Псалом XXX (XXXI)¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.² На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!³ Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!⁴ Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!⁵ Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!⁶ У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!⁷ Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.⁸ Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,⁹ і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!¹⁰ Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,¹¹ бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!¹² Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...¹⁴ Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,¹⁵ а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!¹⁶ В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!¹⁷ Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,¹⁸ Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,¹⁹ нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!²⁰ Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!²¹ Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!²² Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!²³ А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...²⁴ Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.²⁵ Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!