Етнофестивалі Карачаєво-Черкесії підкреслюють зміщення етнічного, а, відповідно, й політичного та економічного балансу в республіці на користь карачаївців. Чиї клани вийшли з турбулентності 90-х та «нульових» найбільш зміцнілими порівняно з черкеськими, а надто зі слов’янськими. Другі в республіці, здається, вже втратили все. Та перетворилися щонайменше на пасивних спостерігачів, які примирилися зі своєю сервільною функцією.Кількість та місця проведення заходів виступають яскравим маркером, кому в республіці належать ресурси, і хто «мітить» територію життєвого простору на Верхній Кубані. Лідером, безумовно, тут виступають саме карачаївці. До гартленду яких належать найкоштовніші перлини регіону – високогірні курорти на кшталт Домбаю. Що стають майданчиками-магнітами для авдиторії цих подій. Більшість яких - туристи з інших російських регіонів. Водночас попри заявлену «відкритість» до них не квапляться долучатися представники інших етнічних груп. З одного боку демонструючи зневажливе ставлення до ініціатив «заклятих» сусідів. А з іншого залишаючи саме карачаївцям право на формування іміджу єдиного титульного та панівного етносу в очах москви.Так протягом цього вікенду відбулося дві події. На перевалі Гум-Баші в Карачаївському районі пройшов конкурс косарів, який став уже традицією для Карачаєво-Черкесії. Усі три призових місця посіли мешканці карачаївських аулів. А у селищі Домбай відбувся фестиваль «Біля витоків культури». Який попри заяву мера Карачаївська Марата Урусова, що «багато гостей… мали можливість познайомитися з унікальними традиціями та звичаями різних народів» виявився знову ж таки присвячений саме карачаївській культурній спадщині.