НАШЕ ПОСТЗАХІДНЕ МАЙБУТНЄ

Це відредагована версія промови, виголошеної 6 жовтня на конференції National Conservatism Conference 2026 в Єрусалимі під час панелі «Імміграція та культурне заміщення».

Натан ПІНКОСКІ — старший науковий співробітник Центру оновлення Америки (Center for Renewing America) та стипендіат програми Лінкольна 2020 року.

У цифрову епоху наслідки мультикультуралізму як соціальної технології розхитують західну національну державу зсередини. Громадянська нація, або етнос більшості, скорочується й тепер конкурує з численними іншими етносами — націями або племенами — за контроль над дедалі дефіцитнішими державними ресурсами. Цей конфлікт повертає нас до загрози племінного насильства, яку передбачав Маклюен.

Західні еліти це розуміють. Упродовж 2010-х років — зокрема в переломному 2015-му, коли розгорнулася міграційна криза, — вони зробили вибір. Замість контролю над кордонами вони обрали контроль над інформацією.

Починаючи з 2015 року, мультикультуралізм вимагав контролювати й редагувати нестабільний онлайн-дискурс, щоб керувати наслідками цифровізації та послабити загрозу племінного насильства. Це ще один прояв мислення через дзеркало заднього виду: повернення до старішого, централізованого й гомогенізувального медіасередовища та віра в те, що за достатнього контролю його можна відтворити. А коли це не вдається, влада стає дедалі відчайдушнішою й деспотичнішою.

Такою є наша безпосередня постзахідна реальність: у відповідь на миттєву комунікацію ми закріплюємо нову систему управління, яка контролює політичне мовлення, обмежує громадянські свободи й передає дедалі більше влади «партії суддів» — парадержавній структурі суддів та неурядових організацій, захищених від парламентської підзвітності.

https://politcom.org.ua/наше-постзахідне-майбутнє