Статистика telegram channel - @politikosmos

👆Частина 4Сам факт отримання російського паспорта не є злочином і не тягне за собою кримінальної відповідальності, говорить український омбудсмен.За його словами, важливо відзначати, що люди, які були змушені взяти цей "документ" насильницьким шляхом або через відсутність іншого виходу, не несуть особистих негативних наслідків. Такі випадки влада має визнати "вимушеними обставинами, які виникли внаслідок окупації".Крім того, в офісі омбудсмена наголошують, що отримання паспорта Російської Федерації жодним чином не означає втрату українського громадянства."Кожна людина, навіть якщо її змусили оформити російський документ, залишається громадянином України. Жодна дія держави-окупанта не здатна позбавити людину її справжнього громадянства чи змінити правовий зв'язок з українською державою", — заявив Лубінець.За словами співрозмовників BBC, які отримали російське громадянство, їхні українські документи залишилися у них.Однак, це могло залежати від певних обставин. За словами Вікторії з Луганської області, її знайомий, який виявився колабораціоністом і обійняв посаду начальника, особисто "зразково-показово" здав свій український паспорт і змусив так само зробити і своїх співробітників, попри те, що від росіян таких вимог не було."Місцеві колабораціоністи робили жорсткі перегини", - пояснює вона.За свідченням іншої мешканки Донецька, в її області від деяких людей також вимагають пройти певну процедуру псевдовідмови від українського громадянства."Для держслужбовців існує вимога написати заяву про відмову від українського громадянства. Це просто письмова заява, яка має лише формальне значення — людина сама знає, що підписала таку заяву. Загалом більше нікому не пропонують це робити. Ті, хто написав таку заяву, мають українські паспорти при собі", — пояснює вона."Продовжують український паспорт ті, хто має ресурс — гроші, сили й сміливість, — поїхати переоформити його в Україні. Бо шлях непростий, і немає розуміння, як зустрінуть на українському кордоні", — додає мешканка Донецька.У міністерстві закордонних справ України закликають українців на окупованих територіях передусім дбати про власну безпеку."Треба брати якісь папірці – беріть, для нас це не змінює вашого статусу. Дійте, будь ласка, виходячи з власної безпеки. Для української держави будь-які папірці, які вам видають окупанти, є нікчемними й не змінюють того факту, що ми розглядаємо вас як громадян України, які є українцями за серцем, за документом", — заявив речник МЗС України Георгій Тихий у березні 2025 року одразу після публікації указу Путіна.При цьому в МЗС радили українцям насамперед виїжджати з окупації."Отримати російський паспорт в окупації - це не порушення українських законів. Навпаки злочином є примусова паспортизація. Коли в окупації людей змушують отримувати російський паспорт – це воєнний злочин", — каже Альона Луньова з Центру прав людини ZMINA.За її словами, люди, яких змусили отримати такі паспорти, навпаки, можуть вважатися постраждалими.Водночас, як зазначає Дмитро Лубінець, необхідно розрізняти випадки вимушеного отримання паспорта від ситуацій, коли людина свідомо і добровільно співпрацює з окупаційними органами, обіймає посади, бере участь у пропаганді.У таких випадках українські правоохоронні органи оцінюють не сам факт наявності російського паспорта, а конкретні дії людини, які можуть кваліфікуватися як колабораціонізм або інші злочини.Тобто паспорт, виданий окупаційною владою, не є автоматичною підставою для обвинувачення.Ольга, яка виїхала з Мелітополя влітку 2023 року, розповідає, що навіть через два з половиною роки її мучать кошмари:"Постійний страх відсутності документів. Якщо мені щось сниться — то це завжди кошмари, що я приїхала додому і не можу виїхати, то в мене немає документів, то немає рублів, то мене кудись викликають".

👆"Але ми не могли відвести очей — усе навколо здавалося справжньою магією".А вранці, коли Б'янка прокинулася, сестри поруч уже не було."30 дітей зійшли в Беллуно, — розповідає вона. — Серед них була Анна-Марія. Я плакала, бо мама доручила мені піклуватися про неї. Але я ж сама була дитиною".Так сестри опинилися розлучені — назавжди.Б'янка більше ніколи не бачила Анну-Марію."Я їла, як ніколи в житті"Ніч у поїзді була важкою."Усі діти їхали без батьків, і багато хто плакав, — згадує Б'янка. — А ще нас лякали: священник з нашого села казав, що комуністи відгризають руки дітям. І багато хто вірив".Поїзд проїхав понад 700 кілометрів і нарешті прибув до Местре, під Венецiєю. Падав дощ, вода розмочила картонні сандалі Б'янки, і вони розвалилися прямо на пероні.На станції вже чекали сім'ї, готові прийняти малюків. Це були не багатії — переважно робітники, але жили краще, ніж селяни півдня.До Б'янки підійшла жінка на ім'я Роза."Вона усміхнулася і сказала: "Яка ж ти гарна! Як тебе звати? Хочеш піти зі мною? У нас є тварини — качки, кіт, собака…" — і взяла мене за руку".Так дівчинка потрапила в дім Рози та її чоловіка Луїджі.Коли Б'янка переступила поріг нового дому, вона побачила: усе, що казала Роза, було правдою."Там були кіт, собака і навіть новонароджені кролята, — усміхається Б'янка. — Ці звірята відволікли мене від смутку, і мені стало трохи легше".У їхньому домі вперше було тепло, чисто й ситно."Я їла, як ніколи в житті", — згадує вона.Нове життяБ'янка провела чотири місяці у Рози та Луїджі. Час пролітав непомітно, але настав момент повертатися додому."Я плакала, кричала, не хотіла їхати до мами, — згадує вона. — Але правила були суворі: після чотирьох місяців потрібно було повертатися до рідних".І це було важко не лише для неї. Всі діти плакали, не бажаючи повертатися в Салерно, у холод і голод.Роза та Луїджі теж не хотіли розлучатися з дівчинкою.За кілька днів Луїджі приїхав у Салерно і попросив маму Б'янки дозволити йому вдочерити її."Коли я його побачила, одразу схопила за руку і не відпускала", — сміється вона.Мама, побачивши, як сильно донька прив'язалася до Луїджі, погодилася.Б'янка поїхала в Местре — вже назавжди."Я тримала його руку до самого дому", — згадує вона.Там вона виросла, отримала освіту і залишалася з новою родиною до власного весілля у 21 рік.Пам'ять про "Поїзди щастя"Історія "Поїздів щастя" не забута.Про неї написані численні дослідження та книги.Роман італійської письменниці Віоли Ардоне "Дитячий поїзд" розповідає схожу історію — про хлопчика, якого прийняли в нову родину.У 2024 році Netflix зняв за мотивами книги однойменний фільм.Хиткий вагон, повний дітей, назавжди став символом часу, коли Італія, виснажена війною, все ще могла дарувати надію.Для маленької Б'янки Д'Аньелло цей поїзд став не просто дорогою — він став її новим життям.Сьогодні, згадуючи день прощання на вокзалі, Б'янка тихо каже:"Мама плакала, але все ж відпустила мене — бо вірила, що там, на півночі, у мене буде шанс вижити. І вона мала рацію".

👆«У Каліфорнії ми спостерігали надзвичайно сильні грози, оскільки теплі води Тихого океану забезпечують тепло і вологу», — сказала Аманда Мейкок, професорка кліматичної динаміки в Університеті Лідса.«Зокрема, існують так звані атмосферні річки — смуги повітря, що містять дуже велику кількість вологи, яка надходить з океанських вод», — додала вона. «Отже, якщо ми маємо теплі океанські води... вони можуть принести багато вологи на сушу, яка потім випадає у вигляді дощу, а взимку може випадати у вигляді снігу». Довгострокове прогнозування погоди завжди є складним завданням, але екстремальна спека в північній частині Тихого океану може вплинути на Великобританію та Європу і в найближчі місяці.Це пов'язано зі взаємозв'язками між погодою в різних частинах світу, відомими як телекомунікації.«Хоча поточні теплі умови спостерігаються в північній частині Тихого океану, вони можуть генерувати хвильові рухи в атмосфері, які можуть змінити нашу погоду в північній частині Атлантичного океану і в Європі», — сказала професор Мейкок. «Це може сприяти створенню умов високого тиску над континентом, що принесе нам більший тиск з Арктики, де повітря холодніше». «Це може поширитися на Європу і принести нам холоднішу погоду на початку зими». Холодніший прогноз аж ніяк не є однозначним, оскільки це складна галузь науки. На зими у Великій Британії, які зазвичай стають м'якшими через зміни клімату, впливають також кілька інших погодних факторів.А теплий північний Тихий океан, здається, має різні наслідки в кінці зими, сприяючи м'якшим і вологішим умовам у деяких частинах Європи.Поява Ла-Нінья в тропічній частині Тихого океануЩе одним чинником, який слід врахувати, є те, що відбувається далі на південь, у східній тропічній частині Тихого океану.Там поверхневі води є надзвичайно прохолодними — це класична ознака погодного явища, відомого як Ла-Нінья. Ла-Нінья та її теплий побратим Ель-Ніньйо є природними явищами, хоча дослідження, опубліковане цього тижня, підкреслило, що глобальне потепління може впливати на коливання між ними.За даними NOAA, американського наукового агентства, слабкі умови Ла-Нінья, як очікується, збережуться протягом наступних кількох місяців.За інших рівних умов Ла-Нінья, як правило, збільшує ризик холодного початку зими у Великобританії, але також підвищує ймовірність її м'якого закінчення, зазначає Метеорологічна служба.«Ці два чинники на півночі та в тропічній частині Тихого океану будуть діяти разом цієї зими», — сказав професор Мейкок. «Але оскільки Ла-Нінья цього року досить слабка, екстремальне потепління в північній частині Тихого океану може бути важливішим для прогнозування майбутньої зими».

👆Зеленський після зустрічі з Трампом не став сперечатися з його думкою, що Україні та Росії "треба зупинитися там, де є", і починати домовлятися, але нагадав, що війну починала не Україна і "зупинитися" має не вона. "Питання в Путіні - бо не ми розпочинали цю війну", - сказав Зеленський журналістам після зустрічі.Поки представники української влади більше офіційно не висловлювалися на тему зупинення війти "там, де вони зараз". Не виключено, що українська сторона хоче ще додаткових консультацій щодо цього питання з європейськими партнерами.Представники парламентської опозиції України критикують представників влади, що тим не вдалося ефективно стимулювати сильні сторони Трампа для підняття його рішучості зупинити Росію у війні, сприяючи Україні."Результат зустрічі у Вашингтоні, точніше його відсутність, ще раз показав - не треба створювати завищених очікувань. Рупори влади часом до істерики переконували що буде "огого", а вийшло ледве "ой". Трамп крутиться між бажанням закінчити чергову для нього війну і отримати купу запропонованих політичних та бізнес-смаколиків від Росії, яка війну завершувати не збирається", - написав у Facebook депутат з опозиційної фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв.На його думку, план Трампа не передбачає подальшої протидії агресії Путіна, якщо його навіть вдасться переконати припинити бойові дії. Тому українці повинні думати про свою безпеку, захист, зброю і армію самі. "Нам, українцям, варто зрозуміти, що солодкі прогнози і очікування не дадуть нічого, окрім розчарування. Навіть якщо Трампу вдасться призупинити війну на поточній лінії зіткнення, це не буде остаточного миру. Лише короткостроковий передих, протягом якого нам треба робити з України військову фортецю", - зауважив депутат.

👆Ахмед Закі Ямані почав працювати на короля Фейсала у 1960 році. Це було незвично, адже він не належав до королівської родини – був освіченим юристом, але простолюдином.Король Фейсал прочитав кілька його статей, які привернули увагу."Мій батько відкрив першу юридичну контору, а потім почав писати найпровокативніші статті, де вимагав демократії й доброго врядування. Вони були підписані псевдонімом Абу Май, 'батько дівчини на ім'я Май', адже я була його первістком. Тоді Фейсал, який був тоді ще наслідним принцом, сказав: 'Хто цей чоловік?' Бо він саме шукав юридичного радника", - розповіла Май Ямані.Згодом король Фейсал призначив Ахмеда Закі, або, як його стали називати, шейха Ямані, міністром нафтової галузі.Разом вони сформували політику, яка вперше дала Саудівській Аравії повний контроль над її гігантськими нафтовими активами й зробила її потугою в арабському світі та на міжнародній арені.Зміна балансу силУ 1973 році, після війни між Ізраїлем і його арабськими сусідами, саудівці, що стали найбільшими у світі виробниками нафти, очолили кампанію з використання нафти як політичної зброї.Постачання нафти до країн, які підтримували Ізраїль, скоротили, що спричинило різке зростання світових цін на нафту. Саме шейха Ямані відправили передати це послання."Ми хочемо повного виведення ізраїльських військ із окупованих арабських територій. І тоді ви отримаєте нафту на тому ж рівні, що й у вересні 1973 року."Він визнавав, що величезне підвищення цін на нафту означатиме зміну світового балансу сил між країнами, що розвиваються, і промислово розвиненими державами.Цю зміну визнали у світі, коли в 1974 році (за рік до смерті) журнал Time назвав короля Фейсала Людиною року.Докторка Ямані каже: "Ми не знаємо справжньої причини вбивства короля, окрім того, що вбивця був психічно нестабільним. Мені, 18-річній тоді, боліло серце за батька. Я досі це пам'ятаю."Шейх Ямані залишався міністром нафти Саудівської Аравії ще одинадцять років – до 1986-го.Докторка Май Ямані вступила до університету у США й стала першою жінкою з Саудівської Аравії, яка здобула докторський ступінь в Оксфорді.Вона написала кілька книжок про арабську ідентичність і також працювала консультанткою для банків, таких як Goldman Sachs, та нафтових компаній, зокрема Shell.

👆Згідно зі статистикою профільних сайтів, найбільші зарплати, як і раніше, фіксуються в IT — близько 87,5 тис. гривень. Топменеджерам пропонують від 50 тис., рієлторам — 40 тис., транспортникам і будівельникам — від 30 тис. Втім, із огляду на те, якими темпами в Україні зростає вартість життя, оклад у 50 тис. уже не здається середньостатистичному здобувачу «зарплатою мрії», а бажаючих попрацювати за 30 тис. потрібно пошукати.Водночас підвищувати оклади такими темпами, як хочуть працівники, багато компаній вже не можуть.Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко розповів «Мінфіну», що навіть зростання зарплат (у галузі плюс 29% за рік — до 22 тис. гривень) не зупинили відтік кадрів, особливо у великих містах.«Дефіцит робочої сили загострюється через проблеми з бронюванням та нестачею чоловіків, і це вже ускладнює виробничі процеси. Підприємствам дедалі складніше утримувати фахівців, але порівняно високі витрати на зарплати вже б'ють по економіці виробництва, роблячи подальше підвищення окладів практично неможливим», — підсумував Дученко.

👆Після 6 січня керівники технологічних компаній висловилися з незвичною чіткістю. Сундар Пічаї з Alphabet засудив «беззаконня та насильство». Цукерберг заявив, що Facebook працював над «забезпеченням чесності виборів» і що Трамп повинен нести відповідальність за свої слова. Twitter (тоді ще незалежний) назвав повстання «жахливим» і заблокував Трампа, щоб запобігти подальшому насильству. Однак, уклавши угоду з Трампом, ці самі компанії тепер натякають, що їхні дії були скоріше істерикою, а не рідкісним моментом моральної ясності.Модерація такого масштабу дійсно складна — вона вимагає глобального нагляду, автоматизованих систем і модераторів, які мають доступ до тривожних матеріалів. Помилки неминучі. Але модерація — це робота з управління та відповідальність, частина місії, яку технологічні компанії з гордістю проголошують, говорячи про «організацію світової інформації» або «об'єднання людей». Зараз вони, здається, відчайдушно намагаються уникнути цієї відповідальності.Колишня керівниця Facebook Сара Вінн-Вільямс написала, що «чим більше влади вони отримують, тим менш відповідальними стають». Її слова підходять як до великих технологічних компаній, так і до Америки Трампа. Їхнє нещодавнє об'єднання показує, як влада та безвідповідальність зараз підсилюють одна одну. Привабливість Трампа полягає в житті без відповідальності, а умиротворення великих технологічних компаній відображає цей етос.Зрештою, поворот великих технологічних компаній до MAGA є цинічним, боягузливим і егоїстичним, але також, в певному сенсі, цілком доречним.

Як біженцям з України отримати компенсацію з Реєстру збитків - DWМіжнародний реєстр збитків готується відкрити категорію "Зовнішнє переміщення" для українців, які виїхали за кордон. Що потрібно знати, аби подати заяву на отримання компенсації.Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), готується до відкриття категорії "Зовнішнє переміщення - вимушені виїзди за кордон". Ця категорія стосується українців, які були змушені залишити межі країни від початку повномасштабного вторгнення РФ.У Реєстрі очікують великої кількості заяв саме в цій категорії. "Ми до неї дуже ретельно готуємося, бо вона за кількістю заявників імовірно буде найбільшою серед усіх, адже ми розуміємо, що за межами України перебуває до 7 мільйонів українців, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення, і кожен з них потенційно є заявником. Ми маємо бути готові до великого напливу заяв", - сказав в інтерв'ю DW виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський.Хто зможе подавати заяви на відшкодуванняЗа його словами, категорія "Зовнішнє переміщення - вимушені виїзди за кордон" буде відкрита орієнтовно у другій половині жовтня. Заяву в цій категорії, може подати будь-хто, хто був вимушений шукати прихистку за межами України після 24 лютого 22-го року, або хто не зміг повернутися до України, якщо був за кордоном в цей час.Ті, хто виїхав за кордон після повномасштабного вторгнення, але потім повернувся в Україну, теж зможуть подавати заяви у цій категорії. "Немає жодних проблем у тому, що людина повернулася до України через певний час після того, як виїхала. Це не означає, що людина втратила право на подання такої заяви, - каже Ключковський. - У цій категорій потрібно пояснити обставини, через що відбулось переміщення за кордон, надати базову інформацію, базові дати".За словами виконавчого директора Реєстру збитків, система створюється таким чином, щоби інформація про перетин кордону автоматично підтягувалась із бази даних Державної прикордонної служби до заявника. "Якщо людина отримала право на статус тимчасового захисту, наприклад, в ЄС чи еквівалентний статус в якійсь іншій країні, цю інформацію теж варто буде подати", - пояснює Ключковський.Заяви до Реєстру збитків для України можна буде подати через портал "Дія". Заяви прийматимуться також і від дітей. До 18 років заяву на кожну дитину зможе подати до Реєстру один з батьків чи опікунів дитини. Верифікація інформації, яка вказуватиметься в заявіПісля подання заяв надана інформації та безпосередні обставини виїзду за кордон будуть верифіковані. "Чи людина переїхала до Європи в кінці 25-го року із західної частини України, бо просто вирішила скористатись нагодою чи можливо, дрон вибухнув поруч з її будинком і житло зруйноване. Аналізом обставин і заяв займатиметься Компенсаційна комісія", - пояснив Ключковський. Він прогнозує, що ця комісія може запрацювати вже в 2026-му році.Ключковський не виключає й можливих зловживань з подачею заяв у цій категорії. "Тут мусимо бути щирі перед собою. У таких програмах, коли мова йде про сотні тисяч чи мільйони заяв, звичайно, будуть ті, хто намагатиметься цим скористатися не надто добросовісно. Але ми виходимо з того, що абсолютна більшість заяв будуть справедливими, оскільки ми розуміємо, наскільки великими є збитки в Україні, яка велика кількість людей справді постраждала. Наш пріоритет - допомогти в першу чергу їм", - наголосив Ключковський.Кількість категорій у Реєстрі збитків розширеноРаніше Кабінет Міністрів розширив кількість категорій заяв до міжнародного Реєстру збитків, завданих війною Росії проти України, повідомила українська прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. "Незабаром подати заяву можна буде не лише про смерть та зникнення близьких, шкоду здоров'ю чи втрачене майно, а й про вимушені виїзди за кордон, депортацію дітей та дорослих, втрату житла, роботи чи власного бізнесу", - написала Свириденко в Telegram-каналі за результатами засідання уряду, що відбулось 10 вересня.

👆На відміну від Байдена, Трамп в основному уникав чітких заяв щодо того, чи втрутиться США військовим шляхом, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, кажучи, що публічні коментарі послаблять його переговорну позицію. У серпневому інтерв'ю Fox News Трамп сказав, що Сі пообіцяв йому, що Китай не вторгнеться на Тайвань, поки він є президентом. Трамп не уточнив, коли була дана ця обіцянка, але зазначив, що Сі додав: «Але я дуже терплячий, як і моя країна». Адміністрація Трампа нещодавно відклала надання військової допомоги та відмовила президенту Тайваню Лай Чін-те в транзитній зупинці в США, що змусило Лая скасувати свою поїздку до Латинської Америки. Ці дії викликали питання як у Вашингтоні, так і в Тайбеї щодо того, чи не надає адміністрація пріоритет торговельній угоді з Китаєм над підтримкою Тайваню. Особи, наближені до Білого дому, заявили, що адміністрація зосереджена на стримуванні Китаю від військових дій проти Тайваню та заохоченні Тайбея до збільшення витрат на такі засоби, як безпілотники та боєприпаси, для зміцнення своєї самооборони. За їхніми словами, нещодавнє рішення відмовити у транзитній зупинці було покликане уникнути втягування США у внутрішню політику Тайваню шляхом підтримки партії Лая під час місцевих виборів до законодавчих органів.Відмова від риторики Пекіна про незалежність Тайваню є ключовим фактором стримування, вважають ці люди, оскільки це позбавить Китай потенційного приводу для конфлікту, подібного до вторгнення Росії в Україну.Високопоставлений представник адміністрації заявив: «Політика США щодо єдиного Китаю, яка передбачає взаємодію виконавчої влади з обома сторонами Тайванської протоки, залишається такою ж, як і за першої адміністрації Трампа». Під час першого президентства Трампа США посилили взаємодію з Тайванем і збільшили продажі зброї. За словами осіб, обізнаних з цим питанням, під час січневої телефонної розмови з міністром закордонних справ Китаю Ван І держсекретар Марко Рубіо приватно запевнив у непідтримці незалежності Тайваню. Пекін потім опублікував цю заяву в офіційному звіті про розмову без дозволу США, що роздратувало Рубіо.У січневій заяві США про телефонну розмову основна увага була зосереджена на занепокоєнні, яке Рубіо висловив Ван І щодо «примусових дій» Пекіна проти Тайваню. В оновленому інформаційному бюлетені Державного департаменту про відносини між США і Тайванем у лютому навіть було вилучено фразу епохи Байдена про те, що США не підтримують незалежність Тайваню.Іван Канапаті, високопоставлений чиновник з питань національної безпеки, який допомагає формувати політику адміністрації щодо Китаю, є прихильником покращення здатності США стримувати Китай від спроб захопити Тайвань силою, оскільки Пекін продовжує нарощувати свою військову міць. У статті, опублікованій минулого року центристським аналітичним центром Brookings Institution, Канапаті стверджував, що американські чиновники повинні уникати публічних заяв про непідтримку незалежності Тайваню, оскільки така фраза викликає сумніви в Тайвані та плутає союзників. Він запропонував більш нейтральне повідомлення: просто протистояти будь-яким одностороннім змінам статусу-кво.Проте очікується, що Сі використає кожну нагоду, яку він отримає від Трампа, щоб тиснути на американського лідера, щоб той зайняв тверду позицію проти незалежності Тайваню.«Жодних змін у політиці США щодо Тайваню не відбудеться за одну ніч», — сказав Юн Сун, директор китайської програми в Stimson Center. «Китай буде наполегливо і неодноразово відстоювати свою позицію, щоб просунутися вперед, і в процесі цього підриватиме впевненість Тайваню в зобов'язаннях США».

👆Виміряти вплив кампанії складно. Україна рідко визнає глибокі удари, російська влада приховує докази, а багато ударів відбувається у віддалених місцях, де немає сторонніх осіб, які могли б їх зняти на камеру. Коли супутникові знімки одного разу показали уражений військовий аеродром, було видно уламки та нафтові плями — але через три години російські команди їх прибрали. Іноді в Telegram з'являються аматорські відео; інші удари можуть бути результатом таємного саботажу всередині Росії. Ця невизначеність створює простір для «фальшивих експертів» і помилкових висновків, але відстеження українських військових свідчить про ретельне визначення пріоритетів: аеропорти, збройові заводи, склади і, що найважливіше, нафтові об'єкти.Російські війська терплять великі людські втрати, зауважив офіцер, але вони чутливі до фінансових збитків. Олігархи та апарат, який платить солдатам, потребують доходів — і нафта забезпечує значну їх частину. Тому удари по нафтопереробних заводах, терміналах, складах і насосних станціях трубопроводів — це удар по життєво важливих органах Росії. З серпня українські удари, за повідомленнями, вразили 16 з 38 нафтопереробних заводів, включаючи об'єкти в Самарі, Краснодарі, Волгограді та Рязані, а також склади та критично важливі вузли трубопроводів, такі як Унеча на лінії «Дружба». Результат був реальним: експорт нафтопродуктів з Росії скоротився, поширився внутрішній дефіцит — заправки закриваються, біля насосів утворюються довгі черги — і Кремль навіть заборонив деякі види експорту, щоб підтримати внутрішні поставки.Європа тихо підтримує цю стратегію. Німеччина виділила приблизно 10,5 мільярда доларів на підтримку цього та наступного року, значна частина яких призначена для виробництва дронів; Швеція пообіцяла 7,4 мільярда доларів; а «Дроновий альянс» ЄС на суму 6 мільярдів доларів призначений головним чином для зміцнення повітряної оборони Східної Європи, але також прискорить українське виробництво. Союзники також націлені на так званий «тіньовий флот» — танкери, що перевозять незаконну російську нафту під зручними прапорами. Швеція, Німеччина та Данія розпочали перевірки документів та санкції проти незастрахованих або шахрайських суден, а також обговорюють більш жорсткі заходи в Балтійському морі. Мета полягає в тому, щоб підвищити вартість російського експорту, посилити економічні обмеження, які фінансують війну, та підтримати наступальну кампанію України.На думку Києва, чекати на більш жорстку політику санкцій з боку США не є варіантом. Президент Володимир Зеленський висловився чітко: «Найефективніші санкції — ті, що діють найшвидше, — це пожежі на російських нафтопереробних заводах, терміналах і нафтосховищах». За відсутності рішучого тиску з боку США українці, озброєні вітчизняними дронами та підтримані європейськими фондами, ведуть власну економічну війну. Те, що починалося як імпровізовані майстерні та самоучки, перетворилося на складну промислову та військову екосистему, яка має на меті не тільки захист кордонів України, а й підрив економічних основ російської військової машини.