мені не подобається інфообман сучасних блогерів на тему маніфестацій вселенського багатства та щастя з порожнечі, але я все-таки переконана, що левову частку нашого успіху зокрема визначають наше ставлення до себе й ставлення до світутобто я не вірю, що можно з нічого наманіфестувати мільярд доларів. але я вірю, що нормальна думка про себе помножена на якісну освіту, релевантні вміння, не просрані вдалі можливості та знайомства мають набагато більше шансів досягти цього, ніж переконання, що ти гниюче на ліжку лайноособисто мені КРИТИЧНО заважає моя невпевненість у собі й недовіра до інших людей, і я розумію, що мала б набагато менше з наявних проблем, якби пофіксила ці штуки. тобто для мене причина — моє переконання про себе, що я заслуговую менше, ніж інші, і взагалі якась не така. я вірю всередині в себе саме в це, і це зупиняє мій прогрес щодо досягнення інших цілей, які навіть прямо не стосуються мого ставлення до себе. тому я і прагну якимось чимось передумати про себе в позитивне русло, — що я розумна, класна, здатна — адже це перестане мені заважати йти далія поки не придумала нічого краще, ніж реальні дії до цього й афірмації, заборона поганих слів про себе й образ щодо зовнішності. можливо, усе пояснюється психотерапевтичними заняттями й перебудовою думки про себеале подивимось. делулу із солулу. треба вірити у своє чудове життя, але й робити все для того, щоб воно таким стало