Статистика telegram channel - @politikosmosnews

Росія здійснила масовану атаку на Україну дронами та ракетами. Станом на зараз відомо про такі наслідки:▪️ Київ. Загинули 4 людини, ще 58 отримали поранення, серед них є діти. Найбільших руйнувань зазнав Подільський район — ракета впала поруч із дев’ятиповерховим будинком, через що обвалилися верхні поверхи. Пошкодження також зафіксовані у семи інших районах столиці: постраждали житлові будинки, АЗС, бізнес-центр та інші об’єкти.▪️ Київська область. Троє людей постраждали. Найсерйозніші наслідки — у Бучанському районі, де пошкоджені житлові будинки, складські приміщення та вантажівки. Пожежі виникли у Софіївській Борщагівці та Крюківщині.▪️ Дніпро. Внаслідок атаки загинули 6 людей, серед них рятувальник. Поранення отримали 36 осіб, зокрема 13-річна дівчинка. Значно зруйновано двоповерхову будівлю. Рятувальники продовжують пошуки людей під завалами.▪️ Харків. По місту випустили 15 дронів-камікадзе та дві ракети. Зафіксовано дев’ять місць влучань. Постраждали 10 людей. У Харківській області під ударом опинилися Мереф’янська та Височанська громади, де сталося вісім пожеж. Горіли житлові будинки, гаражі та автомобілі.▪️ Суми. Ударів зазнав житловий сектор. Дрони влучили у багатоповерховий та приватний будинки, спричинивши пожежі.▪️ Запоріжжя. Місто пережило щонайменше 20 ударів. Пошкоджено приватні будинки та багатоквартирні житлові будівлі.

На навчаннях НАТО змоделювали сценарій вторгнення РФ до Литви — The TimesБазовий сценарій передбачав, що російські війська наступають одночасно з трьох напрямків: з території Білорусі, Калінінградського регіону та зі сходу.На п’ятий день бойових дій сили РФ нібито виходили б до Вільнюса, після чого Москва поширювала б на захоплені території дію свого «ядерного стримування». У такій ситуації країни НАТО, за сценарієм, утримувалися б від масштабної військової відповіді.Серед ключових висновків навчань — суттєва зміна ситуації за умов активного застосування сучасних безпілотників.За оцінками військових США, використання близько 12 тисяч дронів з елементами штучного інтелекту та можливістю групової взаємодії могло б завдати російським силам значних втрат у техніці та особовому складі вже в перші 10 днів.Країни, які межують із Росією, за наявності достатньої кількості ударних дронів могли б протягом 1–2 тижнів послабити сили першого ешелону, що дало б НАТО час для перекидання додаткових підрозділів.

«Путін і Трамп залишилися без козирів»: FT порівняло війну в Україні та американську операцію проти ІрануFinancial Times опублікувала матеріал, у якому назвала дії Кремля в Україні та військову операцію США проти Ірану одними з головних геополітичних прорахунків сучасності. На думку авторів, в обох випадках лідери розраховували на швидку перемогу, однак конфлікти затягнулися та виснажують ресурси сторін. Найбільшу вигоду від цього, як зазначає видання, отримує Китай.Основні тези аналітиків:▪️І Путін, і Трамп, за оцінкою FT, розраховували на слабкого суперника та швидке завершення кампанії. Натомість обидва конфлікти перетворилися на затяжне протистояння.▪️Росія щомісяця втрачає десятки тисяч військових, тоді як ЗСУ завдають ударів по об’єктах углиб території РФ. Видання також стверджує, що Путін нібито через Трампа просив Зеленського не атакувати дронами Червону площу під час травневого параду.▪️Україна, як пише FT, змогла суттєво посилити власне військове виробництво та розвинути дешевші засоби перехоплення ракет, що привернуло увагу США на тлі виснаження американських запасів озброєння.▪️Автори матеріалу вважають, що війни останніх років демонструють зміну глобального балансу сил. Зокрема, Росія після вступу Фінляндії до НАТО отримала значно довший кордон із Альянсом, а держави середнього рівня дедалі частіше здатні впливати на великі геополітичні процеси.

США після рекордного витрачання ракет під час операцій в Ірані зіткнулися з дефіцитом вольфраму, який використовується для їх виробництва, повідомляє NBC News. Монопольні позиції на ринку цього металу займає Китай.Вольфрам застосовується у винищувачах, боєприпасах, ракетних системах і бомбах, тому має ключове значення для оборонної промисловості.Водночас у США з 2015 року не працюють власні вольфрамові рудники, і Вашингтон намагається зменшити залежність від китайського імпорту.У світі загалом небагато великих родовищ цього металу. Один із них розташований у Південній Кореї, де рудник Сандонг відновив роботу після багаторічної паузи, спричиненої конкуренцією з Китаєм.Дефіцит вольфраму, за оцінками експертів, посилився на тлі військових дій США та Ізраїлю проти Ірану. Відновлення запасів озброєнь до довоєнного рівня може зайняти до чотирьох років, що створює ризики у разі потенційного конфлікту з Китаєм.Проблема нестачі матеріалів стосується не лише США, а й їхніх союзників, зокрема Японії, Південної Кореї та Тайваню.Китай десятиліттями домінує у виробництві вольфраму завдяки державним субсидіям і контролю над галуззю, забезпечуючи більшу частину світового видобутку. США ж переважно покладаються на переробку та імпорт.У США обговорюють можливе відновлення власного видобутку, однак галузь втратила фахівців і інфраструктуру. Експерти зазначають, що суттєвий прогрес може зайняти десятиліття, а повна самодостатність — понад 20 років.

Велика Британія та низка країн ЄС виступили проти плану НАТО щодо збільшення військової допомоги Україні.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував країнам альянсу щороку спрямовувати на підтримку Києва по 0,25% ВВП. Однак ініціативу не підтримали Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Водночас щонайменше сім держав НАТО, які вже витрачають на допомогу Україні понад 0,25% ВВП, схвалили цю пропозицію. Серед них — Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. Остаточні рішення в НАТО ухвалюються лише консенсусомРютте планував винести питання додаткової підтримки України на саміт НАТО, який відбудеться в липні в Туреччині. У разі схвалення ініціативи обсяги щорічної військової допомоги могли б зрости майже утричі — до 143 млрд доларівГенсек НАТО раніше неодноразово заявляв, що підтримка України між союзниками розподілена нерівномірно, а частина країн витрачає недостатньо. Він також наголошував, що Європа має брати на себе більше відповідальності та менше покладатися на США

Олександр Усик успішно захистив титул чемпіона світу WBC у надважкій вазі, здобувши дострокову перемогу над нідерландцем Ріко Верховеном. Поєдинок завершився технічним нокаутом в 11 раундіІз самого початку бою Верховен діяв агресивно, постійно пресингуючи українця та намагаючись затиснути його біля канатів. Особливо складними для Усика стали третій і четвертий раунди, коли суперник кілька разів влучив у голову. У відповідь українець проводив точні контратаки та ефективно працював аперкотамиУ середині поєдинку темп нідерландця дещо знизився, однак згодом він знову активізувався. Верховен багато атакував і демонстрував чудову витривалість, тоді як Усик робив ставку на точність та тактичну роботу.Найнапруженішими для українця стали 8 і 10 раунди. Перед вирішальними раундами нідерландець подекуди перехоплював ініціативу.Втім, у одинадцятому раунді Усик змінив хід бою. Українець потужним ударом відправив суперника в нокдаун. Після цього чемпіон пішов у атаку, змусивши рефері достроково зупинити поєдинок.

У Японії стрімко зростає проблема сезонної алергії, і її причина пов’язана з рішеннями щодо відновлення лісів після Другої світової війни.Після війни, через дефіцит деревини, в країні масово висаджували швидкорослі дерева — японський кедр сугі та кипарис хінокі. З часом ці штучні лісові плантації зайняли значні території та стали головним джерелом пилку, який викликає поліноз.Сьогодні близько 43% населення Японії страждає на алергію різного ступеня. Весняний сезон пилку фактично перетворився на національну проблему охорони здоров’я, а економічні втрати сягають мільярдів доларів через лікарняні та зниження працездатності.Влада вже визнала масштаб проблеми та запустила довгострокові програми: скорочення «пилкових» лісів, заміну їх більш різноманітними екосистемами та виведення сортів дерев із низьким рівнем пилку. Однак це процес на десятиліття.Експерти зазначають, що швидко вирішити проблему неможливо, оскільки значна частина плантацій залишиться, а зміна клімату додатково посилює сезонні алергії.

У Європарламенті пролунала критика власної політики щодо Азербайджану.Група депутатів заявила, що саме дії Європарламенту та ЄС стали однією з причин погіршення відносин із Баку та припинення співпраці.Під час слухань у Страсбурзі частина парламентарів зазначила, що Європа своїми кроками лише загострила ситуацію замість того, щоб її пом’якшити. Керівник делегації Європарламенту в «Євронесті» Лагодинський закликав Азербайджан переглянути рішення про вихід із цієї структури та наголосив на важливій ролі країни в енергетиці, транспортних проєктах і регіональному співробітництві.Депутат Терхеш заявив, що резолюції Європарламенту щодо Вірменії використовувалися як інструмент тиску на Азербайджан, і це, на його думку, було помилкою. Він додав, що на тлі просування мирного процесу між Азербайджаном і Вірменією такі дії виглядають невдалими та можуть послабити позиції ЄС у регіоні.Інші депутати також розкритикували підхід ЄС, зазначивши, що спроба одночасно співпрацювати з Азербайджаном і посилювати політичний тиск призвела до погіршення відносин.У Європарламенті попередили, що подальше загострення може вплинути і на енергетичну безпеку Європи, з огляду на роль Азербайджану в постачанні енергоресурсів.

🇮🇹 Прем’єрка Італії хоче відродити атомну енергетику після 40 років заборониПрем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прагне скасувати заборону на атомну енергетику, яка діяла в країні майже 40 років. Влада розраховує, що занепокоєння енергетичною безпекою та стрімке зростання цін на електроенергію допоможуть реалізувати те, що не вдалося попереднім урядам.Минулого тижня Мелоні заявила, що цього літа уряд затвердить правову основу для повернення атомної енергетики. За її словами, Італії потрібні нові інструменти для захисту від нестабільності ринків викопного палива та геополітичних потрясінь.Втім, експерти зазначають, що до практичного запуску проєктів ще можуть минути роки. Згідно з планом уряду, парламент Італії спершу має ухвалити рамковий закон, після чого Рим отримає до 12 місяців на розробку виконавчих указів перед ухваленням конкретних рішень щодо проєктів, майданчиків та технологій.Попередні референдуми щодо атомної енергетики у 1987 та 2011 роках завершилися провалом на тлі катастроф у Чорнобилі та на Фукусімі.Водночас останні соціологічні опитування свідчать, що підтримка повернення атомної енергетики нині наближається до 50% або навіть перевищує цей рівень, що суттєво відрізняється від настроїв кількарічної давнини, коли переважала опозиція до цієї ідеї.

Резолюція про припинення війни з Іраном пройшла процедурне голосування в Сенаті США.Документ передбачає, що адміністрація Дональда Трампа має або зупинити бойові дії проти Ірану, або отримати офіційний дозвіл Конгресу на застосування сили. За подальший розгляд резолюції проголосували 50 сенаторів, проти — 47.Водночас її остаточне ухвалення залишається малоймовірним: троє республіканських сенаторів були відсутні через участь у передвиборчих кампаніях.Раніше республіканці вже сім разів блокували просування цього документа в Сенаті та тричі — у Палаті представників. Вперше його внесли після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану в березні.Згідно із законом про воєнні повноваження 1973 року, президент США може вести бойові дії без схвалення Конгресу лише протягом 60 днів, після чого має або завершити операцію, або отримати окремий мандат законодавців.1 травня Трамп офіційно повідомив Конгрес про «завершення війни», однак США, за повідомленнями, продовжують блокувати іранські порти та завдавати ударів по іранських суднах.