Статистика telegram каналу - @psychologist_from_god
2024-07-14
Психолог від Бога
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Психолог від Бога - @psychologist_from_god
"На все свій час, усякій справі в цім житті — своя пора.
Час для народження, і час для смерті, час посадити й час вирвати посаджене з корінням.
Час убивати й час лікувати, час руйнувати й час будувати.
Час плакати і час сміятися, час сумувати й час танцювати.
Час розкидати каміння й час збирати каміння, час обнімати й час уникати обіймів.
Час шукати й час кидати пошуки.
Час тримати й час відпускати.
Час розривати одяг й час зшивати.
Час мовчати й час говорити.
Час кохати й час ненавидіти.
Час для війни і час для миру.
Що користі трудівникові з його праці? Я бачив усе, що Бог відвів людині робити. Він робить усе прекрасним у свій час. Він також вклав відчуття вічності в її серце, але людина не в змозі пізнати від початку й до кінця усе створене Богом. Я зрозумів, що найкраще для людини: втішатися й творити добро в цьому житті. А ще: якщо людина їсть і п’є, й насолоджується своєю роботою, то це також Божий дарунок. Я знаю: все, що творить Бог, — навіки. До цього нічого не додаси, як нічого й не віднімеш від цього. Бог зробив так, щоб люди побожно ставилися до Нього. Що сталося, вже було, і що буде, вже було раніше. Бог шукає тих, хто зазнає переслідувань" (Екклезіаст 3. 1-15).
Коли в житті є такт, то це вже музика.
Розумій свій час
#думидуховні
Смерть, яка здається кінцем, насправді є початком переходу в те, що не підлягає часу і змінам. Душа, яку кожен носить у собі, створена для вічного життя, і смерть — це лише двері, через які вона проходить.
Молячись за померлих, ми не лише висловлюємо любов до тих, хто пішов, але й визнання Божої влади над життям і смертю. Це акт покори перед вічним, через який ми вчимося приймати смерть як частину цього життєвого порядку, що просякнутий Промислом Творця.
Вічне життя — це не просто продовження часу після смерті. Це реальність, яка вже присутня тут і зараз, у кожній миті нашого життя і в сьогоднішніх наших молитвах зокрема. Живучи з вірою, ми вступаємо у вічність, бо саме віра дозволяє нам побачити більше, ніж те, що може запропонувати ця минуща очевидність. Ми повинні навчитися молитися не для того, щоб уникнути смерті, але щоб знайти мир у її неминучості, розуміючи, що справжнє життя починається саме тоді, коли ми віддаємо себе у руки Бога.
Молячись за померлих, ми свідчимо вічність, що вже поміж нас, свідчимо любов, що більша за смерть, свідчимо себе і їх, як живі і вічні душі. У Бога немає померлих.
Смерть не є останньою поразкою. Молитва за померлих є для нас, живих, засобом підготовки до власної смерті і водночас способом зберегти зв'язок любові з тими, кого вже нема поруч. Вона спонукає нас звернутися до вічного і знайти втіху в тому, що душі померлих вже увійшли у простір Божої благодаті, де час і страх не мають сили. Спонукає нас до надії і очікування зустрічі. Коли те визначить Божий задум про нас, але ми чекаємо побачитись із тими, кого любимо попри смерть.
Мир у Христі їхнім душам, Царство Небесне
#іпровіру
НЕВРОЗ ВІРУЮЧИХ ЛЮДЕЙ
Всякий невроз - це завжди намагання приховати якусь неприємну правду. В першу чергу, від себе. Такий собі відволікаючий маневр, що вимагає уваги аж до зацикленості, щоб тільки не подивитись в інший бік, бо там вона - тяжка правда!
Фанатизм, для прикладу, - це завжди невроз. І він продиктований сумнівами та невпевненістю, інакше фанатику не треба було би бути таким однобоким та галасливим.
Кожен невротик - це такий собі фокусник, що однією рукою активно розмахує лише для того, щоб іншою щось приховати. От тільки невротик ще й сам вірить у свої фокуси.
Віруючі люди часто бояться сумнівів. Від них вони втікають у активність - треба більше молитись, більше постувати, частіше причащатись, одягнути більше хрестиків тощо. Фактично, щоб просто заглушити непевність.
Так віруючі легко стають пустодзвонами і невротиками. Ніби багато благочестя, багато іконок і молитв, багато правильних слів, але все начебто під ковпаком, за який не достукатись. Ніби святе, але якесь мертве, не живе.
Через сумніви і непевність лежить дорога до справжнього і живого. І у Христа була Гефсиманія.
Правда звільняє
#іпровіру
Багато хто з нас знає, що таке інтроверсія та екстраверсія, але чи насправді ми розуміємо, як ці риси впливають на наші життя? Давайте подивимось глибше на ці характеристики та на те, як вони можуть допомогти або, навпаки, стати викликом у різних ситуаціях.
Хто такі інтроверти?
Інтроверти – це ті, хто отримує енергію від самотності або спілкування в невеликих групах. Вони зазвичай занурюються у свої думки, обожнюють час наодинці та зазвичай обирають більш спокійні, розмірені активності. Це не означає, що вони сором'язливі або не люблять людей – просто вони швидко виснажуються від великих соціальних зібрань. У роботі інтроверти часто віддають перевагу завданням, що потребують зосередженості та самостійності. Вони здатні бачити деталі, помічати нюанси та добре обмірковувати рішення.
А що про екстравертів?
Екстраверти, навпаки, отримують енергію від спілкування та активної взаємодії з іншими. Вони легко встановлюють контакти, ініціюють розмови та обожнюють бути в центрі уваги. У роботі екстраверти зазвичай добре себе почувають у командних проектах і можуть легко знайти себе в ролі лідерів. Вони схильні діяти швидко та не завжди заглиблюватися в деталі, але здатні мотивувати інших, знаходити нові можливості та швидко адаптуватися до змін.
Переваги та виклики
Як інтроверсія, так і екстраверсія мають свої сильні сторони. Інтроверти зазвичай більш обдумані та спокійні, що допомагає їм ухвалювати виважені рішення. Вони можуть будувати глибокі стосунки з іншими та добре працювати в стресових ситуаціях, де потрібна зосередженість. Але інтроверти можуть уникати ситуацій, що вимагають публічних виступів чи швидкої соціалізації, через що їм іноді важко реалізувати свої ідеї.
Екстраверти ж сильні в комунікації, легко заводять нові знайомства та можуть бути чудовими мотиваторами. Вони швидко адаптуються до змін і не бояться ризикувати. Проте їм іноді бракує самоконтролю та здатності до глибокої рефлексії, що може призводити до імпульсивних рішень або швидкого вигорання.
Як знайти баланс?
Важливо розуміти, що всі ми маємо як інтровертні, так і екстравертні риси. Життя стає набагато комфортнішим, коли ми приймаємо свою природу і розвиваємо навички, які можуть доповнити нашу особистість. Інтровертам може бути корисно розвивати комунікативні навички та вчитися підтримувати соціальні зв’язки. Екстравертам же допоможе вміння зосереджуватися на самоті та обмірковувати свої рішення.
Пам'ятайте, що будь-яка з цих рис не є "кращою" чи "гіршою". Головне – знайти гармонію між ними та навчитися використовувати свої сильні сторони, щоб жити із собою в мирі.
Живи і будь
#психомудрості
Невпевненість, наприклад, багато метушиться.
Гордість дується. Вона з усього многозначно дується, як риба фуга.
Малодушність зациклюється, вона з кожного дріб'язку все намагається вичавити якийсь масштаб.
Пихатість в усьому кохає себе, весь світ то зеркало їхнього "прекрасного" Я.
Кожна порожнеча рятує себе, чим може.
"Безодня кличе до безодні під гуркіт Твоїх водоспадів" (Пс.41.8)
Доброго понеділкового
#психомудрості
Неформали сьогодні теж уже не ті. Останні часи?
#тайтаке
Днями проводив лекцію у рамках програми Корнельського університету "Cornell Mentors for Ukraine" для українських студентів в Польщі, які хочуть повертатися в Україну.
Лекція дуже практична і може бути в нагоді, тому пропоную її вам, своїм підписникам, безкоштовно.
Відомо, що не всі люди, які зустрічаються із травмуючими подіями, мають відтак негативні психологічні наслідки, але
— як не втрапити в число тих, хто провалюється?
— Що дає сили триматись?
— Що робить слабким?
— Як влаштувати життя, щоб зберігати стійкість?
— Які психологічні вправи допоможуть в кризові моменти?
Про це все ви дізнаєтесь на зустрічі, приходьте, щоб залишатись сильними.
У цю неділю, 6 жовтня о 18.00 за посиланням в Zoom:
Join Zoom Meeting
https://us05web.zoom.us/j/83196262557?pwd=S3YuYy0yTWXS4PDHSNGjPV4J9zmY30.1
До зустрічі
#разомсила
Ти знаєш біль і страждання материнського серця за дітей своїх. Ти знаєш, до якої жорстокості та безумства можуть доходити люди у своїх горделивих пожаданнях. Ти сама знаєш ту диявольську несправедливість та підлість, у якій ті, що звуть себе Божими і духовними, прибивають до хреста невинного Праведника.
Глянь на безвинно пролиту кров дітей і батьків наших, глянь на попелища, де були святині наші і доми, глянь скільки сирих могил, яких би не мало бути, глянь на розгублених і загублених, на розсіяних, скалічених, засмучених, на тих, хто в полоні і на тих, хто чекає, на тих, хто серед всього знаходить сили, щоб допомагати, захищати, служити...
Глянь на нас, дітей своїх! Прийди до нас, будь з нами, допоможи нам і заступи нас.
Осатанілість одних, злорадство інших, он тих байдужість... Нехай зневіра і розчарування не випалять сердець наших. Нехай вбивця понесе тягар гріха свого, скривджений буде втішений, а невинний нехай торжествує, щоб здійснилася воля Бога і Творця, що кличе народи до життя і миру. Амінь.
#зісвятом
Сьогодні непросто вже розгледіти ту просту правду у Хресті Христовому. Ми обклались хрестами з кожного боку, прикрасили дорогоцінним камінням, вилили в золоті, ніби хотіли би від тої правди відкупитись. А вона не дуже приємна. Проте, цілюща.
Перше, що падає в око від Хреста - абсурд! Бог, Творець, у чиїй руці дихання і життя кожного, висить побитий і прибитий, обпльований на хресті. У цьому житті багато що не на своєму місці.
Хрест викриває тяжку несправедливість цього світу! Невинний Праведник чиїмись амбіціями, страхами, жлобством, інтригами розіп'ятий, як злочинець. І сьогодні у невинного буває Голгофа.
Неймовірне безумство. Ті, хто проповідували, молились і чекали Месію - Його ж і розіп'яли. Якби ж то люди робили те, про що кажуть.
Хрест - то суд світу цьому!
Життя, що сповнене абсурду, несправедливості і безумства! Нічого не нагадує? Не впізнаєте припудрене сьогодення?!
Що ми хочемо від того світу, він Бога розіп'яв!
І? Невже ніякої просвіти, правди чи надії?
Є, друже, є правда. І вона в тому, щоб зробити, як Христос - взяти цей хрест, цей абсурд, ці несправедливість і безумство життя на свої плечі, підняти і йти далі. Йти і нести у життя правду, прощення, добро, відповідальність, наповнюючи його сенсом.
В тому все християнство. Це означає бути подібним Христу. Не здатись неправді, темряві і порожнечі, вірити і любити.
Живи і будь
#думидуховні
