Політика News

У Римі пройшли багатотисячні мітинги як на підтримку, так і проти міграції.Десятки тисяч людей вийшли на вулиці італійської столиці в межах двох різних акцій, пов’язаних із дискусією навколо законопроєкту про так звану «рееміграцію», який зібрав 50 тисяч підписів і винесений на розгляд парламенту. Йдеться про громадську ініціативу «Remigration and Reconquest», що передбачає депортацію нелегальних мігрантів і посилення правил в’їзду. Термін «рееміграція» останніми роками активно використовується ультраправими політичними силами в Європі.Правий марш зібрав кілька тисяч учасників, які вимагали жорсткішої міграційної політики та депортації іноземців. Деякі демонстранти вигукували гасла, що відсилають до епохи Муссоліні. Водночас в іншому районі Рима відбулася багатотисячна акція на підтримку мігрантів, організована лівими силами та профспілками. Її учасники виступили проти ксенофобії та дискримінації.Влада залучила тисячі поліцейських, щоб запобігти сутичкам. У підсумку протести пройшли без насильства. Диск

Українські дрони з елементами штучного інтелекту, за даними Bloomberg, надали Києву нову перевагу на полі бою.Хвилі безпілотників з ШІ завдають ударів по російських логістичних маршрутах на території України, використовуючи оновлені технології та тактику.Українські військові, за словами посадовців та російського галузевого експерта, зосередилися на модернізації ударних БПЛА середньої дальності. Нові моделі краще протидіють радіоелектронним перешкодам і мають елементи автономного наведення, що дозволяє уражати склади пального, боєприпасів і командні пункти на відстані до 150 км від лінії фронту.За оцінками Bloomberg на основі даних Міноборони України, у травні кількість атак на російські паливні автоцистерни зросла приблизно на 40% у порівнянні з попереднім місяцем, а знищення систем ППО більш ніж подвоїлося. На території Криму також фіксується дефіцит пального.Попри відсутність ознак підготовки до масштабного наступу, ці удари свідчать про еволюцію української тактики та посилюють тиск на російські сили, обмежуючи їхні можливості для просування.

Іранське агентство Mehr оприлюднило проєкт можливого угоди між Іраном і США, яку можуть підписати найближчим часом.Документ складається з 14 пунктів і передбачає, зокрема, повне та негайне припинення бойових дій на всіх напрямках, включно з Ліваном, а також зобов’язання США дотримуватися принципу невтручання у внутрішні справи Ірану та поваги до суверенітету країни.Серед інших положень — скасування морської блокади протягом 30 днів, виведення американських військ із регіонів поблизу Ірану та відновлення роботи Ормузької протоки.Проєкт також передбачає поступове зняття санкцій на експорт нафти та нафтохімічної продукції, а також надання Ірану доступу до заморожених фінансових ресурсів. Окремо згадується можливість відновлення економіки країни за участі США та їхніх союзників.У документі зазначено 60-денний період переговорів для досягнення остаточної ядерної угоди та повного скасування основних санкцій. Іран при цьому підтверджує прихильність договору про нерозповсюдження ядерної зброї та відмову від її створення.Також США зобов’язуються не збільшувати військову присутність у регіоні та не вводити нові санкції, а частину заморожених іранських коштів має бути розблоковано в межах переговорного процесу. Окремо передбачається створення механізму контролю за виконанням домовленостей і подальше затвердження угоди резолюцією Ради Безпеки ООН.

🇨🇭 Швейцарці на референдумі вирішать, чи обмежувати імміграціюУ найближчу неділю громадяни Швейцарії голосуватимуть за ініціативу, яка має не допустити зростання населення країни до 10 мільйонів осіб. Правоконсервативна Швейцарська народна партія (SVP) виступає за обмеження приросту населення, посилаючись на дефіцит житла, перевантаження інфраструктури та зростання заторів. Опоненти ж попереджають про ризик нестачі кваліфікованих працівників, економічні втрати та загострення відносин з ЄС.З 2002 року населення Швейцарії збільшилося приблизно на 1,7 мільйона осіб і нині становить 9,1 мільйона. Основною причиною зростання стала імміграція. Сьогодні понад чверть жителів країни не мають швейцарського громадянства.Ініціатива SVP під гаслом «Ні 10-мільйонній Швейцарії» передбачає, що після досягнення населенням позначки у 9,5 мільйона осіб уряд і парламент повинні будуть вжити заходів для стримування подальшого зростання.Критики проєкту наголошують, що його реалізація може змусити Швейцарію переглянути угоду з Євросоюзом про свободу пересування, яка дозволяє громадянам країн ЄС жити та працювати в Швейцарії. За даними останнього опитування SRF, 52% швейцарців виступають проти ініціативи, тоді як 45% готові її підтримати.Фахівчиня з просторового планування Сібілле Вельті, яка не підтримує пропозицію, вважає, що країна має достатньо простору для значно більшої кількості людей. За її словами, ключовим питанням є не чисельність населення, а ефективне міське та територіальне планування.

Вірменська опозиція звинуватила владу у спробах залякати громадян, які планують приїхати до країни для участі у парламентських виборах.Депутат від опозиційного блоку «Вірменський альянс» Гегам Манукян заявив, що чоловіків попереджають про можливе примусове направлення на 25-денні військові збори після прибуття до Вірменії, зокрема з Росії. Правозахисник Ованнес Ішханян підтвердив поширення таких повідомлень і закликав громадян не піддаватися тиску та скористатися правом голосу.У соцмережах також активно поширюються твердження, що чоловікам, які приїдуть на вибори, можуть завадити залишити країну до завершення зборів.Водночас Міністерство оборони Вірменії повідомило, що на прикордонних пунктах, зокрема в аеропорту Звартноц у Єревані, працює військова поліція. Її завданням є допомога військкоматам у виявленні та обліку громадян, які підлягають строковій службі або перебувають у резерві.Парламентські вибори у Вірменії відбудуваються сьогодні 7 червня. Їхні результати визначать подальший політичний курс країни та майбутнє уряду на чолі з Ніколом Пашиняном.

У Німеччині дедалі більше політиків і громадських діячів виступають проти ідеї позбавлення захисту в ЄС українських чоловіків призовного віку.Депутатка Бундестагу від Лівої партії Клара Бюнгер, коментуючи дискусії в Євросоюзі щодо можливого обмеження захисту для чоловіків віком від 23 до 60 років, заявила, що такі кроки суперечать праву на відмову від військової служби з міркувань совісті.За її словами, виключення чоловіків призовного віку з-під захисту стало б не лише серйозним ударом для самих людей, яких це стосується, а й посяганням на фундаментальне право відмовлятися від військової служби через переконання. Бюнгер наголосила, що це право є невід’ємною частиною прав людини, тому таким особам має надаватися захист у країнах ЄС.Проти цієї ініціативи також висловилася голова Альянсу українських організацій у Німеччині Олександра Бінерт. Вона підкреслила, що права людини повинні дотримуватися навіть під час війни.На її думку, замість обговорення обмежень для українських біженців Європі варто зосередитися на припиненні війни та досягненні справедливого миру. Бінерт також зазначила, що ЄС має достатньо інших інструментів підтримки України — від посилення санкцій проти Росії та боротьби з їх обходом до постачання сучасних систем протиповітряної оборони.

Росія здійснила масовану атаку на Україну дронами та ракетами. Станом на зараз відомо про такі наслідки:▪️ Київ. Загинули 4 людини, ще 58 отримали поранення, серед них є діти. Найбільших руйнувань зазнав Подільський район — ракета впала поруч із дев’ятиповерховим будинком, через що обвалилися верхні поверхи. Пошкодження також зафіксовані у семи інших районах столиці: постраждали житлові будинки, АЗС, бізнес-центр та інші об’єкти.▪️ Київська область. Троє людей постраждали. Найсерйозніші наслідки — у Бучанському районі, де пошкоджені житлові будинки, складські приміщення та вантажівки. Пожежі виникли у Софіївській Борщагівці та Крюківщині.▪️ Дніпро. Внаслідок атаки загинули 6 людей, серед них рятувальник. Поранення отримали 36 осіб, зокрема 13-річна дівчинка. Значно зруйновано двоповерхову будівлю. Рятувальники продовжують пошуки людей під завалами.▪️ Харків. По місту випустили 15 дронів-камікадзе та дві ракети. Зафіксовано дев’ять місць влучань. Постраждали 10 людей. У Харківській області під ударом опинилися Мереф’янська та Височанська громади, де сталося вісім пожеж. Горіли житлові будинки, гаражі та автомобілі.▪️ Суми. Ударів зазнав житловий сектор. Дрони влучили у багатоповерховий та приватний будинки, спричинивши пожежі.▪️ Запоріжжя. Місто пережило щонайменше 20 ударів. Пошкоджено приватні будинки та багатоквартирні житлові будівлі.

На навчаннях НАТО змоделювали сценарій вторгнення РФ до Литви — The TimesБазовий сценарій передбачав, що російські війська наступають одночасно з трьох напрямків: з території Білорусі, Калінінградського регіону та зі сходу.На п’ятий день бойових дій сили РФ нібито виходили б до Вільнюса, після чого Москва поширювала б на захоплені території дію свого «ядерного стримування». У такій ситуації країни НАТО, за сценарієм, утримувалися б від масштабної військової відповіді.Серед ключових висновків навчань — суттєва зміна ситуації за умов активного застосування сучасних безпілотників.За оцінками військових США, використання близько 12 тисяч дронів з елементами штучного інтелекту та можливістю групової взаємодії могло б завдати російським силам значних втрат у техніці та особовому складі вже в перші 10 днів.Країни, які межують із Росією, за наявності достатньої кількості ударних дронів могли б протягом 1–2 тижнів послабити сили першого ешелону, що дало б НАТО час для перекидання додаткових підрозділів.

«Путін і Трамп залишилися без козирів»: FT порівняло війну в Україні та американську операцію проти ІрануFinancial Times опублікувала матеріал, у якому назвала дії Кремля в Україні та військову операцію США проти Ірану одними з головних геополітичних прорахунків сучасності. На думку авторів, в обох випадках лідери розраховували на швидку перемогу, однак конфлікти затягнулися та виснажують ресурси сторін. Найбільшу вигоду від цього, як зазначає видання, отримує Китай.Основні тези аналітиків:▪️І Путін, і Трамп, за оцінкою FT, розраховували на слабкого суперника та швидке завершення кампанії. Натомість обидва конфлікти перетворилися на затяжне протистояння.▪️Росія щомісяця втрачає десятки тисяч військових, тоді як ЗСУ завдають ударів по об’єктах углиб території РФ. Видання також стверджує, що Путін нібито через Трампа просив Зеленського не атакувати дронами Червону площу під час травневого параду.▪️Україна, як пише FT, змогла суттєво посилити власне військове виробництво та розвинути дешевші засоби перехоплення ракет, що привернуло увагу США на тлі виснаження американських запасів озброєння.▪️Автори матеріалу вважають, що війни останніх років демонструють зміну глобального балансу сил. Зокрема, Росія після вступу Фінляндії до НАТО отримала значно довший кордон із Альянсом, а держави середнього рівня дедалі частіше здатні впливати на великі геополітичні процеси.

США після рекордного витрачання ракет під час операцій в Ірані зіткнулися з дефіцитом вольфраму, який використовується для їх виробництва, повідомляє NBC News. Монопольні позиції на ринку цього металу займає Китай.Вольфрам застосовується у винищувачах, боєприпасах, ракетних системах і бомбах, тому має ключове значення для оборонної промисловості.Водночас у США з 2015 року не працюють власні вольфрамові рудники, і Вашингтон намагається зменшити залежність від китайського імпорту.У світі загалом небагато великих родовищ цього металу. Один із них розташований у Південній Кореї, де рудник Сандонг відновив роботу після багаторічної паузи, спричиненої конкуренцією з Китаєм.Дефіцит вольфраму, за оцінками експертів, посилився на тлі військових дій США та Ізраїлю проти Ірану. Відновлення запасів озброєнь до довоєнного рівня може зайняти до чотирьох років, що створює ризики у разі потенційного конфлікту з Китаєм.Проблема нестачі матеріалів стосується не лише США, а й їхніх союзників, зокрема Японії, Південної Кореї та Тайваню.Китай десятиліттями домінує у виробництві вольфраму завдяки державним субсидіям і контролю над галуззю, забезпечуючи більшу частину світового видобутку. США ж переважно покладаються на переробку та імпорт.У США обговорюють можливе відновлення власного видобутку, однак галузь втратила фахівців і інфраструктуру. Експерти зазначають, що суттєвий прогрес може зайняти десятиліття, а повна самодостатність — понад 20 років.