📚 «Ваш голос звучатиме в голові дитини все життя»: Аліс Міллер Книга «Драма обдарованої дитини» Аліс Міллер - це класична робота з психології дитинства, у якій авторка розкриває проблеми, що виникають у дітей з високим інтелектом, творчим потенціалом та особливими потребами. Авторка аналізує психологічні механізми, що лежать в основі формування особистості обдарованої дитини та впливають на її подальший розвиток, а також висвітлює важливі аспекти психологічної роботи з такими дітьми.У книзі розглядаються такі теми, як відносини дитини з батьками, проблема самооцінки та самовираження, взаємини з однолітками, особливості шкільної освіти та навчання. 🔸 «Тиран — це травмована в дитинстві дитина, яку били та принижували батьки. Якщо людині з дитинства було дозволено почуватися вільною і сильною, то згодом у неї не виникне потреби принижувати інших». 🔸 «Дорослі думають, що жива душа дитини становить небезпеку для їхньої влади». 🔸 «Звертайте увагу на те, що і яким голосом ви кажете дитині, бо ваш голос звучатиме в її голові все життя». 🔸 «Депресії приходять тоді, коли людина не може імпульсивно відреагувати на якесь явище або висловити свої справжні, сильні почуття».🔸 «Саме те, що батьки приховують, найбільше турбує дитину». 🔸 «Травмовані діти назавжди залишаються прив'язаними до батьків та не досягають емоційної зрілості». 🔸 «Людина має право на власні почуття і на їхнє вираження». 🔸 «Людська душа практично не піддається руйнуванню, а її здатність відроджуватися з попелу залишається доти, доки тіло дихає». 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
❇️ В очікуванні нових обстрілів: що з нами відбувається і як діяти?Війна тримає нас в постійній напрузі. Ми звикли до масованих атак, обстрілів, сумних новин. Останнім часом цього стало ще більше, і тривога про майбутні атаки займає дуже багато простору.Час від часу в з’являються інфоприводи типу: 🔸 буде великий обстріл найближчі 48 годин,🔸 буде складна зима,🔸 буде новий наступ росіян,🔸 будуть нові руйнування … і т.д.❓ Чи допомагають насправді нам ці повідомлення? Певною мірою, ми, звісно, можемо підготуватися та так відновити контроль над подією. З іншого боку, тривога в цьому випадку значно підвищується, страх може надовго сковувати наші дії, і зрештою - це ще одна цеглинка до хронічного стресу. 🧠 Німецькі дослідники вирішили перевірити, як очікування небезпеки впливає на те, наскільки болючим ми переживаємо сам біль. Добровольців поміщали в апарат МРТ і подавали однакові больові теплові стимули. Але перед цим частині учасників заздалегідь повідомляли, що зараз буде дуже неприємний вплив, тоді як інших попереджали лише безпосередньо перед процедурою або взагалі не створювали тривалого очікування загрози. Результати виявилися дуже показовими.🟢 У людей, які довше чекали на болючий стимул, ще до початку процедури активніше працювали ділянки мозку, пов’язані з очікуванням загрози та тривогою. Іншими словами, організм починав реагувати на небезпеку ще тоді, коли нічого не відбувалося. 🟢 Коли ж больовий стимул справді застосовували, учасники, які тривалий час його очікували, оцінювали біль як сильніший, хоча сила впливу була однаковою для всіх. Саме очікування зробило переживання інтенсивнішим. 🟢 Натомість ті, кого попереджали лише безпосередньо перед стимулом, переживали менше тривоги і, як правило, описували біль як менш виражений. Це свідчить про те, що не лише сама подія, а й час, протягом якого ми її очікуємо, може суттєво впливати на наші відчуття. ❗️ Отже, очікування болю і страх може викликати більший стрес, ніж біль чи неприємна подія в моменті. Це, звісно, не значить, що треба забити на все і смиренно чекати усяких негараздів при їх загрозі. Але це свідчить про те, що ми можемо зробити усе від нас залежне, щоб вплинути на ситуацію, але подальша тривожність і страх точно нам не на користь. Так працює наш мозок. ➡️ Тому найкраще:- обмежити «поглинання» новин (особливо жахаючих) і перегляд страшних відео;- переключитися на інші справи;- зробити все від тебе залежне для тих подій, які тебе тривожать, і продовжувати свою звичайну рутину. Так ти можеш впливати на ситуацію і твої суб’єктивні відчуття страху та тривоги зміняться.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
Запрошуємо долучитися до безоплатних онлайн-груп психологічної підтримки, де можна отримати професійну допомогу, знайти розуміння серед людей зі схожим досвідом, відновити внутрішні ресурси та навчитися краще справлятися зі стресом.💙 Група підтримки для тих, хто чекає своїх коханих з війниПростір для тих, хто живе між надією та тривогою, підтримує стосунки на відстані та хоче краще розуміти, що переживає близька людина на фронті. Група працює за програмою «5 кроків резильєнтності для тих, хто чекає», розробленою фахівцями ЯРМІЗУ — центру психологічної підтримки для військових, ветеранів та їхніх родин, а також підсилення фахівців сімейного напряму.📅 Старт: 13 серпня🕑 Час: 14:00💻 Формат: Zoom📌 8 зустрічей, один раз на тиждень щочетверга.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/A5ThuBLFAPkvvjWS9 💙 Ресурсна група для мам, які самостійно виховують дітейБезпечний простір для спілкування, взаємної підтримки та відновлення. Під час зустрічей учасниці отримають психологічну підтримку, опанують способи подолання стресу, шукатимуть власні ресурси та матимуть можливість поспілкуватися з жінками, які мають схожий життєвий досвід.📅 Старт: 12 серпня🕐 Час: 13:00–14:30💻 Формат: Zoom📌 Зустрічі відбуватимуться щосереди, один раз на тиждень.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/pDwHeSt7zBByw1Cq7 💙 Ресурсна група для внутрішньо переміщених осібПід час циклу зустрічей учасники й учасниці говоритимуть про емоції, стрес і способи його подолання, навчатимуться технік саморегуляції, відновлюватимуть внутрішні ресурси, посилюватимуть життєстійкість і навички взаємної підтримки. Програма поєднує теорію, практичні вправи, техніки стабілізації, елементи арттерапії та групове обговорення.📅 Старт: 12 серпня🕔 Час: 17:00–18:30💻 Формат: Zoom📌 Зустрічі відбуватимуться щосереди, один раз на тиждень.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/dcNT52sem61GZVcX7 Участь у всіх групах безоплатна, кількість місць обмежена (до 20 учасників та учасниць у кожній).🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
🎬 «Планета Ка-ПЕКС»: психологічне кіно чи фантастична оповідь?Пропонуємо до перегляду глибокий драматичний фільм, який з перших кадрів зваблює глядача сумнівами.До психіатричного інституту потрапляє дивний чоловік на ім'я Прот. Спокійний, доброзичливий, завжди усміхнений. Він стверджує, що прибув на Землю з далекої планети Ка-ПЕКС у промені сонячного світла, і зовсім скоро має повернутися додому. Спершу цей випадок схожий на класичний психіатричний, де є сильна дисоціація. Утім, згодом деякі факти змушують лікуючого психіатра доктора Марка Пауелла думати, що версія головного героя може бути правдивою. Знання Прота, його спостережливість, спосіб мислення та вплив на інших пацієнтів вражають.Доктор Марк Пауелл разом з глядачами намагається розібратися в історії і знайті врешті істину, яка не може лишити жодного з нас байдужим/ою. 💡 Фільм делікатно нагадує, що за будь-якою дивною поведінкою, переконаннями чи способами адаптації стоїть чийсь життєвий досвід. І перш ніж пояснювати, іноді варто спробувати зрозуміти людину, бо самі по собі симптом чи діагноз не дадуть повної картини.❤️ А ще це історія про самотність, надію, пошук свого місця серед людей та потребу бути побаченим. Про те, як одна людина може змінювати атмосферу навколо себе просто тим, що дивиться на інших без осуду.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
▶️ Етапи, які ми проходимо у часи змін Невизначеність та швидкі зміни (переїзд, зміна роботи, ідентичності, втрати, травматичні події тощо) можуть викликати у нас різні реакції. До них складно підготуватися заздалегідь. Разом з тим, обізнаність про них може допомогти зорієнтуватися у власних діях. Розповідаємо про три етапи, які зазвичай ми проходимо у часи змін:🔴 Зона страху Наш мозок не радіє змінам. Менші зусилля, стабільність, впевненість в «завтра» значно приємніші. Тому логічною реакцією на невизначеність і зміни є якраз поява страху. У цьому місці наші реакції та дії на зміни можуть бути такими:▫️ злість на зміни, роздратування, невдоволення;▫️ трансляція тривоги та страху собі та іншим;▫️ підготовка до змін (закупка продуктів, речей, ліків, часто - у невиправдано великих кількостях); ▫️ спроби контролювати те, що ти не контролюєш. 🟡 Зона навчання Нові умови вимагають адаптації, гнучкості, навчання з ними бути. Цей етап характеризується:▫️ усвідомленням того, що саме ти можеш контролювати;▫️ розрізненням власних емоцій та станів у новому просторі;▫️ можливістю робити маленькі кроки, дії у зміненому житті;▫️ усвідомленням, що ти робиш усе можливе від себе в цій ситуації. 🟢 Зона зростання Цей етап вже дозволяє опиратися на новий досвід, які ми можемо отримати на попередньому етапі, та дає можливість рухатися далі:▫️ фокусуватися не тільки на собі, а вже і на стосунках з іншими;▫️ ділитися навичками та знахідками, які допомогли тобі на етапі змін;▫️ усвідомлювати себе не тільки «тут і зараз», а і уявляти майбутнє та рухатися до нього;▫️ уважно та турботливо ставитися і до себе, і до людей навколо;▫️ відчувати вдячність до себе та усього помічного на твоєму шляху;▫️ зберігати оптимізм та надіятися;▫️ бути креативними у новому, терплячими, стабільними. ➡️ А тепер пропонуємо тобі невелику саморефлексію. ❓ На якому етапі змін у своєму житті ти зараз? ❓ Який з етапів у тебе викликає супротив, а який проходити легше?❓ Як би ти міг/могла б підтримати себе на кожному з етапів?🟩 У наших життях зараз багато змін та невизначеності. Колись ми пройдемо і це. Підтримуємо тебе шукати підтримку та йти цей шлях разом з нами 💚🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
😴 Техніка завершення сну Джастіна Гайвенса💥 Багато з нас після травматичних подій стикаються з повторюваними нічними жахами. Іноді сон щоразу обривається в одному й тому самому місці: перед вибухом, гонитвою, падінням, смертю чи іншим страшним моментом.💤Довгий час вважалося, що такі сни потрібно детально аналізувати або просто чекати, поки вони минуть самі.➡️ Доктор Джастін Гайвенс запропонував іншу дієву техніку. Він виходить із припущення, що нічні жахи часто залишаються «незавершеними»: мозок ніби не встигає знайти безпечне завершення історії, адже людина прокидається саме на піку страху. Тому наступної ночі сон знову повертається до того самого місця. Це також повʼязано з емоційною памʼяттю, і тому основна мета техніки Джастіна Гайвенса - це не намагатися забути чи стерти сон, а завершити його в той спосіб, який підходитиме сновидцю. 🧠 Мозок може створити альтернативний варіант розвитку подій, у якому з'являються безпека, контроль і відчуття завершеності.🟢 Алгоритм техніки: 1️⃣ Згадай момент, на якому обірвався неприємний для тебе або повторюваний сон.❗️Не потрібно пригадувати весь сюжет. Важливо сконцентруватися на тому епізоді, після якого ти прокинувся/лася.➡️ Наприклад:- за тобою хтось женеться;- починається обстріл, а ти не в укритті;- ти падаєш з висоти;- не можеш втекти від переслідувача;- тебе колотить від жаху тощо.2️⃣ Запитай себе:❓Що я хотів/ла б, щоб сталося далі і допомогло тобі?Не обов'язково, щоб цей сюжет був реалістичним. Відповідь може бути навіть нелогічною. Але вона має завершити неприємний момент та дати тобі можливість врятуватися/уникнути неприємнощів. 🌟 Наприклад:- з'являється людина, яка допомагає;- ти раптом починаєш літати;- двері, які були зачинені, відкриваються;- небезпека зникає після заклинання, яке ти знаєш;- тобі допомагає супергерой або ти стаєш ним (ця варіація добре працює з дитячими жахами); - ти знаходиш безпечне місце;- твої переслідувачі перетворюються на метеликів тощо.❗️ Важливо, щоб твій варіант викликав відчуття полегшення, сили або безпеки. Саме емоційне переживання є ключовим елементом техніки.3️⃣ Кілька хвилин уявляй нове завершення в деталях.Згодом, перед сном або вдень, прокрути в уяві новий фінал. Намагайся при цьому відчути нове завершення так, ніби воно дійсно може мати місце в твоєму сні, уявляй дуже детально, звертаючи увагу на звуки, запахи, тілесні відчуття. ▶️ Оскільки техніка допомагає мозку завершити історію, яка щоразу обривалася на найстрашнішому моменті, багатьом людям вже після кількох повторень жахи починають снитися рідше або змінюють свій сюжет.❗️Якщо ж нічні жахи пов'язані з важкою психічною травмою, повторюються дуже часто або супроводжуються іншими симптомами ПТСР, цю техніку варто використовувати разом із фахівцем - психологом чи психотерапевтом.💤 Сни - це частина нашого несвідомого. Віримо, що тобі вдасться допомогти собі з ними!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
🆕 «Пошук новизни» як життєве кредо💭 «Я хочу жити, а не животіти! Я хочу йти вперед, шукати, помилятися, але йти!», — писав Михайло Коцюбинський. Це точний опис людей першої з чотирьох систем темпераментів за новою моделлю Роберта Клонінгера. Кожен з темпераментів — спосіб автоматичного реагування нашої нервової системи на світ. 🌟 Отже, перший — «пошук новизни». Він відображає, наскільки сильно нас приваблює все нове, незнайоме та захопливе, а також впливає на те, скільки задоволення ми отримуємо від нового досвіду.🧬 Раніше Роберт Клонінгер припустив, що «пошук новизни» переважно пов'язаний з роботою дофамінової системи мозку (яка бере участь у мотивації, дослідницькій поведінці та очікуванні винагороди). Проте потім дослідив додаткову участь ще різних ділянок мозку, нейромедіаторних систем та сотень генів. 📈 Людина з високим рівнем пошуку новизни часто:🔹 легко захоплюється новими ідеями;🔹 швидко вчиться незнайомому;🔹 любить експериментувати;🔹 швидше погоджується на зміни;🔹 відчуває азарт перед новими можливостями.Наприклад, така людина може побачити рекламу занять із кераміки — і вже наступного тижня записатися на курс. А через кілька місяців захопитися скелелазінням чи вивченням іспанської.📉 Натомість людина з нижчим пошуком новизни теж може бути відкритою до розвитку, але зазвичай потребує більше часу. Вона любить:🔹 розуміти, що на неї чекає;🔹 уважно зважує ризики;🔹 отримує значно більше задоволення від стабільності, ніж від постійних змін.❗️ Важливо пам'ятати: жоден із цих варіантів не є кращим! Еволюційно людству були потрібні і сміливі дослідники (бо породжують нові ідеї), і обережні господарі (бо будують надійні системи на роки). ➡️ Рецепт, як жити з високим рівнем «пошуку новизни»:✅Перш ніж погоджуватися на новий проєкт, запитай себе: ❓Чи вистачить у мене часу й сил завершити його?✅ Якщо любиш нові враження — книжки, подорожі, рецепти, — залишай для них місце і легально виділяй для них час (а не так, що вони «витісняють» заплановане). ✅ Якщо тобі швидко стає нудно, не поспішай робити висновок, що «ця справа не моя». Іноді це лише природне прагнення мозку переключитися на щось нове, тому варто до неї повернутися згодом.➡️ І рецепт для людей з невисоким «пошуком новизни»:✅ не змушуй щось змінювати лише тому, що це зараз модно; ✅ цінуй власні передбачуваність, планування й послідовність, без них жоден проєкт не виживе;✅ наважся на щось нове, можливо на цей раз тебе приємно здивує новий досвід 😉💥 В умовах війни «пошук новизни» може проявлятися інакше.Люди з високим рівнем частіше швидко адаптуються до нових обставин. Вони легше освоюють нові професії, переїжджають, знаходять нестандартні рішення або створюють нові проєкти навіть у складних умовах.❗️Водночас тривала небезпека може підштовхувати їх до надмірного пошуку сильних вражень: необдуманих рішень, ризикованої поведінки або постійної потреби «хоч щось змінити», щоб зменшити внутрішню напругу.Якщо ти помічаєш це за собою, спробуй запитати:❓Мені справді потрібна ця зміна? Чи це чергова спроба втекти від виснаження, напруги, незадоволення?...🔆 Постав будь-яку реакцію, якщо помічаєш в себе прояви «пошуку новизни», подивимося, як багато нас тут!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
🤔 А ти точно сангвіник? Теорія темпераментів значно змінилась!Меланхолік, флегматик, холерик, сангвінік — концепція, яку знають усі. Та чи варто і далі орієнтуватися на неї? Не віриться, але цій теорії майже 2 тисячі років!😳 Римський лікар Гален свого часу розвинув ідею Гіпократа, так і зʼявились ці 4 типи.Сучасна психологія вже не розглядає темперамент як набір чітких типів, до яких потрібно «віднести» людину. Натомість дедалі більше уваги приділяють окремим рисам, які можуть поєднуватися між собою, створюючи унікальну особистість.👉 Чи варто взагалі відкинути ідею темпераменту? Зовсім ні. 👶 Уже в перші місяці життя немовлята помітно відрізняються між собою. Одні легко заспокоюються після плачу, швидко звикають до нових людей і режиму дня. Інші більш чутливо реагують на незнайомі звуки, довше адаптуються до змін або сильніше засмучуються через дискомфорт. Саме такі ранні відмінності стали одними із перших доказів того, що темперамент має вроджену біологічну основу.Тож:🔸 Темперамент - це вроджені особливості роботи нервової системи, які починають проявлятися ще в ранньому дитинстві й залишаються відносно стабільними протягом життя.🔸 Характер - це набір цінностей та переконань, які визначають, як ми ставимося до себе або інших; вони формуються поступово і можуть змінюватися. На характер впливають виховання, досвід, культура, цінності, стосунки, кризи, навчання та власні рішення. ➡️ Якщо порівняти людину з музичним інструментом, то темперамент - це його звучання, а характер - музика, яку ми вчимося на ньому грати📌 Сучасну модель темпераменту у 1980-х крізь призму психології, нейронауки та генетики запропонував Роберт Клонінгер — один із найвідоміших сучасних психіатрів і дослідників особистості. 📖 Суть його теорії в тому, що існує кілька базових систем темпераменту, які відображають те, як наш мозок автоматично реагує на навколишній світ (Cloninger, 1987).Сьогодні психобіологічна модель особистості Роберта Клонінгера включає чотири основні виміри темпераменту:🔹 Пошук новизни — важливість присутності в житті нового, незнайомого та захопливого. Люди з високими показниками частіше люблять експерименти, пригоди та зміни. Ті, у кого ця риса виражена менше, зазвичай віддають перевагу стабільності, плануванню й передбачуваності.🔹 Уникнення шкоди — наскільки уважно ми помічаємо потенційні небезпеки. Високі показники допомагають краще прогнозувати ризики, але водночас можуть супроводжуватися більшою тривожністю. Низькі - сприяють сміливості й готовності діяти навіть за умов невизначеності.🔹 Залежність від винагороди/схвалення — наскільки для нас важливі соціальні зв'язки, підтримка, схвалення та теплі взаємини. Люди з високими показниками часто дуже чуйні, емпатійні й легко встановлюють близькі стосунки. Ті, у кого ця риса менш виражена, зазвичай більш незалежні й комфортно почуваються навіть без постійного схвалення інших.🔹 Наполегливість — здатність продовжувати рухатися до мети навіть тоді, коли результат не приходить одразу.Саме вона допомагає завершувати складні проєкти, навчатися роками або не здаватися після кількох невдач.❓ Чи можна змінити темперамент? 🤓 Незважаючи на його вроджену природу, Клонінгер завжди наголошував: темперамент — це лише частина особистості. Не менш важливими є наші цінності, життєвий досвід, усвідомленість і характер, який продовжує формуватися протягом усього життя.❗️Найбільша цінність цієї концепції полягає зовсім не в тому, щоб розділити людей на типи (оскільки це збіднює можливості людської унікальності). А в тому, щоб допомогти нам трохи краще зрозуміти себе.✏️ У наступних дописах ми детальніше поговоримо про кожну із цих систем темпераменту. Бо іноді те, що ми роками називали недоліком чи слабкістю, насправді є природною особливістю нервової системи. І замість того, щоб воювати із собою, варто навчитися жити з нею в партнерстві.❓Як ти думаєш, яка система в тебе найбільше розвинена? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
📚 Книги про інтимне (по віку дітей)🤟 На щастя, вже менше шокованих людей від слів «сексуальна освіта». Наприклад, Швеція ще у 1955 році зробила сексуальну освіту обов'язковою в школах (першою у світі). Їх дослідження постійно доводять прямий зв’язок — чим більше і якіснішою є сексуальна освіта, тим менша кількість насильства в сім’ях, парах та суспільстві. А у 2022 році вони оновили навчальну програму, змінивши назву предмету на «Сексуальність, згода та стосунки», базуючись на сучасних кримінологічних дослідженнях задля боротьби з насильством.👀 Нещодавно ми писали як говорити з дітьми про те, про що може бути соромно. Ось тут пост про слова, які використовувати і пост про кордони тіла. 📚 Сьогодні додаємо список книг, які можна читати разом з меншими або подарувати старшим дітям.👶 Діти (3-5 років)🔸«Чарівна книжка про какашки», Ганна Булгакова🔸«Малечі про інтимні речі», Юлія Ярмоленко🔸«Моє тіло. Книга з віконцями», Віра Мельник, Тетяна Ярова, Олена Іванова👧🧒 Діти (5-10 років)🔸«Без маячні про перші місячні», Юлія Ярмоленко🔸«Що в кінці: куди зникають какунці?», Юлія Ярмоленко🔸«Віточка-квіточка та її дівочі справи», Юлія Смаль🔸«Я і він. Про хлопчаче без секретів», Юлія Смаль🔸«Не в капусті і не лелека», Анна Герцог, Жоель Турлоніас👩🧑Підлітки (10-15 років)🔸«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса», Анастасія Забела (авторка інстаграм-блогу «У трусах»)🔸«Інструкції до сексу (не) надаються. Уся правда про стосунки, безпеку та задоволення», Юлія Ярмоленко🔸«Як я дорослішаю. Посібник для хлопців», Біл Вілкінсон🔸«Як я дорослішаю. Посібник для дівчат», Аніта Найк🔸«Поговоримо про згоду!», Юмі Стайнз, др. Мелісса Кан🔸«Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду», Інні Чавес Перес🔸«Читати заборонено! (Майже) таємний посібник», Ілона Айнвольт, Катріна Фьорінгер🔸Серіал «Сексуальна світа» від Netflix🥰 Поза віком🔸«Хлопчики та дівчатка: як розвивається сексуальність. Від 0 до 19 років. Ґайд для батьків», Марія Малихіна❤️🩹 Для внутрішньої дитини дорослихЯкщо ви вже дорослі, проте ніхто з вами нормально не говорив в дитинстві і юності, а зараз вже якось і не зручно чогось не знати… То рекомендуємо вам будь-яку з цих книг або серіал.Запитайте себе: 🔸У якому віці я б хотіла/хотів, щоб зі мною про це поговорили?🔸Коли мені ніяково і соромно, то всередині скільки приблизно мені років?Таку книгу і бери. Нікому про це знати не потрібно. Просто купи книгу і почитай, роздивися картинки. Ти можеш бути дорослою особою для себе, яка/який живе в твоїй душі Приємного читання!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі
😳 «Батьки, звідки беруться діти?»: чому важливо говорити з дітьми про секс (2/2)Бажано, щоб розмова про секс і супутні цікавості відбулася до того, як ця тема захоплять дитину зненацька, оскільки це зменшить страх і невідомість. 🔸 Відповідати важливо щиро, прямо, не створюючи якусь атмосферу таємничості чи роздратування. 🔸 Разом з тим, якщо до вас зі спонтанною цікавістю звернулась чужа дитина, хорошим тоном є порекомендувати звернутися до батьків з цим питанням або ж давати відповіді з дозволу батьків. 🔸 Ми можемо бути не готові до деяких питань, і тоді доречно взяти паузу, щоб подумати (повідомивши про це дитину), і обовязково повернутися до розмови пізніше. 🔸 При розмові слід спостерігати за інтересом дитини. Якщо він буде згасати і вже не зʼявлятимуться додаткові чи уточнюючі питання, то і розмову можна завершувати та готуватися до наступних згодом. ❗️ Якщо діти намагаються відтворити дорослі поцілунки, затісні обійми тощо, варто пояснити, що те, що дорослим буває приємно, для дітей може переживатися інакше. І завжди на будь-які дії з тілом людина має давати згоду. 💚 Підсумовуючи, хочемо нагадати: ви як батьки знаєте дитину найкраще!Вам зовсім не потрібно бути сексологом (але якщо дуже страшно при таких розмовах - проконсультуйтесь з відповідним фахівцем). ❗️ Достатньо бути людиною, поруч із якою можна ставити будь-які питання, і яка не соромить, не засуджує та не карає за цікавість. Якщо вам вдасться бути саме таким/ою, то і значно більшою буде імовірність, що в 13-14 років ваше найдорожче дитя прийде дізнаватись про закоханість, насильство, вагітність, порнографію чи будь-яку іншу складну тему саме до вас, а не до випадкового джерела в інтернеті. В Україні, на жаль, досі не введено комплексної сексуальної освіти в школах. Тому відповідальність за обізнаність дітей несуть перш за все батьки. А разом з тим - і за їх добробут та безпеку. Так ми дійсно можемо потурбуватися про наше найдорожче🤍🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі