🫧 «Діти були самі»

#з_джерел_мудрості

#притча аргентинського психотерапевта Хорхе Букая

Мати пішла на роботу, залишивши двох маленьких дітей під наглядом 18-річної няні. Пообідавши, дівчина вклала малюків спати. Раптом їй зателефонував хлопець і запросив покататися на новій машині. Дівчина вирішила, що діти просплять довго, тому зачинила кімнату на ключ, щоб вони не покотилися сходами, і пішла.

Поки її не було, у будинку через коротке замикання спалахнула пожежа. Вогонь швидко заблокував вихід і підібрався до спальні. Від диму прокинувся 6-річний хлопчик Панчо. Двері були замкнені. Розуміючи, що допомоги немає, дитина почала діяти самотужки.

Малий звичайною залізною вішалкою зміг розбити вікно та відігнути захисну решітку. Він спакував свого маленького братика-немовля у рюкзак. Потім виліз на вузький карниз і з важким вантажем за плечима зміг дістатися до безпечного місця внизу.

Коли пожежники приборкали вогонь, усі навколо дивувалися і розпитували:
«Як така мала дитина змогла зламати залізну решітку? Як він утримався на карнизі з немовлям? Це неможливо!»

«Він був сам, і поруч не було нікого, хто міг би сказати йому, що він не зможе», — повторював рятувальник.

❓

Подумай, чи є в тебе щось, що хотілося б зробити, якби поруч ніхто не казав, що це не вдастся?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі