Статистика telegram channel - @politconsultantorg

В Кабардино-Балкарії друкують книги «хороших рускіх». Але це «герої» не нашого часу, а півторасторічної давнини. Отже, у видавництві Марії та Віктора Котлярових, яке спеціалізується на темі Кавказу, видано книгу Івана Головіна «Кавказ». Вона вийшла в 1854 році французькою мовою в Лондоні, але російською була перекладена тільки зараз.Така затримка пояснюється тим, що свого часу автор, попри аристократичне походження, привілеї та кар’єрні перспективи дипломатичної служби вирішив стати блогером, перейти в «інагенти» та потрапити під репресії за «дискредитацію» Російської імперії. За що спочатку отримав невиконаний припис повернутися на батьківщину. А потім за роботу присвячену Миколі I заочно був позбавлений дворянства, чинів та засуджений на заслання. Проте лондонські «куратори» компенсували це наданням британського підданства. На початку 60-х років 19 ст. вже Олександр II дарував йому прощення. Але головастий Головін - це вам не Пригожин. Тож випробовувати долю не став і до «немитої» не повернувся.У передмові до "Кавказу" Головин зазначає: «…благородный долг писателя, журналиста записывать героические подвиги людей, которые великолепно учат все угнетенные народы сражаться и бороться за национальную независимость. Вера, правда зажигает сердце черкесов». А видавці зазначають, що книга представляє історіографічну цінність, дозволяючи сформувати уявлення про образ північнокавказьких народів у свідомості російської (англійської) європейської дореволюційної еліти. І видана на «прохання читачів»Отже, щось я почав хвилюватися за долю видавництва. У часи такої посухи треба бути обережним з вогнем.

План Москви на утилізацію найбільш войовничих представників кубанського козацтва демонструє свою ефективність. Поки найбільш войовничі грають в «очко» зі смертю в запорізьких степах, їх братки програють локальні битви представникам інших нацменшин в рідних станицях.У станиці Криловській 40 циган мало не вбили місцевих козаків через зауваження. Місцевий табір давно тероризує цю місцину через те, що їх нема кому приструнити законними методами. У найкращих традиціях 90-х табір приїхав на розбірки чотирма машинами. У результаті була здобута переконлива перемога над півтора десятками козаків. Трьом з яких була потрібна допомога лікарів, в одного взагалі був проломлений череп. За дві години після побиття на місце приїхала поліція і, хоч і не відразу, але прийняла заяву. Кубанський слідком взяв справу про бійку на контроль.Отже, попри переможні реляції щодо показників заказачення, вони не проходять краштест суворої реальності. Бо влада не готова визнавати наявність етнічних конфліктів і має установку спускати такі справи «на гальмах». Або перекваліфіковувати їх на інші загальні статті. А само козацтво в кремлівському реєстровому форматі залишається фолькльорно-етнографічним колективом, а не вільними людьми зі зброєю. Про таких кажуть: твій дід був козак, батько – син козачий, а ти - х@р собачий.