Псалом LIV (LV)¹

Для дириґента хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів.²

Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!³

Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,⁴ від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...⁵

Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,⁶ страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...⁷

І сказав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!⁸

Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині.⁹

Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...¹⁰

Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,¹¹ вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,¹² нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,¹³ бо ж не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,¹⁴ але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,¹⁵ з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...¹⁶

Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!¹⁷

Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:¹⁸ увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!¹⁹

У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!²⁰

Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,²¹ ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,²² його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м’якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...²³

Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!²⁴

А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе! Псалом LV (LVI)¹

Для дириґента хору. На „Німа голубка в далечині“. Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.²

Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!³

Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!⁴

Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,⁵ я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?⁶

Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:⁷ слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,⁸ так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!⁹

Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?¹⁰

Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,¹¹ і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!¹²

На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?¹³

На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.¹⁴

Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?