Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

Запрошуємо вас на зустріч з Домініком Храбськи — активістом @kmip.warszawa , студентом права та учасником студентського страйку в гуртожитку Ягеллонського університету «Камьонка» (Краків) обговорити одне з крупних досягнень польської профспілки «Робітнича Ініціатива».Останній навчальний рік став історичним для студентського руху в Польщі. Після десятиліть тиші – дві студентські окупації гуртожитків, низка протестів та подій в навчальних закладах змінили політичний дискурс польского академічного середовища. Зростання плати за оренду житла та гуртожитки, недостатня соціальна підтримка студентів та політика суцільної приватизації проклали шлях для радикального руху, який покликаний змінити сталі уявлення про університет. Стратегія фізичної окупації простору в кампусі була життєво важливою для консолідації руху та отримання переговорної сили в нерівній боротьбі.Камьонка – це гуртожиток Ягеллонського університету, що був закритий з 2018 року. Незважаючи на те, що будівля перебуває в хорошому технічному стані, університет кілька разів намагався його продати. У 2024 році, після успішного студентського страйку в Познані, студенти з молодіжного крила «Робітничої ініціативи» розпочали кампанію за відновлення Камьонки, що призвело до двотижневої окупації гуртожитку. На події ви зможете дізнатися більше про деталі організації кампанії за збереження гуртожитка: етапи її планування та процес втілення в життя. 13 лютого, 17:00 (четвер)Захід відбуватиметься англійською мовоюЗареєструватися

🎓💥 Адміністрація уникає діалогу – ми нагадуємо про проблему!Сьогодні активісти профспілки "Пряма дія" прийшли на засідання університетської адміністрації, щоб розбавити його невеликою, але важливою акцією. Ми протестували проти діяльності Етичної комісії КНУ, зокрема її рішення у справі Савчука, яке вкотре показало неспроможність цієї структури захищати права студентів і студенток.Якщо підсумувати, зустріч виявилася неефективною. Представники адміністрації займали більшу частину часу своїми виступами, які переважно складалися з формальних звітів і розмитих заяв замість конкретних відповідей на проблемні питання. Студенти загалом проігнорували цю зустріч, адже вже звикли до їх награності та безрезультатності.Коли ж справа доходила до запитань від студентів, адміністрація або відповідала ухильно, або взагалі намагалася обійти гострі моменти, затягуючи дискусію та переводячи її в беззмістовне русло. У результаті відкритий діалог так і не відбувся, що вкотре підтверджує: подібні формальні зустрічі не є ані дієвим, ані демократичним способом комунікації між студентством і керівництвом університету.🎯 Ми виступаємо за:🔹 створення незалежного студентсько-викладацького органу для розв'язання випадків сексуальних домагань та дискримінації;🔹 реальні механізми комунікації між студентством та адміністрацією, а не фіктивні звіти та затягування дискусій.Адміністрація має бути відкритою до відвертого діалогу, а не займатися замилюванням очей!✊🐈‍⬛ Студенти мають голос – і ми змусимо його почути! Долучайтеся до лав "Прямої дії"

​​Не така вже й етична комісія3 січня 2025 року Етична комісія КНУ Шевченка провела засідання стосовно справи студентки ННЦ Інституту біології та медицини Марини Калашникової про домагання до неї завідувача кафедри біохімії Олексія Савчука. Інцидент, що стався ще в серпні 2024 року, вирішили повторно розглянути за заявою в.о. голови студпарламенту ІБМ Єлизавети Воскобойнікової.Замість справедливого звільнення професора Савчука з його посади, на нього загрозливо помахали пальцем та швидко виправдали за його «поспішне опанування своєї поведінки».Саму комісію історія Марини не досить вразила, а тільки навернула на думку про підірваний психологічний стан студентів через професора Савчука. Найбільше комісію обурила поведінка Є. Воскобойнікової, яка виявилася винною за порушення Етичного кодексу про заборону фіксування та поширення фото- та відеоматеріалів інших людей. Така підміна понять просто шокує, особливо зважаючи, в якому стані перебуває постраждала.Не перший випадок домагання у стінах КНУ, і, здається, далеко не останній, зважаючи на поблажливе ставлення до цього Етичної комісії. Замість допомогти студентам зробити роки перебування в університеті кращими, їх звинувачують у порушеннях та маніпулюють їхніми доказами, і роблять це майстерно завуальованими словами, що й навіть дивно, як шановний Вʼячеслав Мордвінцев міг таке підписати.Та все ж надія на справедливість досі є. Наразі відомо, що директорку ННЦ Інституту біології та медицини Людмилу Остапченко та її заступницю з науково-педагогічної роботи Юлію Письменну було відсторонено від їхніх обовʼязків, і натомість на посаду директора прийшла інша людина. Та досі постає найважливіше питання, що так і не вдалось вирішити Етичній комісії: чи буде директор Савчук належно покараний відстороненням від своєї посади?Пряма дія закликає до перегляду результатів цього засідання, звільнення Савчука та створення прозорого та незалежного органу для розгляду інших випадків сексуальних домагань. Студентська солідарність і впевнена боротьба можуть зробити університетський простір безпечнішим, а репутація університету, за яку так непокоїться керівництво й займається відкритим апелюванням до інших деталей, не буде заплямована подібними інцидентами.Якщо ви стикалися з випадками дискримінації або сексуальними домаганнями в університеті, можете залишити звернення по допомогу до відділу протидії дискримінації нашої профспілки.Мовчання — не вирішення проблеми.

👋Вітаємо!👥Як ви могли помітити, у нашому Маніфесті та просвітницьких матеріалах ми завжди згадуємо, що важливою частиною нашого альтернативного та прогресивного бачення організації Університету є втілення студентсько-викладацького самоврядування, яке ґрунтується на солідарності та створенні спільних рад студентів і викладачів, де всі учасники освітнього процесу мають рівний голос та однаково залучені в вирішенні тих значущих питань, які напряму стосуються всього Університету.❓Проте залишається питання чи справді можлива реалізація такого ідеалу рівної співпраці студентів і викладачів? Чи вдавалося комусь втілити щось подібне колись і десь? Якщо так, то яку конкретну форму отримала практична реалізація концепції студентсько-викладацького самоврядування?📚Щоб відповісти на ці питання, пропонуємо вам ознайомитися з коротенькою статтею Родеріка Лонга, в якій він описує досвід практичного втілення ідеї студентсько-викладацького самоврядування на прикладі ранньої історії Болонського університету. Приємного ознайомлення.

СТУДЕНТСЬКІ ЗАВОРУШЕННЯ У СЕРБІЇ ПРОТИ ПРЕЗИДЕНТАНинішні студентські протести в Сербії, які можна вважати одними з найбільших за останні десятиліття в цій країні, почалися з блокади одного факультету в Белграді та поступово охопили більшість закладів по всій Сербії. Рушійною силою стали студенти, котрі власноруч організовували ці протести та яких також підтримали учні шкіл, вчителі, освітні профспілки, медіа та вразливі верстви населення.Протести спричинила трагедія на залізничному вокзалі в місті Новий Сад 1 листопада, коли там обвалилася частина бетонного навісу, забравши життя 15 людей. Президент Александр Вучич закликав «суворо покарати» відповідальних за трагедію, проте нічого не було зроблено. Студенти покладають провину на корумповане керівництво, через яке родичі посадовців здійснювали замовлення на будівництво. Також вони вимагають, щоб відповідальність поніс сам Вучич.Основним рупором протесту стали сербські студенти, які змогли самостійно організувати протести за підтримки учнів шкіл, вчителів, освітніх профспілок та медіаасоціацій. Уряд Сербії вирішив достроково завершити семестр у всіх початкових і середніх школах через «обставини, які впливають на якість і збереження навчального процесу, а також через інтерес і право учнів на освіту». Сам президент заявив, що його не хвилюють ці протести, та звинуватив студентів у тому, що вони йдуть на протести за гроші.Попри запевнення влади Сербії про те, що вони виконали всі вимоги, і численні спроби довести це публікаціями документації щодо ремонтів та оголошенням про державні субсидії для допомоги молодим людям з покупкою житла, студенти відмовляються повертатися до простого студентського життя. Однієї з вимог до влади є повне розслідування відповідальності за обвалення навісу на залізничному вокзалі в Нові-Саді 1 листопада, яке обірвало життя стількох людей.У своєму листі до міжнародного студентства, з яким ми закликаємо вас ознайомитися, сербські студенти наголошують, що наразі опозиція зі своїми підходами показала свою безпорадність, що змусило їх взяти справу у свої руки. Вони призупинили навчання, розпустили всі представницькі студентські органи, організували пленуми, висунули та затвердили вимоги, створили робочі групи та почали здійснювати тиск. Їм вдалося зайняти приміщення факультетів і перетворити їх на місця для свого повсякденного життя. Студенти змогли обладнати кухні, гуртожитки, аптеки, майстерні, кінотеатри та аудиторії для самоосвіти. Лише за три тижні майже всі університетські будівлі в Сербії стали осередками цілодобової політичної самоорганізації. Щодня до студентської боротьби приєднуються інші вразливі соціальні групи. Така активна самоорганізація показує рішучість і завзятість сербських студентів та інших верств суспільства в боротьбі проти корумпованої верхівки влади, через яку сталась нещодавня жахлива трагедія. Нам варто повчитися з прикладу наших товаришів із Сербії, почавши теж цілеспрямовано боротися за втілення прямої демократії, справедливість і кращі умови навчання, адже саме ми, студенти — майбутнє світу.Ми закликаємо солідаризуватися та розповсюджувати цей допис і лист сербських студентів, аби більше студентів дізналися про проблеми, котрі існують у світі, та про тих людей, які намагаються ці проблеми вирішити через пряму дію та взаємодопомогу.

"ТИСЯЧА ЗЕЛЕНСЬКОГО" ТА СТУДЕНТСТВОМільйони українців скористалися програмою "Зимової підтримки" від держави, отримавши тисячу гривень. Серед них, безперечно, є чимало студентів, адже молодь часто опиняється у фінансово вразливому становищі. Ця ініціатива викликала різні емоції: від вдячності до скепсису.Згідно з офіційними даними, більшість отримувачів витратили цю тисячу на оплату комунальних послуг або мобільного зв’язку — тобто на базові потреби. Для студентів це ще один показник реалій, у яких вони живуть: відсутність "подушки безпеки", необхідність виживати в умовах обмеженого бюджету та часто низькооплачуваної роботи.Українське студентство сьогодні — це не "середній клас" чи "підприємці майбутнього", як іноді люблять їх позиціонувати чиновники з МОН. Це молоді люди, які нерідко змушені вибирати між базовими потребами, такими як житло, харчування та засоби комунікації. Вартість оренди житла у великих містах, неналежні умови в багатьох гуртожитках і відсутність належної підтримки від держави лише посилюють їхню залежність від зовнішньої допомоги.У таких умовах зовсім не дивно, що багато молоді прагнуть покинути країну при першій нагоді. Еміграція стає способом знайти стабільність та гідний рівень життя, який вдома залишається лише мрією.Окремо варто згадати й критичні зауваження до самої програми "тисячі Зеленського". Зокрема, порушення банківської таємниці, невибірковість отримувачів та одноразовий характер допомоги викликають справедливі сумніви щодо її ефективності. Ми підтримуємо цю критику й наголошуємо: курс на відбудову країни не повинен зводитися до одноразових виплат. Необхідна систематична робота, коли кошти направляються централізовано на фінансування конкретних соціальних ініціатив, наприклад, на ремонт студентських гуртожитків.Державі потрібна правильна стратегія відбудови, яка забезпечить молоді гідні умови для навчання й життя, а не лише пожертвування для тимчасового полегшення їхнього становища, бо без молоді майбутнє країни стає примарним.

ЩО З ТЕМПЕРАТУРОЮ В АУДИТОРІЯХ?🥶 Холодні аудиторії у корпусах КНУ вже стали звичною частиною навчального процесу для багатьох студентів, і навіть після початку опалювального сезону ця проблема не втрачає актуальності. Вже звичною стала осінньо-зимова практика відвідування пар у верхньому одязі, проте така нормалізація не є приводом миритися із неадекватними умовами навчання.🐈‍⬛ Активістами осередку профспілки "Пряма дія" в КНУ було перевірено стан температурного режиму в декількох аудиторіях корпусу ННІМВ/ННІЖ. Ми виявили доволі серйозні порушення санітарних і будівельних норм стосовно мінімальної допустимої температури у навчальних приміщеннях, яка становить 18°С. 🤬 Якщо конкретніше, то в лекційних аудиторіях температура сягає нижче дозволеного мінімуму: 17°С у 37 аудиторії й усього 15.4°С у 22-ій.Варто сказати, що і в інших аудиторіях і кабінетах, навіть попри формальне дотримання мінімальної допустимої температури, навряд чи можна говорити про комфортні умови, оскільки без верхнього одягу перебувати в них протягом цілої пари важко. 💢 Ми направили заяву до адміністрації з вимогою усунути порушення і привести до показники температури у відповідність принаймні до мінімально допустимої норми у 18°С. Також у заяві нагадали про те, що вікна у корпусі, пошкоджені внаслідок атаки 3 листопада, досі не були замінені. І хоча у тих кабінетах, де вікон досі немає, заняття наразі не проводяться, відсутність нормального ремонту впливає на мікрокліматичні умови в усьому корпусі.Студентство заслуговує на теплі аудиторії і загалом комфортні умови навчання - це той мінімум, який неухильно має бути дотриманий, тим більш коли йдеться про "найкращий університет країни" 😉Доєднуйся до профспілки!

Студентська перемога в НАУ!Проблема поселення та умов проживання в гуртожитках вже місяць непокоїть студентів Національного авіаційного університету в Києві (віднедавна — КАІ). Поворотним моментом стала зустріч студентів НАУ з ректоркою, де узгодили питання щодо переселення (а точніше — виселення) з "нижніх" гуртожитків (№1-6) університету на період зимових канікул. Це рішення пояснили несприятливими умовами для проживання: ймовірною відсутністю опалення та електроенергії. Багато студентів погоджується жити без тепла та світла, аби їх не виселяли.Такі проблеми цілком властиві для всіх гуртожитків НАУ уже протягом шести років, який би ремонт там не робили. Проблеми з водопостачанням, відсутність нормальних умов в душових кімнатах, непрацюючі ліфти — все це стало буденним життям студентів НАУ, особливо мешканців "верхніх" гуртожитків (№7-13), які часто перебувають у ще гіршому стані, аніж ті, які хочуть закрити на зиму.Члени студентської профспілки "Пряма дія" відвідали гуртожитки №9 та №11 та разом з іншими студентами дізналися про їхній занедбаний стан. Серед мешканців гуртожитку №9 знайшлися небайдужі студенти, які неготові миритися з жахливим станом душових кімнат, зокрема з іржавими і подекуди небезпечними металевими перегородками, а також зі стелею, з якої обвалюється штукатурка (див. відео у коментарях під постом).Небайдужі студенти погодилися разом з членами профспілки піти до адміністрації з вимогами розпочати ремонт у душах. 4-го листопада ми висунули ці колективні вимоги до проректора, і вже на наступний день нам повідомили, що ремонт задля усунення небезпечних для здоров'я пошкоджень у душових кімнатах буде зроблено.Результат не змусив на себе чекати: 11-го листопада ремонт дійсно розпочався. Ця невелика, але приємна перемога відкриває шлях до подальших покращень для всіх студентів НАУ і дає їм немарну надію на комфортні умови проживання. Ми продовжуємо слідкувати за якістю і швидкістю виконання робіт, борючись за гідні умови в гуртожитках для всіх!Доєднуйтесь до профспілки!

Другий міжнародний студентський саміт «Universities at War» у ЛьвовіПісля вдалих захоплень і боротьби проти знищення доступних гуртожитків «Йовіта» та «Камьонка» у Польщі утворилася міжнародна студентська мережа «Universities at War», до якої долучилася також і наша профспілка.Перший міжнародний саміт мережі пройшов у липні у польському місті Познань, де учасники та учасниці сформували спільне бачення інтернаціональної студентської боротьби. Тоді учасниці з «Прямої дії» наголосили на важливості солідаризації із українськими студентами, на неможливості частини ПД брати участь через обмеження на виїзд закордон. Відтак було вирішено, що ІІ саміт відбудеться в Україні, а саме у Львові.І ось, це сталося!На цих вихідних до Львова прибуло близько 30 делегатів і делегаток із Польщі, Італії, Франції та Сполучених Штатів, а також активісти та активістки «Прямої дії».У перший день на саміті виступив італійський теоретик операїзму та автор книги «Виробництво живого знання» Джиджі Роджеро, у доповіді якого підкреслювалася важливість аналізу глобальних змін, які переживають університети в різних країнах світу.Товаришки та товариші з польської профспілки «Ініціатива працівнича» розповіли про досвід організації аналітичних проєктів всередині профспілки, а також про проблеми, які зустрічаються в низових волонтерських колективах.Протягом другого дня обговорювалися проблеми сексизму в прогресивних організаціях, шляхи його долання та популяризації ідей боротьби за ґендерну рівність.Другий день завершився доповіддю студентки Массачусетського університету (Сполучені Штати) Кали про її досвід участі у русі протидії геноциду палестинського народу, а також про репресії, які учасники зазнали з боку поліції та ультраправих груп.Ми дякуємо всім, хто змогли взяти участь у саміті. Підтримка міжнародних товаришів і товаришок, які змогли приїхати в Україну, аби виявити солідарність і поділитися досвідом, для нас безцінна. А поки наступний — третій — саміт у Болоньї ще далеко, прийшов час продовжувати студентську боротьбу тут і зараз, задля чого запрошуємо приєднуватися до профспілки!

СТУДЕНТИ НЕ БАЖАЮТЬ ГОЛОСУВАТИПеребігти оком достатньо, щоб побачити кризу студентського самоврядування в ЛНУ. Ось приклади:• Голосування за голову студради історичного факультету — 26% явки• Аналогічне голосування філологічного факультету — 15% явки• Абсолютний "чемпіон" на посаді голови студради студмістечка — 7% явки• Не варто забувати про цьогорічне обрання голови студуряду — лише 12% студентів взяли участь у голосуванні.Схожі результати ми бачимо на інших факультетах і в гуртожитках, що означає кризу легітимності органів студентського самоврядування, а отже і їхніх прав та обов'язків. Чи дійсно мають право отримувати фінансування від держави, "захищати наші права", використовувати матеріальну базу університету люди, обрані меншістю? Ми переконані, що ні! І виступаємо проти представництва в університеті, як імітації демократії, котра не відповідає реальним інтересам студентів. Лише разом, без голів і бюрократів, ми здатні виборювати свої права в аудиторіях і гуртожитках. Доєднюйтесь до рядів "Прямої дії"!