Коли йдеться про релігійні конфлікти у Карачаєво-Черкесії, то це не про протистояння «хреста» та «півмісяця». Навпаки, тут завжди був спокій, а радше – індиферентність одне до одного. Дзвони церкви зранку та заклик муедзина ввечері є невіддільною частиною місцевої цивілізаційної поліфонії на тлі шуму гірських річок. А ось зіткнення офіційних промосковських та позасистемних течій буде додавати напруження на тлі інших проблем. Тому «силовики» активно зачищають усі прояви релігійного інакодумства.Чотирьох мешканців Зеленчуцького та Прикубанського районів Карачаєво-Черкесії звинуватили у "екстремізмі" через зберігання ісламської літератури, серед яких популярна збірка цитат та молитов "Фортеця мусульманина". У Росії його включено до списку заборонених матеріалів.А 56-річній послідовниці Свідків Єгови Риммі Поповій 14 січня запросили чотири з половиною роки колонії загального режиму. За офіційною версією, вона з 2018 року по квітень 2023 року «здійснювала вербувальні бесіди, переконуючи громадян у необхідності прийняття релігії „Свідків Єгови“, пропагуючи її перевагу над іншими, організовувала збори та богослужіння, на яких вела проповіді та заняття з вивчення діяльності та літератури». В результаті, пише СК, вірянці «вдалося схилити до участі в забороненій організації свою знайому».Якщо «Свідки» просто звужують кормову базу РПЦ, то з радикальними ісламістами все набагато складніше. Адже саме вони відігравали значну роль у радикалізації національно-визвольного карачаївського руху під час «параду суверенітетів» на початку дев’яностих років. А Ісламська партія відродження вела активну опозиційну діяльність у Карачаєво-Черкесії попри адміністративний тиск та протидію офіційних промосковських ісламських структур.
Екологічна катастрофа у Краснодарському краї перетворюється на черговий фестиваль брехні московської влади на всіх рівнях. Але, цар, звісно, як дружина Цезаря. Напередодні нового року поблизу узбережжя Тамані зазнали трощі два танкери з мазутом. Це призвело до оголошення на Кубані НП крайового масштабу. Заходи з ліквідації наслідків тривають й досі. А екологи мають сумніви щодо спроможності їх ліквідувати до початку пляжного сезону. Тим часом у Краснодарському краї шторм викинув на берег Чорного моря нові плями мазуту. А на окупованому Кримському півострові мазутні плями досягли узбережжя Феодосії, Алушти та Судака. До того ж дрібна крихта мазуту почала осідати на пляжах Краснодарського краю. Влітку за високих температур вона почне плавитися.В той час на засіданні оперштабу, де були присутні голови всіх муніципалітетів Кубані, представник "Морспасслужби" доповів, що жодних плям у морі не виявлено. Його розкритикував мер Анапи Василь Швець. «Не вигадуйте, що хтось із вас тут щось моніторив... Завтра це все на пляжах буде, йдіть самі волонтерам, пояснюйте, три тижні вже там працюють люди!»Десятки врятованих волонтерами в Краснодарському краї птахів стали жертвами недбалості чиновників. За словами активістів, влада чинила тиск на керівництво ферми, де вони відновлювались. Ключовою причиною стала економія грошей — птахів рекомендували випускати вже на шостий день, щоб вони шукали собі їжу самостійно.Але все зводиться до класичного російського сюжету «цар гарний, бояри погані». Путін на нараді з членами уряду РФ назвав розлив мазуту після аварії танкерів у Чорному морі одним із найсерйозніших викликів у галузі екології за останні роки. А також визнав дії місцевої та федеральної влади слабкими та неефективними.Це зауваження стало черговим «дзвіночком» для губернатора краю Кондратьєва. Позиція якого останнім часом виглядають не дуже впевненими. До традиційного тиску з боку ткачьовського клану на локальному рівні додались «зачистки» його людей у центральних органах «Єдиної росії». Тож його політичне майбутнє зараз залежить від волі вітру, хвиль та мазуту, що вкриває пляжі Кубані. Економіка якої дуже потребує сезонних курортних надходжень.
Дуже промовистий щодо стану міжнаціональних відносин на Ставропіллі випадок відбувся наприкінці минулого року в одній зі шкіл станиці Єсентуцької. проходила новорічна дискотека. Декілька школярів принесли на танці прапори Вірменії та Греції. Вчителі попросили хлопців прибрати прапори, зазначивши, що танцювати з держсимволікою на дискотеці недоречно. До речі, у станиці вірменська діаспора становить один відсоток, а грецька – третину населення.Наступного дня відбулася зустріч представників адміністрації Передгірного округу, школи, правоохоронних органів, вірменської діаспори та батьків, на якій обговорили ситуацію, що склалася. Батьки погодилися, що школярі вчинили неправильно, розповіли у регіональному міністерстві. Але, за даними деяких пабліків, педагогам почали надходити погрози від невідомих осіб. Як і були вимоги звільнити вчителів за самоврядність. Ситуацією зацікавився слідчий комітет.Отже, на цьому тлі виникає декілька риторичних питань та висновків. Чи була б така реакція шкільної адміністрації якби школярі принесли російські чи китайські прапори? Та чи здатні вони на це без команди «з гори»?Північний Кавказ залишається Ахіллесовою п’ятою росії. Діаспори не поважають «матінку», але вона вимушена терпіти аби полум’я міжетнічних суперечок не запалало у відкриту. Проєкт адміністративного формування загальноросійської ідентичності починає буксувати як тільки виходить за межі офіційних установ та організацій. Етнічні формальні та неформальні еліти поки що демонструють «денну» лояльність, проте вночі кремль перестає контролювати «вулицю». І ця тенденція буде прискорюватися відповідно до зменшення ключових ресурсів москви. А саме винищення силової компоненти в Україні. Та просідання федерального бюджету під воєнними витратами й санкційною політикою.
Без радянського народу не буде російського народу. Він покликаний замінити собою «багатонаціональний народ росії» у сучасній путінській імперії. Яку зшиватиме конструкт єдиної громадянської ідентичності. Де етнічні особливості імперських клаптиків відіграють суто фольклорну функцію, а приєднання до москви подається поневоленим народам як їх історичний джек-пот.Саме тому одним з важливих кремлівських проєктів до 80-ї річниці «Великої перемоги» є закон "Про увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", ініційованого "Єдиною Росією". Держдума вже прийняла його у першому читанні. А тепер від «пішов у народ» на майданчиках регіональних партійних обговорень.В основу документа лягли 25 ухвалених судових рішень, у яких злочини нацистів та їхніх посібників під час Великої Вітчизняної війни визнані геноцидом радянського народу. І ці процеси будуть тривати до травня наступного року. Як от у Кабардино-Балкарії, чи Карачаєво-Черкесії. Де нещодавно до Верховного суду республіки надійшов відповідний позов про визнання геноцидом радянського народу злочинів, скоєних німецько-фашистськими загарбниками у роки Великої Вітчизняної на території республіки. Певен, що шаблон рішення вже спущений згори.Проте окрім зміцнення загальноросійського міфу про «перемогу» ці процеси на Північному Кавказі мають ще більше вимарати історичну пам’ять місцевих етносів про акти геноцидів вчинених московою як до, так і після нацистської окупації. Це геноцид черкесів, розкозачення, голодомор та депортація карачаївців, балкарців, інгушів та чеченців.
Найважчий рік в історії відновленої 1991 року України закінчився. Його складність була зумовлена тотальною невизначеністю чи розбіжностями західних еліт щодо перебігу російсько-української війни та поступовим поверненням українського суспільства до важкої реальності. Пафосні заяви євроатлантичних союзників Києва помножені на вірус арестовичівщини, не знаходили свого підтвердження у реальності. Лідери демократій не мали сміливості давати відповіді на історичні виклики сьогодення. Насамперед через відсутність політика який би міг стати взірцем для євроатлантичного істеблішменту та прапором для західних суспільств. Здатного на рішучі та масштабні дії щодо країни, яка остаточно зруйнувала чинний світовий порядок, відкрила політичну «скриньку Пандори» та поставила під загрозу існування західної цивілізації. А українська влада продовжувала реалізацію хибної комунікативної стратегії, через це втрачаючи довіру та підриваючи єдність нації.Натомість антизахідний альянс напрочуд вдало користався таким станом справ. Москва пішла ва-банк на українському фронті. Намагаючись здобути на полі бою найкращі переговорні позиції. Ціною загону економіки, втратою сфер впливу у Сирії, на Кавказі й, навіть, українською окупацією власних територій. Курська операція та витиснення залишків Чорноморського флоту рф з Криму стали найбільшими військовими успіхами Києва. Що перетворяться на сильні козирі під час майбутніх переговорів.Прихід Трампа у Білий дім означатиме кардинальну зміну стилю міжнародної політики Заходу. Різкі, ультимативні дії як стосовно противників, так і до союзників розбудять Європу від післяобіднього сну, а Київ позбавлять ілюзій та примусять перейти від політики гасел до політики реальних цілей. І. принаймні, середньострокового стратегічного реалістичного планування. Адже перед країною буде гостро стояти дилема: працюй/воюй або здохни.Але її розв’язання може бути делеговано вже не режиму Зе 2.0. У жовтні наступного року мають бути проведені місцеві вибори. До яких з високою долею вірогідності на вимогу наших союзників можуть прив’язати парламентські та президентські. В останній місяць неодноразово це чую від вірогідних учасників перегонів всіх рівнів.Можливі мирні переговори зумовлять падіння інтенсивності бойових дій. Проте мирна угода не означатиме мир. Бо це буде мирна угода Трампа, який буде її головним бенефіціаром та гарантом. Тож ця дипломатична карета перетвориться на гарбуз як тільки він залишить Білий дім.А ще від неї виграє та сторона, що найефективніше використає ці чотири роки на підготовку до нового повномасштабного зіткнення. Якого може і не бути. Адже ключ до перемоги лежить не на лінії боєзіткнень, а всередині країн, що ведуть цю війну. Чия економіка та суспільство продемонструє більшу витривалість, той і буде писати історію. Проте у будь-якому випадку si vis pacem, para bellum
Через культурні події карачаївці фіксують своє лідерство у Карачаєво-Черкеській Республіці. Так у стінах Інституту культури та мистецтв КЧГУ імені У.Алієва відбулася художньо-музична подія, що оспівує багату історію, культуру та традиції цієї мальовничої московської колонії - «Пісня про Карачаєво-Черкесію». За повідомленням організаторів вона була присвячена до дня депортації карачаївського народу.Безумовно, карачаївці більшість населення цього суб’єкту рф. Проте відносну. Так, вони були несправедливо репресовані та вислані. Проте все одно спроби «співати» за всіх виглядають якось нахабно. Тим більше, що геноцид черкеського народу та «розкозачення» ще не отримали свої сатисфакції співмірної з реабілітацією карачаївців. І це слугує одним з факторів етнонаціональної напруги. Тож можливо варто починати співати про Карачай, як майбутню частину незалежної Карачаєво-Балкарської республіки?Але сучасні національні еліти не здатні на такій амбітний проєкт. Бо їм цілком комфортно у ролі старшої колоніальної обслуги, тримачів ярлика від москви. Який забезпечує їм гегемонію в усіх сферах життя. Дає можливість отримувати левову частку на годування своїх кланів з корупційної ренти та федеральних вливань. Та подальшого відтискання представників черкеського та верхньокубанського козацького етносу від реального, а не церемоніального впливу на процеси в республіці. Перетворюючи їх на локальних унтерменшей.
Билося з півсотні. Під суд піде уродженець Чечні. Такий підсумок масової бійки між працівниками нафтопереробного заводу та мешканцями смт. Афіпський Краснодарського краю, що відбулася на початку вересня. Офіційні повідомлення воліли замовчувати те, що, де-факто, зіткнення відбулося на етнічному ґрунті між гастарбайтерами та слов’янами. Приводом до якого стало наполегливе бажання трьох «гостей» познайомитися з жінкою та подальше групове побиття її супутника, що заступився за неї.Звісно справа була відкрита за групову хуліганку. «Національну» статтю у таких випадках воліють не чіпати. Хоча навіть побіжний аналіз місцевих соцмереж каже, що саме лежить у підґрунті конфлікту: ксенофобія місцевих та специфіка поведінки «гостей». Можливо справа взагалі була б спущена на гальмах, якби російські націоналісти не вхопилися за цей інфопривід. Фронтирувала процес «Руская общіна».Загалом у мене три риторичних питання щодо інциденту.1. Чому у численних повідомленнях російських ЗМІ одну зі сторін називають «іноземними спеціалістами» та «гостями з Середньої Азії», а судять чеченця?2. Чому зал будинку культури під час зустрічі громади та офіційних осіб щодо згаданих подій був декорований у кольори імперського російського триколору?3. Чому Кубанське військове козацьке товариство (московські реєстрові козаки) дають руським націоналістам заволодіти ініціативою у цьому питанні?
Здається, західні партнери все наполегливіше схиляють Зе 2.0 до виборів. Принаймні ініціатива Президента про тисячу гривень для кожного українця навіть мене примушують повірити у це.Здається, Банкова вирішила змавпувати стратегію БЮТ на парламентських виборах 2007. Її магістральними темами стала програма "Український прорив" та "юліна тисяча". Тепер їх аналогами мають стати "План перемоги" та "вовина тисяча". Проте не варто забувати, що підвалини успіху 2007 року для БЮТ заклали робоча мережа партійних організацій. Та вдала адаптація у Дніпропетровській області загальнонаціональної стратегії до місцевих реалій. Яка була зроблена в обласному штабі групою старого, схожого на Кристофера Волкена, комсомольця на прізвисько "Сивий". Що принесло неочікувано вагомий доробок у загальний результат.І, маленький політтехнологічний лікнеп. Роздача грошей на довгій дистанції є ефективною, коли має неодноразовий, системний характер. І що та тисяча, коли у Києві деякі депутати з мерської фракції видають аж по трьошці на руки?
Тільки традиційні релігії, чиї патріархи підтримують людожерський режим путіна та благословляють війну в Україні. А за це їм всебічна державна підтримка у боротьбі за паству. Такою є парадигма сучасної російської конфесійної політики. Все інше – екстремізм.У Карачаєво-Черкесії відбулася зустріч глави республіки Рашида Темрезова з новообраним муфтієм Мухаммад-Хаджі Еркеновим, де обговорювалися питання духовного розвитку регіону та зміцнення традиційних цінностей. Можновладець запевнив у продовженні підтримки з боку органів державної влади у його починаннях, спрямованих на виконання завдань, поставлених Президентом Росії Володимиром Путіним, щодо зміцнення міжконфесійної та міжнаціональної згоди у країні.А у реальності міжконфесійна згода виглядає наступним чином.Пресслужба СУ СКР повідомляє, що у Карачаєво-Черкесії спіймали адептку «екстремістської» організації "Свідки Єгови" (заборонена у РФ). Жінка вивчала відповідну літературу та займалася пропагандою ідеології даної спільноти. Вона також підтримувала контакти з іншими членами руху. Зазначається, що незабаром вона постане перед судом.Але це ресурс, який повинна використовувати Україна. Такі організації є плацдармом для інформаційних впливів. І чим дужчі репресії, тим вище їх бажання спротиву кремлівському режиму. Згадайте катакомбних християн римської імперії часів гонінь Діоклетіана.
Нафтодолари дозволяють кремлю поки що не переходити до «батога» у питанні мобілізації. Втім збільшення пряників демонструє не благі наміри режиму, а радше ознаки кризи у питанні поповнення лав російських окупаційних сил. Адже охочих навіть за фантастичні для Туви чи Калмикії гроші отримати майже гарантований квиток в один бік стає дедалі менше (ось звідки північнокорейські вуха стирчать).У Ставропольському краї підтримка учасників «СВО» та їхніх сімей, як зазначає влада, це один із головних напрямів крайового бюджету. Цього року загальна сума витрат за цією статтею становитиме 14 мільярдів рублів.Одноразова виплата для військовослужбовців Краснодарського краю, які уклали контракт з Міноборони, з 15 жовтня зросла на 300 тисяч рублів. Тепер сума складає 1,5 млн рублів. Цю постанову підписав губернатор Веніамін Кондратьєв. В результаті загальна виплата новобранцям, включаючи кошти з федерального та місцевого бюджетів, на Кубані досягне 2,3 млн рублів.В деяких російських регіонах річний бюджет менший, ніж кремль витрачає за день на війну з Україною. Але план з набору «м’яса» ніхто не скасовував. Отже, місцеві еліти можуть скоро опинитися у дуже незручному становищі. «Пряники» скінчаться, треба буде діставати «батіг». Це неминуче викличе хвилю невдоволення. Тільки цар далеко – в москві, а ось його колоніальна обслуга – поруч.
TGLIST.COM.UA
