно враховані перед атакою ХАМАС, а також із рішеннями, ухваленими під час війни. Критики Нетаньягу стверджують, що політичні інтереси керівництва іноді переважали над безпековими потребами держави, становищем військових і зусиллями зі звільнення заручників.

Це політичні звинувачення, які є предметом гострої внутрішньої дискусії. Вимога з’ясувати обставини провалу безпеки та визначити відповідальність посадовців стала одним із ключових сюжетів кампанії.

Головним опонентом Нетаньягу в боротьбі за зміну влади став Гаді Айзенкот — генерал у відставці та колишній начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, який очолює центристську партію «Яшар!» («Прямо!»).

Опитування наприкінці кампанії в низці випадків ставлять «Яшар!» вище за «Лікуд», хоча окремі вимірювання демонструють протилежне. Опозиційне поле, однак, не є однорідним: партії центру, світської правиці та лівоцентристського спрямування мають різні погляди на безпеку, релігію, судову систему й майбутні домовленості з арабськими політичними силами. Їх об’єднує передусім неприйняття подальшого керівництва Нетаньягу, але цього не обов’язково вистачить для стійкого уряду.

Передвиборча картина свідчить про фрагментований парламент і відсутність гарантованої більшості в будь-якого з основних таборів. Кнесет налічує 120 місць, а для затвердження уряду потрібна підтримка щонайменше 61 депутата. Агрегатор Middle East Forum станом на 23 жовтня оцінював табір Нетаньягу у 53 мандати, сіоністські опозиційні партії — також у 53, а арабські партії — у 14. Окремі опитування дають інші співвідношення: зокрема, вимірювання Direct Polls для i24NEWS прогнозувало 59 місць партіям урядового табору. Різниця підкреслює залежність прогнозів від методики, явки та того, які списки подолають виборчий бар’єр у 3,25%.

Тому підсумок голосування може відкрити не шлях до швидкого формування нового уряду, а складний етап коаліційних переговорів. Арабські партії можуть відіграти значну роль у парламентській арифметиці, хоча формальна співпраця з ними залишається неприйнятною для частини сіоністської опозиції. Серед інших визначальних питань — військовий призов ультраортодоксів, вартість життя, безпекова стратегія та створення державної комісії для розслідування провалів 7 жовтня. Вибори фактично стануть перевіркою політичного мандата Нетаньягу, але їхній результат вимірюватиметься не лише кількістю місць у партії-переможниці: ключовим буде те, чи зможе хтось сформувати життєздатну коаліцію.

А ще це вибори ще одного союзника Трампа. Бразилію POTUS вже програв...