​​Чому ветерану важко пояснити свій досвід цивільному роботодавцю?

Уявімо двох кандидатів на одну вакансію.
Перший кілька років працював менеджером, керував командою, вирішував проблеми й відповідав за результат. Другий кілька років був на війні. Також керував людьми, вирішував проблеми й відповідав за результат.

Але на співбесіді першому буде набагато легше пояснити, що саме він робив і чим може бути корисним компанії. Чому? Тому що цивільний досвід роботодавець розуміє. Є знайомі посади, назви, інструменти та зрозумілі кар'єрні траєкторії.

А військовий досвід часто залишається за межами цього розуміння. Управління особовим складом? Це скільки людей у підпорядкуванні? Робота в умовах невизначеності? А є приклад із конкретним результатом? Відповідальність за рішення? А як це допоможе на посаді проєктного менеджера, керівника відділу чи фахівця з кібербезпеки?

І тут ветеран може зіткнутися з проблемою.
Він має досвід, але не знає, як правильно його презентувати цивільному роботодавцю. А роботодавець не завжди розуміє, як цей досвід оцінити. Виходить замкнене коло. Але є нюанс.

Військовий досвід не робить людину автоматично хорошим керівником, менеджером чи технічним спеціалістом. Проте він може дати унікальні компетенції, які варто побачити й правильно оцінити.

Тому тут відповідальність лежить на обох сторонах. Ветеранам потрібно вчитися перекладати свій досвід мовою цивільного ринку праці: говорити про конкретні завдання, рішення, масштаби відповідальності та результати.

Роботодавцям - не обмежуватися назвами посад у резюме, а розбиратися, що людина реально робила, які навички здобула і як їх можна застосувати в компанії.

Іноді ветерану справді потрібне перенавчання. Іноді - додатковий досвід у цивільному середовищі. А іноді він уже має значну частину необхідних компетенцій, але просто не вміє їх показати. Це не питання поблажок. Це питання нормального зіставлення досвіду з вимогами до роботи.

Я взагалі вважаю, що працевлаштування - один із найважливіших етапів соціалізації після війни. Але для цього недостатньо просто написати у вакансії "готові розглядати ветеранів". Потрібно навчитися бачити за військовою спеціальністю конкретну людину, її досвід, сильні сторони та прогалини.

Бо ветеран не обов'язково починає з нуля. Але й роботодавець не повинен здогадуватися, що саме він уміє.

Тому не потрібно приховувати свій військовий досвід. Потрібно просто навчитися зрозуміло пояснювати роботодавцю, що ти робив, за що відповідав і які навички можеш застосувати в цивільній роботі.🫡