Коротко про Михайла Мудрика у Тоттенгемі.Якби Мудрик не сидів два роки без футболу, це було б... Підсилення для Тоттенгема. Все ще чимало питань щодо футбольного інтелекту Михайла, але швидкісні якості — це у нього є і ще деякий час буде.Але найголовніше не це. Мудрик, при всьому гейті до нього (з мого боку зокрема) виявився досить затребуваним футболістом. Визнання на світовому рівні — це вже про щось говорить. Брентфорд, Лідс, Ковентрі, Страсбур і ось Тоттенгем — хто тільки не хотів підписати Мудрика у себе в команду. І якщо розбирати спортивні причини, то ситуація не дивна: у світі відверто існує дефіцит правоногих вінгерів, які б могли пограти на лівому фланзі атаки.Проте тут ще варто зауважити один момент. З усього переліку клубів, яким був цікавий Мудрик, три мали дуже конкретний інтерес: це Лідс (звертався з кількома пропозиціями), Ковентрі та Тоттенгем. І два останні клуби — цілком показові, бо їх очолюють тренери, які вже працювали з Михайлом: Френк Лампард та, власне, Роберто Де Дзербі, якого він називає чи не своїм футбольним батьком.Те, що Мудрика хочуть Лампард та Де Дзербі, у моїй голові, говорить про нього значно більше. Цим тренерам комфортно працювати з Мудриком, він реагує на їхні вимоги. І, що не менш можливо, після такого тривалого бану Михайло має надмотивацію повернути все, що втратив.Ніколи не думав, що буду вболівати за Мудрика (відверто кажучи, я досі відчуваю певний скепсис), але коли вже тренери так хочуть тебе підписати, то хто я такий, щоб казати щось погане на нього.Сподіваюся, це буде не дарма, але Мудрику після такої тривалої перерви буде неймовірно важко. Воно і до бану не було легко, а зараз буде ще важче.