Повідомлення telegram каналу - @politikosmos

☝️Крім того, знищення бюрократії так, як це збираються робити Ілон Маск і Вівек Рамасвамі за допомогою нового міністерства урядової ефективності (DOGE), призведе до того, що багато американців опиняться на вулиці. (І малоймовірно, що ці службовці, які залишилися без роботи, побіжать займати низькооплачувані робочі місця в сільському господарстві). У підсумку, світле майбутнє залишається лише туманною обіцянкою, а ось насуваються витрати і біль уже цілком очевидно.
Представники Кремнієвої долини мріють випустити на свободу штучний інтелект (ШІ), щоб підвищити продуктивність праці. Формально ця ідея не позбавлена підстав. Є емпіричні дані, що ШІ вже сприяв зростанню продуктивності, наприклад, у колл-центрах. Приріст продуктивності в інших сферах (охорона здоров'я, догляд за літніми тощо) теж явно можлива. Але ця революційна філософія «прискорення» та її потенційні способи застосування не були протестовані у великих масштабах. Крім того, концепція, пропонована Кремнієвою долиною, спирається на глобально взаємопов'язаний світ, у якому Америка відіграє домінуючу роль.
Маск повністю підтримує трампівський проєкт повного руйнування, але його власна концепція - парадоксальним чином - поєднує технології з «глобалістським» статус-кво. Він стверджує, що, «якщо все залишити, як є, Америка збанкрутує, тому нам у будь-якому разі потрібні зміни». Маск справедливо аплодує політиці шоковою терапією, яку проводить президент Аргентини Хав'єр Мілей (скасування всіх мит і відкриття аргентинської економіки), але ми прекрасно знаємо, що «мита» - це улюблене слово Трампа. Ще належить побачити, як буде врегульовано це явно протиріччя.
Втім, є і більш оптимістичні нотки. Самоізоляція США сама по собі не може спровокувати крах світової торгівлі в масштабах Великої депресії, тому що на частку Америки припадає лише 13,5% світового імпорту. Так, інші країни можуть вживати заходів у відповідь або просто намагатимуться наслідувати Трампа. Але чим хаотичнішими будуть дії Трампа, тим менше у нього буде наслідувачів. Просто погляньте, як Брекзит вплинув на євроскептиків, створивши стримувальний ефект, або з яким ентузіазмом більшість пострадянських держав обрали інший менталітет.
Частина трампівської коаліції хоче глобалізму, а інша - його відкидає. Іронія в тому, що саме остання група відчує найбільший біль через спроби самоізоляції. Політична програма Трампа (якщо її буде реалізовано) неминуче посіє насіння нової хвилі невдоволення, протестів і теорій змови.
Цей опис можна застосувати і до пострадянського життя в останні роки ХХ століття. Раптові, швидкі зміни призвели до різкого порушення звичного життя, а ті, хто через це постраждав, поповнили лави відчужених. Схожі тенденції, схоже, набирають сили у США. І сучасна Росія, безумовно, на це сподівається.
Автор Гарольд Джеймс - професор історії та міжнародних відносин Прінстонського університету. Фахівець з економічної історії Німеччини та глобалізації.
Підписатись на «Космос політики»