ВОЛГОВ: sapienti sat

На концерт Кобзона відправився Голова Координаційного центру мусульман Північного Кавказу та муфтій Карачаєво-Черкесії Ісмаїл-хаджі Бердієв. Офіційна версія – ускладнення після коронавірусу («SPUTNIK» не врятував?). Бердієв входив до двадцятки найвпливовіших мусульман росії. І був чи не найвпливовішим карачаївцем рфії.За своєю суттю цей вірний путінець був типовим людожером, що виправдовував «СВО»: довірена особа президента на виборах, наближений до кадирівського клану. З батьком «Дон-Дона» Ахматом-хаджі він познайомився ще під час навчання бухарському медресе «Мир-Араб», єдиному на той час у СРСР. До речі саме він нагородив 15-річного Адама Кадирова орденом за "За заслуги перед Уммою" І ступеня. Це сталося після того, як у Грозному визнали, що підліток побив заарештованого за спалення Корану Микиту Журавеля.Бердієв був важливим агентом колоніальної адміністрації на Північному Кавказі. Регіоні де релігійні суперечки між офіційним прокремлівським ісламом та «низовими» вченнями ваххабістського толку дедалі загострюються. Вочевидь причина полягає не у богословських розбіжностях. А саме у національно-визвольних орієнтаціях останнього. Що ризикує вилитися масове у збройне повстання кавказців проти московської влади. Так і сам Бердієв у 2006 році пережив ніби замах. Хтось тоді жбурнув гранату на двір родинного будинку муфтія у селі Первомайскоє поблизу Карачаївська.Отже, ця смерть може суттєво вплинути на стабільність «ахіллесової п`яти» росії. Яку і так штормить на тлі заборони на носіння нікабів. Яку Бердієв, звісно, підтримав. Так само як суттєво послабить становище карачаївських кланів, адже такого адвоката на регіональному та федеральному рівні наразі годі й шукати.

Етнофестивалі Карачаєво-Черкесії підкреслюють зміщення етнічного, а, відповідно, й політичного та економічного балансу в республіці на користь карачаївців. Чиї клани вийшли з турбулентності 90-х та «нульових» найбільш зміцнілими порівняно з черкеськими, а надто зі слов’янськими. Другі в республіці, здається, вже втратили все. Та перетворилися щонайменше на пасивних спостерігачів, які примирилися зі своєю сервільною функцією.Кількість та місця проведення заходів виступають яскравим маркером, кому в республіці належать ресурси, і хто «мітить» територію життєвого простору на Верхній Кубані. Лідером, безумовно, тут виступають саме карачаївці. До гартленду яких належать найкоштовніші перлини регіону – високогірні курорти на кшталт Домбаю. Що стають майданчиками-магнітами для авдиторії цих подій. Більшість яких - туристи з інших російських регіонів. Водночас попри заявлену «відкритість» до них не квапляться долучатися представники інших етнічних груп. З одного боку демонструючи зневажливе ставлення до ініціатив «заклятих» сусідів. А з іншого залишаючи саме карачаївцям право на формування іміджу єдиного титульного та панівного етносу в очах москви.Так протягом цього вікенду відбулося дві події. На перевалі Гум-Баші в Карачаївському районі пройшов конкурс косарів, який став уже традицією для Карачаєво-Черкесії. Усі три призових місця посіли мешканці карачаївських аулів. А у селищі Домбай відбувся фестиваль «Біля витоків культури». Який попри заяву мера Карачаївська Марата Урусова, що «багато гостей… мали можливість познайомитися з унікальними традиціями та звичаями різних народів» виявився знову ж таки присвячений саме карачаївській культурній спадщині.

Закредитованість населення в російських регіонах формує мобілізаційний ресурс для окупаційних військ. Це підтверджують і численні відео з полоненими, які головною мотивацією долучитися до орди вбивць, ґвалтівників та мародерів називають бажання «віддати кредити». І це стосується не лише так званих дотаційних регіонів на кшталт Карачаєво-Черкесії чи Бурятії, а порівняно успішних суб’єктів. Попри те, що банківські ставки значно зросли останніми роками.У 2023 році Краснодарський край посів 21-ше місце в рейтингу регіонів за доходами населення. Доля мешканців, що перебувають за межею бідності складала 8,7%. Але за обсягами виданих кредитів цього місяця Краснодарський край посів третє місце у Росії. Про це повідомили в Об'єднаному кредитному бюро. Водночас Кубань стала лідером за «підйомними», що виплачуються після підписання контракту з міністерством оборони. На руки можна отримати 1.650.000 рублів, тож охочих побачити Україну та вмерти вистачає.Вірогідно це і спричинило кредитний бум. Адже у травні був прийнятий закон, що передбачає кредитні пільги для «учасників СВО», а в разі загибелі чи тяжкої травми він може бути зовсім списаний. Те саме стосується і членів їхніх сімей. Головна умова – кредит має бути взятий ДО участі в «СВО».Отже, таким чином москва принаймні до зими забезпечить себе «м`ясом» для війни в Україні. Чим відкладе на деякий термін таке незручне для себе питання загальної мобілізації.І не треба телефонувати російським самкам аби побачити в них щось людське та хвилювання за долю їх синів, чоловіків, батьків. Бо такі гроші вони бачили лише у кіно.

В Кабардино-Балкарії друкують книги «хороших рускіх». Але це «герої» не нашого часу, а півторасторічної давнини. Отже, у видавництві Марії та Віктора Котлярових, яке спеціалізується на темі Кавказу, видано книгу Івана Головіна «Кавказ». Вона вийшла в 1854 році французькою мовою в Лондоні, але російською була перекладена тільки зараз.Така затримка пояснюється тим, що свого часу автор, попри аристократичне походження, привілеї та кар’єрні перспективи дипломатичної служби вирішив стати блогером, перейти в «інагенти» та потрапити під репресії за «дискредитацію» Російської імперії. За що спочатку отримав невиконаний припис повернутися на батьківщину. А потім за роботу присвячену Миколі I заочно був позбавлений дворянства, чинів та засуджений на заслання. Проте лондонські «куратори» компенсували це наданням британського підданства. На початку 60-х років 19 ст. вже Олександр II дарував йому прощення. Але головастий Головін - це вам не Пригожин. Тож випробовувати долю не став і до «немитої» не повернувся.У передмові до "Кавказу" Головин зазначає: «…благородный долг писателя, журналиста записывать героические подвиги людей, которые великолепно учат все угнетенные народы сражаться и бороться за национальную независимость. Вера, правда зажигает сердце черкесов». А видавці зазначають, що книга представляє історіографічну цінність, дозволяючи сформувати уявлення про образ північнокавказьких народів у свідомості російської (англійської) європейської дореволюційної еліти. І видана на «прохання читачів»Отже, щось я почав хвилюватися за долю видавництва. У часи такої посухи треба бути обережним з вогнем.

План Москви на утилізацію найбільш войовничих представників кубанського козацтва демонструє свою ефективність. Поки найбільш войовничі грають в «очко» зі смертю в запорізьких степах, їх братки програють локальні битви представникам інших нацменшин в рідних станицях.У станиці Криловській 40 циган мало не вбили місцевих козаків через зауваження. Місцевий табір давно тероризує цю місцину через те, що їх нема кому приструнити законними методами. У найкращих традиціях 90-х табір приїхав на розбірки чотирма машинами. У результаті була здобута переконлива перемога над півтора десятками козаків. Трьом з яких була потрібна допомога лікарів, в одного взагалі був проломлений череп. За дві години після побиття на місце приїхала поліція і, хоч і не відразу, але прийняла заяву. Кубанський слідком взяв справу про бійку на контроль.Отже, попри переможні реляції щодо показників заказачення, вони не проходять краштест суворої реальності. Бо влада не готова визнавати наявність етнічних конфліктів і має установку спускати такі справи «на гальмах». Або перекваліфіковувати їх на інші загальні статті. А само козацтво в кремлівському реєстровому форматі залишається фолькльорно-етнографічним колективом, а не вільними людьми зі зброєю. Про таких кажуть: твій дід був козак, батько – син козачий, а ти - х@р собачий.