Статистика telegram каналу - @psyhologycikavo
2024-09-11
Психологія в деталях
Кількість підписників:
94
Фото:
19
Відео:
Посилання:
19
Категорія:
Психологія
Опис:
Доброго дня На цему каналі ви знайдете Інтересні научні статті по психології, Доведем вам що розвиватись цікаво
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-09-11
Стіна канала Психологія в деталях - @psyhologycikavo
Як природа впливає на імпульсивність і здоров'я🌿 🏞️⛺
Ми часто чуємо, що природа корисна для здоров'я, але як саме? Цікаве дослідження виявило, що природні простори не лише сприяють добробуту, а й можуть зменшити імпульсивність, допомагаючи ухвалювати більш обдумані рішення.
📝Методологія:
Дослідники провели дві окремі серії експериментів:
1. У першій частині дослідження проаналізовано дані про здоров'я та поведінку експериментальної групи, що жила в місцевостях із різним рівнем доступу до природи. Метою було визначити, як близькість до природних зон пов'язана з фізичним та психічним станом.
2.У другій частині експерименту учасники проходили тести на імпульсивність після перегляду зображень природи. Дослідники вимірювали, як це впливає на їх здатність утримуватися від миттєвих рішень, порівняно з тими, хто переглядав урбаністичні сцени.
📊 Основні висновки:
Наявність природи поруч зменшує імпульсивність, дозволяючи людям діяти більш розсудливо. Люди, які мали доступ до зелених зон, частіше демонстрували кращий фізичний та психічний стан.
Спостереження природи також збільшувало просторове сприйняття, що допомагало учасникам робити менш імпульсивні вибори. Це відкриття свідчить про те, що навіть короткотривале перебування на природі може сприяти самоконтролю.
🛠️ Практичне застосування: Зробіть прогулянки на природі частиною свого життя або додайте зображення природи до домашнього чи робочого середовища. Це може сприяти зниженню імпульсивності, підвищуючи здатність зосередитися та контролювати стрес
Повне дослідження
Ми часто чуємо, що природа корисна для здоров'я, але як саме? Цікаве дослідження виявило, що природні простори не лише сприяють добробуту, а й можуть зменшити імпульсивність, допомагаючи ухвалювати більш обдумані рішення.
📝Методологія:
Дослідники провели дві окремі серії експериментів:
1. У першій частині дослідження проаналізовано дані про здоров'я та поведінку експериментальної групи, що жила в місцевостях із різним рівнем доступу до природи. Метою було визначити, як близькість до природних зон пов'язана з фізичним та психічним станом.
2.У другій частині експерименту учасники проходили тести на імпульсивність після перегляду зображень природи. Дослідники вимірювали, як це впливає на їх здатність утримуватися від миттєвих рішень, порівняно з тими, хто переглядав урбаністичні сцени.
📊 Основні висновки:
Наявність природи поруч зменшує імпульсивність, дозволяючи людям діяти більш розсудливо. Люди, які мали доступ до зелених зон, частіше демонстрували кращий фізичний та психічний стан.
Спостереження природи також збільшувало просторове сприйняття, що допомагало учасникам робити менш імпульсивні вибори. Це відкриття свідчить про те, що навіть короткотривале перебування на природі може сприяти самоконтролю.
🛠️ Практичне застосування: Зробіть прогулянки на природі частиною свого життя або додайте зображення природи до домашнього чи робочого середовища. Це може сприяти зниженню імпульсивності, підвищуючи здатність зосередитися та контролювати стрес
Повне дослідження
66
24-11-04 11:58
Чи можна підвищити когнітивну ефективність за допомогою фінансових стимулів?
🔍 Дослідження показують, що мотивація впливає на продуктивність у когнітивних завданнях. Цікаво, чи можна покращити результати тестів на загальні знання завдяки фінансовій винагороді? Це дослідження досліджує вплив фінансових стимулів і соціальних установок на продуктивність у тестах на знання.
🧪 Методологія: Учасники:
були поділені на чотири групи. Дві групи проходили тест зі знань із фінансовим стимулом або без нього, тоді як інші дві виконували тест після «позитивного» (професор) або «негативного» (фанат) праймінгу. У стимулюючих умовах учасники отримували початкові 50 пенсів та додаткові 20 пенсів за кожну правильну відповідь.
📊 Основні результати:
Тестові результати показали значну різницю між умовами зі стимулом та без стимулу (t(38) = 2.00, p = 0.026), але не було суттєвої різниці між умовами праймінгу професора та фаната. Таким чином, фінансовий стимул зміг підвищити когнітивну продуктивність, а ефект праймінгу залишився непоміченим.
📈 Інтерпретація результатів:
Дослідження демонструє, що на відміну від праймінгу, фінансова винагорода може посилити мотивацію та сприяти ефективнішому виконанню когнітивних завдань. Це підтверджує, що фінансова мотивація змушує учасників приділяти більше уваги завданням.
📎 Посилання на статтю
🔍 Дослідження показують, що мотивація впливає на продуктивність у когнітивних завданнях. Цікаво, чи можна покращити результати тестів на загальні знання завдяки фінансовій винагороді? Це дослідження досліджує вплив фінансових стимулів і соціальних установок на продуктивність у тестах на знання.
🧪 Методологія: Учасники:
були поділені на чотири групи. Дві групи проходили тест зі знань із фінансовим стимулом або без нього, тоді як інші дві виконували тест після «позитивного» (професор) або «негативного» (фанат) праймінгу. У стимулюючих умовах учасники отримували початкові 50 пенсів та додаткові 20 пенсів за кожну правильну відповідь.
📊 Основні результати:
Тестові результати показали значну різницю між умовами зі стимулом та без стимулу (t(38) = 2.00, p = 0.026), але не було суттєвої різниці між умовами праймінгу професора та фаната. Таким чином, фінансовий стимул зміг підвищити когнітивну продуктивність, а ефект праймінгу залишився непоміченим.
📈 Інтерпретація результатів:
Дослідження демонструє, що на відміну від праймінгу, фінансова винагорода може посилити мотивацію та сприяти ефективнішому виконанню когнітивних завдань. Це підтверджує, що фінансова мотивація змушує учасників приділяти більше уваги завданням.
📎 Посилання на статтю
107
24-11-02 00:12
Наслідки професійного вигорання: систематичний огляд перспективних досліджень📉💼
📝Огляд методології:
Для проведення огляду було використано дані з PubMed, Science Direct, PsycInfo, SciELO, LILACS та Web of Science. Були відібрані лише перспективні дослідження, що вивчають зв’язок професійного вигорання із фізичними, психологічними та професійними наслідками.
🏆Основні результати:
1. Фізичні наслідки: Виявлено, що вигорання підвищує ризик серцево-судинних захворювань, ожиріння, діабету 2 типу, м'язово-скелетного болю та тривалого фізичного виснаження.
2. Психологічні наслідки: Вигорання пов’язане з безсонням, депресією та потребою в психотропних медикаментах. Наприклад, збільшення рівня вигорання сприяє розвитку депресивних симптомів та підвищенню потреби в антидепресантах.
3. Професійні наслідки: Вигорання впливає на задоволеність роботою, частоту лікарняних днів та ризик отримання пенсії через інвалідність. Працівники з високим рівнем вигорання частіше беруть лікарняні та виявляють незадоволеність своєю роботою.
🤔Інтерпретація результатів:
Дані вказують на те, що професійне вигорання має значний вплив на різні аспекти здоров'я та професійної діяльності. Зміни в робочих умовах можуть допомогти зменшити рівень вигорання та пов’язані з ним ризики.
🛠️Практичне застосування:
Роботодавцям рекомендується впроваджувати політику підтримки ментального здоров'я на робочих місцях, пропонувати психологічну підтримку та запобіжні заходи для зменшення ризиків вигорання серед працівників.
Основне джерело
📝Огляд методології:
Для проведення огляду було використано дані з PubMed, Science Direct, PsycInfo, SciELO, LILACS та Web of Science. Були відібрані лише перспективні дослідження, що вивчають зв’язок професійного вигорання із фізичними, психологічними та професійними наслідками.
🏆Основні результати:
1. Фізичні наслідки: Виявлено, що вигорання підвищує ризик серцево-судинних захворювань, ожиріння, діабету 2 типу, м'язово-скелетного болю та тривалого фізичного виснаження.
2. Психологічні наслідки: Вигорання пов’язане з безсонням, депресією та потребою в психотропних медикаментах. Наприклад, збільшення рівня вигорання сприяє розвитку депресивних симптомів та підвищенню потреби в антидепресантах.
3. Професійні наслідки: Вигорання впливає на задоволеність роботою, частоту лікарняних днів та ризик отримання пенсії через інвалідність. Працівники з високим рівнем вигорання частіше беруть лікарняні та виявляють незадоволеність своєю роботою.
🤔Інтерпретація результатів:
Дані вказують на те, що професійне вигорання має значний вплив на різні аспекти здоров'я та професійної діяльності. Зміни в робочих умовах можуть допомогти зменшити рівень вигорання та пов’язані з ним ризики.
🛠️Практичне застосування:
Роботодавцям рекомендується впроваджувати політику підтримки ментального здоров'я на робочих місцях, пропонувати психологічну підтримку та запобіжні заходи для зменшення ризиків вигорання серед працівників.
Основне джерело
29
24-10-31 01:55
FOMO: Вплив страху упущених можливостей на наше життя і вибори
🔔 Друзі, у нас новий формат постів! Тепер ми також ділимося оглядами соціальних явищ. Слідкуйте за новинами, буде цікаво! 😊
Що таке FOMO?
FOMO (англ. "fear of missing out" — страх упущених можливостей) — це відчуття тривоги або занепокоєння через те, що щось цікаве відбувається десь в іншому місці. Вперше цей термін з’явився в Оксфордському словнику в 2013 році, разом із поняттями "селфі" і "емоджі" 📲. Люди часто відчувають FOMO, переглядаючи соцмережі і бачачи, як інші відвідують цікаві події або насолоджуються приємним часом.
Як виникає FOMO?
Цікаво, що FOMO не обов’язково пов'язаний з заздрістю чи соціальною ізоляцією. Це емоція, що виникає, коли ми дізнаємося про інші привабливі події, навіть якщо ніхто з наших друзів на них не присутній. Дослідження показують, що FOMO здатен впливати на наші рішення і навіть спонукати нас міняти плани або відчувати невдоволення від уже зробленого вибору.
Джерело
🔔 Друзі, у нас новий формат постів! Тепер ми також ділимося оглядами соціальних явищ. Слідкуйте за новинами, буде цікаво! 😊
Що таке FOMO?
FOMO (англ. "fear of missing out" — страх упущених можливостей) — це відчуття тривоги або занепокоєння через те, що щось цікаве відбувається десь в іншому місці. Вперше цей термін з’явився в Оксфордському словнику в 2013 році, разом із поняттями "селфі" і "емоджі" 📲. Люди часто відчувають FOMO, переглядаючи соцмережі і бачачи, як інші відвідують цікаві події або насолоджуються приємним часом.
Як виникає FOMO?
Цікаво, що FOMO не обов’язково пов'язаний з заздрістю чи соціальною ізоляцією. Це емоція, що виникає, коли ми дізнаємося про інші привабливі події, навіть якщо ніхто з наших друзів на них не присутній. Дослідження показують, що FOMO здатен впливати на наші рішення і навіть спонукати нас міняти плани або відчувати невдоволення від уже зробленого вибору.
Джерело
21
24-10-27 22:06
тривожні розлади впливають на здатність ідентифікувати емоції😐🫥
🔍 Методологія дослідження:
В ході дослідження було проведено мета-аналіз раніше опублікованих робіт, що включав 28 досліджень на тему тривожних розладів та депресії, а також здатності розпізнавати емоції. Для аналізу було використано показники точності розпізнавання емоцій, а також обчислено розмір ефекту (коефіцієнт d) для порівняння між групами пацієнтів та здоровими учасниками.
(✉️Пояснення що таке коефіцієнт d а також букв та та цифр що ви побачите знизу буде в коментарях✉️)
📊 Основні результати:
1. Тривожні розлади у дорослих: Виявлено значне зниження точності розпізнавання емоцій серед дорослих з тривожними розладами (d = -0.35, p = 0.007), що вказує на середню величину впливу.
2. Депресія у дорослих: Пацієнти з депресією мали ще більше порушення в розпізнаванні емоцій (d = -0.58, p < 0.001), що також підтверджує середній рівень порушення.
3. Тривожні розлади у дітей: Відмінності між дітьми з тривожними розладами та здоровими дітьми були незначними (d = -0.03, p = 0.831), що свідчить про відсутність значущих порушень розпізнавання емоцій.
📌 Інтерпретація результатів:
Наявність когнітивних упереджень у тривожних розладах та депресії може пояснювати складнощі в розпізнаванні емоцій. Наприклад, особи з тривожними розладами можуть відчувати упередженість до загрозливої інформації, тоді як депресивні пацієнти мають схильність до негативних емоцій, таких як смуток і розчарування.
🏛 Практичне застосування:
Ці результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та психотерапевтичних втручань, спрямованих на поліпшення емоційної обробки та соціальних навичок у пацієнтів з депресією та тривожними розладами. Такі втручання можуть включати тренування емоційного розпізнавання та психотерапевтичні підходи, що зменшують когнітивні упередження.
Посилання на джерело
🔍 Методологія дослідження:
В ході дослідження було проведено мета-аналіз раніше опублікованих робіт, що включав 28 досліджень на тему тривожних розладів та депресії, а також здатності розпізнавати емоції. Для аналізу було використано показники точності розпізнавання емоцій, а також обчислено розмір ефекту (коефіцієнт d) для порівняння між групами пацієнтів та здоровими учасниками.
(✉️Пояснення що таке коефіцієнт d а також букв та та цифр що ви побачите знизу буде в коментарях✉️)
📊 Основні результати:
1. Тривожні розлади у дорослих: Виявлено значне зниження точності розпізнавання емоцій серед дорослих з тривожними розладами (d = -0.35, p = 0.007), що вказує на середню величину впливу.
2. Депресія у дорослих: Пацієнти з депресією мали ще більше порушення в розпізнаванні емоцій (d = -0.58, p < 0.001), що також підтверджує середній рівень порушення.
3. Тривожні розлади у дітей: Відмінності між дітьми з тривожними розладами та здоровими дітьми були незначними (d = -0.03, p = 0.831), що свідчить про відсутність значущих порушень розпізнавання емоцій.
📌 Інтерпретація результатів:
Наявність когнітивних упереджень у тривожних розладах та депресії може пояснювати складнощі в розпізнаванні емоцій. Наприклад, особи з тривожними розладами можуть відчувати упередженість до загрозливої інформації, тоді як депресивні пацієнти мають схильність до негативних емоцій, таких як смуток і розчарування.
🏛 Практичне застосування:
Ці результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та психотерапевтичних втручань, спрямованих на поліпшення емоційної обробки та соціальних навичок у пацієнтів з депресією та тривожними розладами. Такі втручання можуть включати тренування емоційного розпізнавання та психотерапевтичні підходи, що зменшують когнітивні упередження.
Посилання на джерело
23
24-10-26 21:34
Вплив короткотривалого фізичного навантаження на тягу до солодощів🫃🍫🏋️♂️
Зростання проблеми ожиріння привернуло увагу дослідників до чинників, що впливають на поведінку у харчуванні та здатність до саморегуляції. У дослідженні було розглянуто, як 15-хвилинне помірне фізичне навантаження може знизити тягу до солодощів у людей із зайвою вагою.
📝Методологія:
Дослідження включало 92 учасників із середнім ІМТ 27.63. (Індекс Масси Тіла) Учасників поділили на дві групи: перша виконувала 15 хвилин фізичної активності, а друга перебувала в стані спокою (контрольна група). В обох групах учасники проходили тести на визначення рівня тяги до солодощів перед експериментом, під час та після нього.
🏆Основні висновки:
Результати показали, що у групі з фізичним навантаженням тяга до солодощів значно зменшувалась вже під час тренування та залишалась зниженою після його завершення. У контрольній групі значних змін не спостерігалось.
🤔Інтерпретація результатів:
Короткотривале фізичне навантаження сприяє покращенню настрою та зменшує емоційне напруження, що знижує потребу у солодощах для регуляції настрою. Учасники, які пройшли через стресові ситуації та були під впливом "смакових тригерів" (наприклад, вид солодощів), також відчували меншу тягу до солодощів після фізичної активності.
🛠️Практичне застосування
Фізична активність може бути корисним інструментом для людей, які прагнуть контролювати споживання висококалорійної їжі та краще керувати своїми харчовими звичкам.
Джерело дослідження в коментарях
Зростання проблеми ожиріння привернуло увагу дослідників до чинників, що впливають на поведінку у харчуванні та здатність до саморегуляції. У дослідженні було розглянуто, як 15-хвилинне помірне фізичне навантаження може знизити тягу до солодощів у людей із зайвою вагою.
📝Методологія:
Дослідження включало 92 учасників із середнім ІМТ 27.63. (Індекс Масси Тіла) Учасників поділили на дві групи: перша виконувала 15 хвилин фізичної активності, а друга перебувала в стані спокою (контрольна група). В обох групах учасники проходили тести на визначення рівня тяги до солодощів перед експериментом, під час та після нього.
🏆Основні висновки:
Результати показали, що у групі з фізичним навантаженням тяга до солодощів значно зменшувалась вже під час тренування та залишалась зниженою після його завершення. У контрольній групі значних змін не спостерігалось.
🤔Інтерпретація результатів:
Короткотривале фізичне навантаження сприяє покращенню настрою та зменшує емоційне напруження, що знижує потребу у солодощах для регуляції настрою. Учасники, які пройшли через стресові ситуації та були під впливом "смакових тригерів" (наприклад, вид солодощів), також відчували меншу тягу до солодощів після фізичної активності.
🛠️Практичне застосування
Фізична активність може бути корисним інструментом для людей, які прагнуть контролювати споживання висококалорійної їжі та краще керувати своїми харчовими звичкам.
Джерело дослідження в коментарях
23
24-10-26 00:24
Рівень усвідомленості та суб'єктивного благополуччя у курців та некурців🚬🚭
В данній статті усвідомленість трактується як – здатність зосереджувати увагу на поточному моменті, без оцінювання, що допомагає людині краще справлятися з негативними емоціями та покращувати своє суб'єктивне благополуччя (рівень задоволеності життям). Було проведено дослідження, щоб порівняти рівні усвідомленості та суб'єктивного благополуччя серед курців та некурців.
📝Методологія дослідження
У дослідженні взяли участь 181 особа: 97 курців та 84 некурці. Курців було набрано з медичних установ, а некурців – серед студентів та пацієнтів первинної медичної допомоги. Використовувалися такі інструменти:
(✉️Пояснення цих тестів в коментарях✉️)
🔷 Тест Фагерстрьома для визначення рівня нікотинової залежності.
🔷 Опитувальник п'яти аспектів усвідомленості (FFMQ-BR) для оцінки рівня усвідомленості.
🔷 Шкала суб'єктивного благополуччя (SWBS) для оцінки позитивного та негативного афекту і задоволеності життям.
🏆Результати
Некурці показали вищі результати у всіх вимірах суб'єктивного благополуччя, включаючи позитивні емоції та загальну задоволеність життям. Щодо усвідомленості, некурці мали значно вищі показники у загальному рівні усвідомленості, спостереженні та мнеше реакцій на негативні емоції.
Оригінальне дослідження в коментарях
В данній статті усвідомленість трактується як – здатність зосереджувати увагу на поточному моменті, без оцінювання, що допомагає людині краще справлятися з негативними емоціями та покращувати своє суб'єктивне благополуччя (рівень задоволеності життям). Було проведено дослідження, щоб порівняти рівні усвідомленості та суб'єктивного благополуччя серед курців та некурців.
📝Методологія дослідження
У дослідженні взяли участь 181 особа: 97 курців та 84 некурці. Курців було набрано з медичних установ, а некурців – серед студентів та пацієнтів первинної медичної допомоги. Використовувалися такі інструменти:
(✉️Пояснення цих тестів в коментарях✉️)
🔷 Тест Фагерстрьома для визначення рівня нікотинової залежності.
🔷 Опитувальник п'яти аспектів усвідомленості (FFMQ-BR) для оцінки рівня усвідомленості.
🔷 Шкала суб'єктивного благополуччя (SWBS) для оцінки позитивного та негативного афекту і задоволеності життям.
🏆Результати
Некурці показали вищі результати у всіх вимірах суб'єктивного благополуччя, включаючи позитивні емоції та загальну задоволеність життям. Щодо усвідомленості, некурці мали значно вищі показники у загальному рівні усвідомленості, спостереженні та мнеше реакцій на негативні емоції.
Оригінальне дослідження в коментарях
22
24-10-25 01:48
Вплив насильства з боку партнера на психічне здоров'я жінок у сільських районах Мексики🤬💔
Дослідження показують, що насильство з боку інтимного партнера збільшує ризик розвитку психічних розладів. Особливу небезпеку становить "сексуальний аб'юз", а також коли партнер використовує контроль, щоб домінувати у стосунках. У сільських районах Мексики, де гендерна нерівність та бідність переплітаються з досвідом насильства, ці форми насильства можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров'я жінок.
📝методологія:
Дослідження проводилось у сільських громадах мексиканського штату Чіапас, де була опитана 141 жінка. Опитування стосувалося досвіду сексуального аб'юзу та психологічного насильства в данному випадку контроль партнера, також було проведено аналіз зв’язку між цими типами насильства та симптомами депресії, тривожності й суїцидальними думками. Було використано різні статистичні методи для аналізу даних, включаючи регресійні моделі.
🧠Основні висновки:
66,4% опитаних жінок стикалися з насильством з боку партнера протягом життя, 24,2% — за останній рік.
♦️Жінки, які зазнавали насильства з високим рівнем контролю, мали вдвічі більший ризик розвитку депресії та тривожності, а також суїцидальних думок, порівняно з тими, хто пережив насильство без контролю.
♦️Психологічний аб'юз, економічний або емоційний, часто вважається менш серйозними, ніж фізичне чи сексуальне насильство, проте вони мають значний вплив на психічне здоров'я жінок.
🤔Інтерпретація результатів:
Контроль у насильницьких стосунках має руйнівний вплив на психічне здоров'я жінок, часто призводить до розвитку тяжких депресивних станів, тривожних розладів та навіть суїцидальних думок. Крім того, традиційні гендерні ролі та норми ще більше ускладнюють становище жінок, перешкоджаючи їм звертатися за допомогою чи залишати насильницькі стосунки.
Посилання на статтю в коментарях
Дослідження показують, що насильство з боку інтимного партнера збільшує ризик розвитку психічних розладів. Особливу небезпеку становить "сексуальний аб'юз", а також коли партнер використовує контроль, щоб домінувати у стосунках. У сільських районах Мексики, де гендерна нерівність та бідність переплітаються з досвідом насильства, ці форми насильства можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров'я жінок.
📝методологія:
Дослідження проводилось у сільських громадах мексиканського штату Чіапас, де була опитана 141 жінка. Опитування стосувалося досвіду сексуального аб'юзу та психологічного насильства в данному випадку контроль партнера, також було проведено аналіз зв’язку між цими типами насильства та симптомами депресії, тривожності й суїцидальними думками. Було використано різні статистичні методи для аналізу даних, включаючи регресійні моделі.
🧠Основні висновки:
66,4% опитаних жінок стикалися з насильством з боку партнера протягом життя, 24,2% — за останній рік.
♦️Жінки, які зазнавали насильства з високим рівнем контролю, мали вдвічі більший ризик розвитку депресії та тривожності, а також суїцидальних думок, порівняно з тими, хто пережив насильство без контролю.
♦️Психологічний аб'юз, економічний або емоційний, часто вважається менш серйозними, ніж фізичне чи сексуальне насильство, проте вони мають значний вплив на психічне здоров'я жінок.
🤔Інтерпретація результатів:
Контроль у насильницьких стосунках має руйнівний вплив на психічне здоров'я жінок, часто призводить до розвитку тяжких депресивних станів, тривожних розладів та навіть суїцидальних думок. Крім того, традиційні гендерні ролі та норми ще більше ускладнюють становище жінок, перешкоджаючи їм звертатися за допомогою чи залишати насильницькі стосунки.
Посилання на статтю в коментарях
69
24-10-22 01:38
Вплив депресії та загального стану здоров'я на зміни індексу маси тіла (ІМТ) і окружності талії: результати 10-річного дослідження🤰🫄🫃
Довготривале дослідження вивчало, як депресія та загальний стан здоров'я впливають на зміни ІМТ та окружності талії протягом 10 років. Мета дослідження – з'ясувати, чи впливає погіршення психічного та фізичного здоров'я на збільшення показників ІМТ та окружності талії у дорослих.
📝Методологія:
Було проаналізовано дані трьох хвиль вимірювань, що охопили період 10 років. Дослідження базувалося на структурному моделюванні рівнянь, яке дозволяло враховувати різні фактори, як-от вік, стать, рівень освіти, дохід та статус куріння. Основні показники – ІМТ та окружність талії – аналізувалися разом із психологічними факторами, як-от депресія та загальний стан здоров'я.
Ключові результати:
♦️ Зростання депресії призводило до збільшення як ІМТ, так і окружності талії. Ті, хто мав підвищений рівень депресії, демонстрували суттєве зростання цих показників протягом дослідження.
♦️ Погіршення загального стану здоров'я також сприяло збільшенню ІМТ та окружності талії. Люди, які відчували значне зниження фізичного здоров'я, мали тенденцію до збільшення маси тіла.
♦️ Інші фактори, як-от вік, дохід та куріння, також відігравали важливу роль у змінах ІМТ та окружності талії. Зокрема, старший вік був пов'язаний із початково вищим ІМТ, але знижував темпи зростання цих показників з часом.
🛠️Практичне застосування:
Результати дослідження вказують на необхідність інтегрованого підходу до лікування депресії та фізичного здоров'я, оскільки погіршення одного з цих аспектів може сприяти збільшенню ризиків ожиріння. Це може бути корисним для розробки програм профілактики, спрямованих на покращення як психічного, так і фізичного здоров'я.
⬇️Посилання на джерело в коментарях⬇️
Довготривале дослідження вивчало, як депресія та загальний стан здоров'я впливають на зміни ІМТ та окружності талії протягом 10 років. Мета дослідження – з'ясувати, чи впливає погіршення психічного та фізичного здоров'я на збільшення показників ІМТ та окружності талії у дорослих.
📝Методологія:
Було проаналізовано дані трьох хвиль вимірювань, що охопили період 10 років. Дослідження базувалося на структурному моделюванні рівнянь, яке дозволяло враховувати різні фактори, як-от вік, стать, рівень освіти, дохід та статус куріння. Основні показники – ІМТ та окружність талії – аналізувалися разом із психологічними факторами, як-от депресія та загальний стан здоров'я.
Ключові результати:
♦️ Зростання депресії призводило до збільшення як ІМТ, так і окружності талії. Ті, хто мав підвищений рівень депресії, демонстрували суттєве зростання цих показників протягом дослідження.
♦️ Погіршення загального стану здоров'я також сприяло збільшенню ІМТ та окружності талії. Люди, які відчували значне зниження фізичного здоров'я, мали тенденцію до збільшення маси тіла.
♦️ Інші фактори, як-от вік, дохід та куріння, також відігравали важливу роль у змінах ІМТ та окружності талії. Зокрема, старший вік був пов'язаний із початково вищим ІМТ, але знижував темпи зростання цих показників з часом.
🛠️Практичне застосування:
Результати дослідження вказують на необхідність інтегрованого підходу до лікування депресії та фізичного здоров'я, оскільки погіршення одного з цих аспектів може сприяти збільшенню ризиків ожиріння. Це може бути корисним для розробки програм профілактики, спрямованих на покращення як психічного, так і фізичного здоров'я.
⬇️Посилання на джерело в коментарях⬇️
65
24-10-20 20:49
Вплив мікробіоти кишківника на психологічний стан: що каже наука?🧠🌱🦠
Дослідження останнього десятиліття показують, що мікробіота кишківника відіграє важливу роль у фізіологічних процесах з окрема на настрій, пізнавальну діяльність та поведінку. Крім прямого зв'язку через блукаючий нерв, ймовірно, що бактерії кишківника взаємодіють з мозком через нейромедіатори та гормони.
📝Огляд методології:
Дослідники вивчали, чи існує зв'язок між складом та різноманіттям мікробіоти кишківника та психічними показниками, такими як депресія, тривога, стрес, розлади харчової поведінки та риси особистості. В дослідженні взяли участь 91 здорова жінка. Використовувались такі психологічні шкали (пояснення цих шкал в коментарях): інвентар депресії Бека (BDI), інвентар тривожності Бека (BAI), шкала сприйнятого стресу (PSS), опитувальник розладів харчової поведінки (EDE-Q) та міні-IPIP для вимірювання рис особистості. Для аналізу мікробіоти використовували секвенування 16S рРНК.
🏆результати:
Аналіз не виявив значущих асоціацій між мікробіотою кишківника та психічними показниками. Незважаючи на обширну кількість перевірених гіпотез, результати показують відсутність кореляції між складом мікробіоти та психологічними показниками в здоровій популяції. Також не було знайдено жодних кластерів у складі мікробіоти за результатами психічних тестів.
Посилання на джерело в коментарях
Дослідження останнього десятиліття показують, що мікробіота кишківника відіграє важливу роль у фізіологічних процесах з окрема на настрій, пізнавальну діяльність та поведінку. Крім прямого зв'язку через блукаючий нерв, ймовірно, що бактерії кишківника взаємодіють з мозком через нейромедіатори та гормони.
📝Огляд методології:
Дослідники вивчали, чи існує зв'язок між складом та різноманіттям мікробіоти кишківника та психічними показниками, такими як депресія, тривога, стрес, розлади харчової поведінки та риси особистості. В дослідженні взяли участь 91 здорова жінка. Використовувались такі психологічні шкали (пояснення цих шкал в коментарях): інвентар депресії Бека (BDI), інвентар тривожності Бека (BAI), шкала сприйнятого стресу (PSS), опитувальник розладів харчової поведінки (EDE-Q) та міні-IPIP для вимірювання рис особистості. Для аналізу мікробіоти використовували секвенування 16S рРНК.
🏆результати:
Аналіз не виявив значущих асоціацій між мікробіотою кишківника та психічними показниками. Незважаючи на обширну кількість перевірених гіпотез, результати показують відсутність кореляції між складом мікробіоти та психологічними показниками в здоровій популяції. Також не було знайдено жодних кластерів у складі мікробіоти за результатами психічних тестів.
Посилання на джерело в коментарях
19
24-10-19 23:18