Псалом LVI (LVII)¹

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. ²

Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!³

Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.⁴

Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Бог пошле Свою милість та правду Свою⁵ на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.⁶

Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!⁷

Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі!⁸

Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!⁹

Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!¹⁰

Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,¹¹ бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!¹²

Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! Псалом LVII (LVIII)¹

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.²

Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?³

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.⁴

Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,⁵ їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,⁶ що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!⁷

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,⁸ нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов’януть вони, як трава по дорозі,⁹ бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!¹⁰

Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!¹¹

А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!¹² і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!