Мало

У нас всього доволі є,Життя таке у всіх настало. Чому ж людина все псує,І їй постійно всього мало? Малу зарплату нам дають,«Не важно», скільки заробляєм –Сусіди краще нас живуть. А ми чого так мало маєм? Будинок чи квартира в нас,Також малий чи надто бідний. А хочеться, щоб про запас,Щоб був заможний і солідний. Нам мало їжі, мало сну,Малий – в три шафи! – гардероб,І кухня маєм теж тісну,А хочеться побільше щоб. Одного більше маєм ми:Проблем, яких лиш нам припало,І плачем гіркими слізьми:Чому тих бід у інших мало? Задумайся, люд, про таке,Як скаржитися будеш знову:В тебе життя ще не тяжке,Тож припини таку розмову. Багатство інших - то є хліб,Дітей щодня щоб прокормити,Хто не голодний кілька діб,Хто воду чисту має пити. Радіє просто від взуття,Щоб не ходити взимку босим,Хто не живе поміж сміття,Хто не сидить з плакатом «Просим…». Багатство – це як ніч прийдеІ маєш, де заночувати. Як в літній день жара спаде,В своєму домі зачекати. А на кінець, ти поміркуй:Чи бідний ти, чи тобі мало,А може просто все цінуй,Щоб те, що маєш, не пропало. Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі