"ТИСЯЧА ЗЕЛЕНСЬКОГО" ТА СТУДЕНТСТВОМільйони українців скористалися програмою "Зимової підтримки" від держави, отримавши тисячу гривень. Серед них, безперечно, є чимало студентів, адже молодь часто опиняється у фінансово вразливому становищі. Ця ініціатива викликала різні емоції: від вдячності до скепсису.Згідно з офіційними даними, більшість отримувачів витратили цю тисячу на оплату комунальних послуг або мобільного зв’язку — тобто на базові потреби. Для студентів це ще один показник реалій, у яких вони живуть: відсутність "подушки безпеки", необхідність виживати в умовах обмеженого бюджету та часто низькооплачуваної роботи.Українське студентство сьогодні — це не "середній клас" чи "підприємці майбутнього", як іноді люблять їх позиціонувати чиновники з МОН. Це молоді люди, які нерідко змушені вибирати між базовими потребами, такими як житло, харчування та засоби комунікації. Вартість оренди житла у великих містах, неналежні умови в багатьох гуртожитках і відсутність належної підтримки від держави лише посилюють їхню залежність від зовнішньої допомоги.У таких умовах зовсім не дивно, що багато молоді прагнуть покинути країну при першій нагоді. Еміграція стає способом знайти стабільність та гідний рівень життя, який вдома залишається лише мрією.Окремо варто згадати й критичні зауваження до самої програми "тисячі Зеленського". Зокрема, порушення банківської таємниці, невибірковість отримувачів та одноразовий характер допомоги викликають справедливі сумніви щодо її ефективності. Ми підтримуємо цю критику й наголошуємо: курс на відбудову країни не повинен зводитися до одноразових виплат. Необхідна систематична робота, коли кошти направляються централізовано на фінансування конкретних соціальних ініціатив, наприклад, на ремонт студентських гуртожитків.Державі потрібна правильна стратегія відбудови, яка забезпечить молоді гідні умови для навчання й життя, а не лише пожертвування для тимчасового полегшення їхнього становища, бо без молоді майбутнє країни стає примарним.