Статистика telegram channel - @pro_mobility

🚃 У той же час вірогідність реалізації цієї ідеї виглядає сумнівно. Чому? Пояснює транспортний планувальник команди "ПроМобільність" Лев Іванець.По-перше, варто відзначити, що ідея не нова. Зокрема, її просував містобудівник, урбаніст Віктор Петрук ще декілька років тому. Зокрема, на фото, доданого до посту, видно пропозицію зі статті Хмарочоса за 2019-й рік "У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?". Цікаво, що роки йдуть, але проблеми з мостами залишаються. Стабільність – ознака майстерності?По-друге, ця ініціатива викликає необхідність реконструкції вулиць Глибочицької, Дмитрівської та Валів. При чому ця реконструкція має бути спрямованою на те, щоб швидкісний трамвай рухався з максимальним рівнем виділеності і не залежав від трафіку. Інакше все ще більш вигідним з точки зору часу буде сісти в транспорт, який довезе до станції метро "Почайна" Північним мостом, і сенсу трамвая буде небагато. Чи готовий департамент транспортної інфраструктури до якісних змін? Можна подивитися на ремонт на вулиці Глибочицькій, щоб зрозуміти, що шанси якщо не нульові, то стрімко прагнуть до нульової відмітки.Сама ідея логічна, і, ймовірно, має більше шансів, наприклад, отримати схвалення фінансування від партнерів. Складно сказати, чи дійсно можна реалізувати цей проєкт за 2,5-3 млрд грн та за 1,5-2 роки (тому що власне цей проєкт, як і низка інших, є лише однією з пропозицій), але це точно буде більш швидке і дешеве рішення, яке зможе суттєво пришвидшити шлях Троєщини хоч кудись. Утім те, що робиться зараз на Глибочицькій, вчергове доводить, що вірогідність реалізації такого проєкту вкрай мала.Є ще один важливий нюанс. Крім того, що гроші потрібні не тільки щоб створити нову інфраструктуру, але і щоб її додатково утримувати. Відповідно до книжкових норм, після будівництва нового обʼєкту транспортної інфраструктури потрібно розуміти, що близько 6% від вже зроблених капіталовкладень потрібно мати щороку на підтримання працездатності цього обʼєкту. При цьому бажано, щоб 1% виділявся безпосередньо з бюджету, а 5% відкладалися у спеціальний фонд, гроші з якого умовно можно використати за 20 років, коли виникне потреба капітально ремонтувати або реконструювати споруду. Детальніше про це можна прочитати в нашому блозі – "Чи ризикує Київ і далі втрачати транспортну інфраструктуру у майбутньому?"#про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Публікуємо наш новий щотижневий звіт про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 23 – 29 червня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 42%;🛑вівторок – 51%;🛑середа – 53%;🛑четвер – 52%;🛑п’ятниця – 63%;🛑субота – 24%;🛑неділя – 14%.Тренд на зниження затримок продовжується – цього тижня середня затримка в Києві склала 40%, що на 2% менше, ніж на попередньому тижні. Найповільнішим рух в місті був у п’ятницю – о 17:00 затримки досягли позначки в 110%. В решту днів затримки були помірніші та майже не перевищували затримки минулого тижня.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 36,9 млн. гривень. (на 2,4 млн. гривень менше, ніж минулого тижня.🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇪🇺 Міністерство розвитку громад та територій та Єврокомісія розпочали офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС за двома переговорними розділами – 14 "Транспорт" та 21 "Транс'європейські транспортні мережі". Офіційний скринінг відбуватиметься чотири дні: з 24 по 27 червня включно.Під час проведення скринінгу українська делегація презентує поточний рівень відповідності норм українського законодавства директивам та регламентам Євросоюзу. Засідання відбувається у форматі діалогу з Єврокомісією, зокрема обговорюються як технічні деталі, так і плани щодо строків повного узгодження із законодавством ЄС."Розділи "Транспорт" та "Транс'європейські транспортні мережі" – одні з найбільших та найскладніших розділів для аналізу та приведення у відповідність до стандартів ЄС, адже йдеться не лише про питання законодавства, а також про фізичну інфраструктуру, технічні регламенти", – наголосили у міністерстві розвитку громад та територій.Загалом, це майже три тисячі нормативних актів. З них майже 400 потрібно імплементувати до українського законодавства.1️⃣ Перший день скринінгу присвячений питанням автомобільного транспорту, екологічності транспортних засобів та інтелектуальним транспортним системам. Зокрема, цього дня були розглянуті питання дорожніх зборів, систем оплати за проїзд, доступу до ринку послуг у сфері автомобільного транспорту, здійснення перевезень, використання тахографів, підготовки водіїв, альтернативних видів палива та інших. 2️⃣ Другий день скринінгу стосуватиметься безпеки дорожнього руху, залізничного транспорту, суспільно-важливих перевезень та публічних зобов’язань з перевезень, перевезень небезпечних вантажів. 3️⃣ На третій день скринінгу команда Мінрозвитку представлятиме питання авіаційного сектору та розділу “Транс'європейські транспортні мережі” (TEN-T). Зокрема, будуть презентовані норми щодо авіаційного транспорту, управління авіаційним рухом, безпеки, прав пасажирів, страхування. Цього ж дня будуть розглянуті питання керівних принципів TEN-T та програма “Механізм Сполучення Європи”. 4️⃣ Фінальний день скринінгу буде зосереджений на морському транспорті та безпеці, морській торгівлі, водних шляхах. Так, йдеться про вимоги технічної безпеки до морського транспорту, кваліфікацію та навчання моряків, запобігання забрудненню, розслідування нещасних випадків на воді та інші питання. Звіт з оцінкою щодо відповідності законодавства України у сфері транспорту буде наданий Єврокомісією через шість тижнів після проведення скринінгу.#про_UAПідписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚊🚍 Дайджест новин громадського транспорту за останній час – валідатори в Ужгороді та новий рейс "Укрзалізниці".🚃 Кам'янська міська рада уклала договір про закупівлю нових трамвайних вагонів з компанією ТОВ "Татра-Юг". Вартість контракту складе понад 14 млн євро, його профінансує ЄІБ в межах проєкту "Громадський транспорт-2". Скільки вагонів хоче придбати місто – не повідомляється. Імовірніше за все, це будуть вагони К1М. У коментарях підписники додали більше контексту. Міський голова Кам'янського повідомив, що місто отримає 17 вагонів. Це будуть сучасні низькопідлогові трамваї з широкими зручними дверима, комфортним салоном, кондиціонерами, низьким рівнем підлоги для зручності людей з інвалідністю, батьків з візочками та літніх людей. Перші 3 вагони місто отримає вже до кінця цього року, а решту 14 – упродовж 2026 року.🚌 Харків отримав 10 пасажирських автобусів від італійського міста Турин. Ще на початку червня міський голова Ігор Терехов повідомив, що автобуси вже готуються до відправки й невдовзі працюватимуть на міських маршрутах. Тож, імовірно, скоро побачимо автобуси на вулицях міста. 💳 В Ужгороді завершили етап запуску електронного квитка — на всіх міських автобусах встановили валідатори. Валідаторами обладнали 40 автобусів КП "Ужгородський муніципальний транспорт" та 48 автобусів трьох приватних перевізників, що обслуговують маршрути міста. Можливість оплати готівкою у водія залишається, однак цей спосіб оплати за проїзд у майбутньому буде дорожчим, повідомили у міській раді.🛤 "Укрзалізниця" з 27 червня запускає регіональний експрес №856/855 Житомир - Київ - Житомир. До Житомира зі столиці можна буде доїхати за гарантовані 2 години з лишком, наголосили в УЗ. Квиток на залізничний експрес вийде майже в 2,5 рази дешевшим за маршрутку. Зупинятиметься поїзд тільки у Фастові.🚎 У Дніпрі провели тренінг для працівників електротранспорту – їх вчили етики спілкування з людьми з інвалідністю. Заступник директора КП "Дніпровський електротранспорт" Володимир Сусленков повідомив, що зі 185 тролейбусів, 97 пристосовані для перевезення пасажирів з інвалідністю. Вони обладнані пандусами, місцями для кріплення крісла колісного. Сподіваємося, що крім тренінгів, буде докладено всіх зусиль, аби статистика була 185/185 (але кількість тролейбусів завжди можна збільшувати!)Фото – "рендер" вагонів для Кам'янського від Андрія Білоусова.#про_тижденьПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🌉9 років будівництва, 6 тендерів, 500 витрачених мільйонів. Сьогодні ділимося матеріалом "Суспільного" про ще одну типову історію для українського мостобудівництва – міст на Пасічну в Івано-Франківську, який будують довше, ніж міст "Золоті Ворота" у Сан-Франциско. Почнемо банально з історичного екскурсу: як вартість моста зросла більш як в 7!!! разів. У 2016-му році було закладено камінь для будівництва моста, який отримав назву – "Галицький". Того ж року провели перший тендер – ціна будівництва мала скласти 120 млн грн (запам'ятайте цю цифру). Начальник управління капітального будівництва Івано-Франківської міськради Роман Галіпчак відзначав, що "у захваті від того, за які низькі ціни можна зробити міст". Нині цей коментар викликає лише істеричний сміх.У 2017-му році – на місце будівництва заїхала техніка, було розпочато роботу. І вже станом на листопад 2018-го міст було збудовано на 45%. Щоправда, "за такі низькі ціни" зробити міст вже не вдавалося: вартість зросла до 178 млн грн. Тоді ж змінилися акценти: це вартість лише самого моста, а от розв'язка на вулиці Надрічній обійдеться ще в 330 млн грн. ⛔️ Утім влітку 2019-го будівництво призупинили через брак коштів. У серпні міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків попросив додаткові 150 млн грн з держбюджету, щоб "здати міст до кінця наступного року". За декілька днів Роман Галіпчак назвав нові цифри – міст коштуватиме 220 млн, а розв'язка – 330 млн гривень. Загалом – 550 мільйонів гривень. Утім невідомою була вартість під'їзної дороги з вулиці Хіміків. А у вересні в запиті народної депутатки Оксани Савчук вартість моста складала 594,6 млн грн. Такий ціновий стрибок пояснювали здорожченням металу, а також підвищенням оплати праці будівельників.Новий поворот в історії з'явився у листопаді 2019-го, коли об'єкт оглянули досвідчені польські інженери. Вони оглянули переправу, ознайомилися з документацією і дійшли до висновку, що вартість проєкту моста на Пасічну завищена та не відповідає безпеці руху. Навіть вони не могли зрозуміти концепцію руху, яка була зображена на кресленнях. 💸 У червні 2020 року будівництво таки відновили, і тоді ж почалося будівництво розв'язки. Утім щодо неї основні роботи почалися аж восени 2021. При чому під час торгів була запропонована найнижча ціна – 219 млн грн. Тоді з'явився ще один дедлайн – кінець 2022 року.Але вже у вересні 2021 Руслан Марцінків заявив, що міст внесли до програми "Велике будівництво". І додав, що місто очікує на 100 мільйонів гривень з держбюджету на будівництво розв'язки моста. Ще раз будівництво моста відновили в листопаді 2022-го. 🤯 У 2024 році у бюджеті Івано-Франківської громади заклали 240 мільйонів гривень на будівництво моста на Пасічну. А у 2025 році – 400 мільйонів гривень. Станом на 2 червня 2025 року на всі три етапи будівництва моста витратили понад 535 млн грн. Водночас прогнозована вартість переправи – майже 870 млн грн. Це в 7,25 разів більше, ніж та "низька ціна", про яку говорили в 2016-му році. Нині роботи виконані на 65%, а міст обіцяють відкрити у жовтні-листопаді 2025-го року.

🚦Понад 2 роки тому Кирило Кучерявенко спеціально для "ПроМобільності" зробив велике дослідження на тему того, як можна оптимізувати вузол перетину Кільцевої і Т-10-12. Тоді було запропоновано як короткостроковий, так і довгостроковий варіант. Додатково ми провели моделювання кожного з варіантів, які показали, що середній час затримки з тодішніх 88,12 секунд зменшувався б до 25,61 секунд у короткостроковому варіанті та до 4,49 секунд в довгостроковому. Середня швидкість збільшувалася б майже на 20 км/год. Зокрема, у блозі можна подивитися і результати моделювання на відео (як воно має працювати). Зараз можна провести повторне моделювання на основі даних Центру організації дорожнього руху, утім навряд результати сильно зміняться. Тож світлофор був і залишається єдиним правильним короткостроковим рішенням для економії часу поїздок мешканців з передмістя в місто. Про тодішнє обґрунтування читайте за посиланням – https://pro-mobility.org/doslidzhennya/yak-mozhna-optymizuvaty-vuzol-peretynu-kilczevoyi-i-t-10-12-vyshneve-boyarka-v-kyyevi-rezultaty-doslidzhennya/.#про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚲 Якщо вам розповідатимуть, що велоінфраструктура не потрібна в Україні, то можна поглянути на статистику Державної митної служби. За п’ять місяців 2025 року в Україну ввезено 223,4 тисячі велосипедів – це на 20% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна вартість двоколісних склала майже 12 млн доларів США.Основним постачальником велосипедів залишається Китай – з цієї країни імпортовано 98,7% усіх ввезених двоколісників.Слід розуміти, що такий попит є навіть попри відсутність якісної інфраструктури в більшості міст (хоча деякі міста активно працюють над її створенням та покращенням). Тож цілком можна очікувати, що велоінфраструктура та, наприклад, субсидії для мешканців на придбання електровелосипедів, навчання тому, як керувати та обслуговувати їх, як це зробили в Парижі, призведе до збільшення кількості велосипедистів. А якщо пощастить, то й до велосипедного буму (хоча зараз це більше схоже на мрії).#про_UAПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

❗️Інсайд від "ПроМобільності". Продовжуємо розповідати про створення в Києві нового Департаменту міської мобільності, оскільки це виглядає як локальна революція і може змінити мобільність киян вже в середньостроковій перспективі. Ми ознайомилися з документами щодо новоствореного Департаменту і підготували невеличкий конспект з розподілом функцій між двома Департаментами – транспортної інфраструктури (ДТІ) та міської мобільності (ДММ). Із цього розподілу можна зробити простий висновок – Департамент транспортної інфраструктури продовжить займатися майже тим самим, чим і займався до того, а ось Департамент міської мобільності почне робити те, до чого у ДТІ ніколи не доходили руки. Кияни від цього мають тільки виграти.💬 Зі свого боку додамо ще два важливих зауваження:1) ДТІ, на нашу думку, дійсно має готуватися до нарощування потужностей у ремонтах, адже мости, метро, розвʼязки та інша інфраструктура сама себе не відремонтує. Не кажучи вже про необхідність краще адаптувати інфраструктуру міста до потреб людей з інвалідністю, серед яких є наші захисники та захисниці з Сил оборони України.2) Наскільки нам відомо, коли мова йде про будівництво, ремонти і експлуатацію, як офіційний фокус діяльності для ДТІ, мова йде саме про будівництво, ремонти і експлуатацію всієї транспортної інфраструктури, включно з інфраструктурою "Київського метрополітену" і "Київпастрансу". Це потрібно уточнити, оскільки зі сторони може здатися, що ДММ має на меті курувати і цю діяльність потенційно підпорядкованих "Київського метрополітену" і "Київпастрансу".#про_КиївПідписуйтесь на ПроМобільність

В Україні розпочалась навчальна програма “Формування сталої транспортної системи” від Лундського університету Швеції. Ключове завдання програми – надати учасникам практичні інструменти для впровадження сталих транспортних рішень у своїх громадах і організаціях.Для участі у програмі команда проєкту провела відбір серед охочих взяти участь у навчанні. У результаті до участі в програмі було запрошено 25 слухачів. Серед них – представники органів місцевого самоврядування, органів державної влади, громадських організацій, комунальних підприємств. Зокрема, до програми долучились заступник міністра фінансів, міський голова Новоукраїнки, заступниця міського голови Чорткова, заступник міського голови Хмельницького, заступник голови Укртрансбезпеки, представники Укрзалізниці, профільних департаментів Одеської та Запорізької військових адміністрацій, міської ради Дніпра. Також серед учасників програми є представники низки комунальних підприємств Києва, Хмельницького, Львова, Чернігова, Кременчука, Запоріжжя та представники Міністерства розвитку громад та територій України. Загалом, програма охоплює низку тематичних модулів. Зокрема:🛑формування політики у сфері сталого транспорту: підходи Швеції та ЄС;🛑планування громадського транспорту: найкращі практики;🛑міська мобільність та концепція мікромобільності;🛑безпека дорожнього руху: запровадження заходів попередження та зменшення аварійності;🛑інклюзивний транспорт: як задовольнити потреби вразливих груп та забезпечити доступність;🛑стратегічні підходи до впровадження інноваційних рішень у сфері транспорту. Маємо сподівання, що такі ініціативи будуть корисними, і якщо так, то в подальшому лише масштабуватимуться!#про_UA Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Останній тиждень весни помітно збільшив затримки трафіку. З чим це пов'язано – розповідаємо в нашому традиційному щотижневому звіті про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 26 травня – 1 червня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 58%;🛑вівторок – 61%;🛑середа – 66%;🛑четвер – 59%;🛑п’ятниця – 70%;🛑субота – 33%;🛑неділя – 18%.Цього тижня середня затримка в Києві склала 49% – на 5% більше, ніж минулого тижня.Останній весняний тиждень приніс помірне збільшення затримок. Найвищим був вечірній пік у п’ятницю - затримки досягли 125% о 17:00. Також в цей день бачимо нижчий за звичний ранковий пік та локальний пік о 13:00 – у цю годину затримки склали 70%. Ймовірніше за все, такі зміни в трафіку пов’язані зі шкільними лінійками, які пройшли цього дня в більшості київських шкіл. Також бачимо, що суботній трафік повернувся до звичних значень з максимальною затримкою 74% о 14:00.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 44,4 млн. гривень. (на 3,6 млн. гривень більше, ніж минулого тижня).🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України