Дуже промовистий щодо стану міжнаціональних відносин на Ставропіллі випадок відбувся наприкінці минулого року в одній зі шкіл станиці Єсентуцької. проходила новорічна дискотека. Декілька школярів принесли на танці прапори Вірменії та Греції. Вчителі попросили хлопців прибрати прапори, зазначивши, що танцювати з держсимволікою на дискотеці недоречно. До речі, у станиці вірменська діаспора становить один відсоток, а грецька – третину населення.Наступного дня відбулася зустріч представників адміністрації Передгірного округу, школи, правоохоронних органів, вірменської діаспори та батьків, на якій обговорили ситуацію, що склалася. Батьки погодилися, що школярі вчинили неправильно, розповіли у регіональному міністерстві. Але, за даними деяких пабліків, педагогам почали надходити погрози від невідомих осіб. Як і були вимоги звільнити вчителів за самоврядність. Ситуацією зацікавився слідчий комітет.Отже, на цьому тлі виникає декілька риторичних питань та висновків. Чи була б така реакція шкільної адміністрації якби школярі принесли російські чи китайські прапори? Та чи здатні вони на це без команди «з гори»?Північний Кавказ залишається Ахіллесовою п’ятою росії. Діаспори не поважають «матінку», але вона вимушена терпіти аби полум’я міжетнічних суперечок не запалало у відкриту. Проєкт адміністративного формування загальноросійської ідентичності починає буксувати як тільки виходить за межі офіційних установ та організацій. Етнічні формальні та неформальні еліти поки що демонструють «денну» лояльність, проте вночі кремль перестає контролювати «вулицю». І ця тенденція буде прискорюватися відповідно до зменшення ключових ресурсів москви. А саме винищення силової компоненти в Україні. Та просідання федерального бюджету під воєнними витратами й санкційною політикою.