Повідомлення telegram каналу - @politikosmos

☝️Одна жінка з міста розповіла авторам під час обговорення у фокус-групі, що «через нічну комендантську годину і велику відстань між Рутбою і Рамаді найбільше страждають вагітні жінки». Відсутність доступу призводить до того, що жінки стикаються з серйозними проблемами зі здоров'ям, у тому числі зі смертельними випадками.
У свою чергу, збільшення обсягів торгівлі через Аль-Каем збільшило кількість озброєних груп, присутніх у місті, що сприяє мілітаризації регіону.
Ці групи обкладають податками потік товарів і охороняють територію, щоб запобігати інакомисленню і карати за нього, що створює негативні наслідки для фермерів і сільського господарства в місті. Озброєні суб'єкти дислокуються біля 500 сільськогосподарських об'єктів, що належать місцевим фермерам.
Нарешті, ця нова динаміка розширила можливості цих мереж по всьому Іраку і дозволила їм закріпитися в сусідній Сирії, збільшивши транскордонне переміщення зброї і наркотиків.
У випадку з Рутбою і Аль-Каем рішення убезпечити пункти перетину кордону просто експортувало збройне насильство з одного міста в інше, одночасно запровадивши нові форми непрямого насильства над населенням.
Наслідки для політики
Цей аналіз проливає світло на важливу проблему: ті ж самі суб'єкти і мережі, які контролюють, здавалося б, нешкідливу торгівлю, наприклад, сільськогосподарськими культурами або медикаментами, також контролюють незаконні і небезпечні ланцюги поставок, такі як наркотики і зброя. Наркотики, сільськогосподарська продукція та ліки рухаються одними й тими ж торговельними шляхами, чому сприяє змова між формальними та неформальними суб'єктами.
Ці суб'єкти покладаються на зв'язки з місцевими та національними органами влади через політично санкціоновану корупцію, щоб отримати доступ до державних коштів і зберегти свою владу над цими ланцюгами поставок і центрами конфліктів.
Ці суб'єкти отримують додаткові можливості завдяки своїм транснаціональним зв'язкам.
Однак міжнародна політика на Близькому Сході, як правило, спрямована на місцеві або національні виміри конфлікту, не враховуючи ширшу регіональну або транснаціональну динаміку або не орієнтуючись на неї ефективно.
Ефективна політика... вимагає розуміння транснаціональної динаміки конфлікту.
Такі політичні заходи реагування, як санкції, військові удари і захист кордонів, часто виявляються неефективними. Учасники конфлікту використовують свої мережеві транснаціональні простори для подолання перешкод у своїй діяльності. Натомість ці стратегії часто завдають більшої шкоди суспільству, ніж елітам, проти яких вони спрямовані.
Тому ефективна політика вимагає розуміння транснаціональної динаміки конфлікту і того, як озброєні групи, співпрацюючи з державними бюрократами і приватними торговцями, захопили легальну і нелегальну торгівлю на Близькому Сході.
Підзвітність може бути досягнута лише шляхом залучення учасників цих транснаціональних мереж: наприклад, шляхом сприяння укладанню транскордонних угод та обміну інформацією про незаконний обіг наркотиків між країнами.
Політика також повинна надавати ресурси для реабілітації та економічні можливості у вигляді альтернативних і сталих джерел доходу, щоб запобігти залученню більшої кількості громад в Іраку, Лівані та Сирії до наркоторгівлі.
По суті, політики повинні вийти за межі хибних бінарних понять, таких як формальний і неформальний, легальний і нелегальний, державний і недержавний, і обґрунтовувати свої політичні рішення з урахуванням транснаціональної динаміки, що формує конфлікт у регіоні.
Підписатись на «Космос політики»