привіт!познайомлю вас із моїми людьми.вони різні такі, як ти їх не крути.і хоч може здатися, що одна з них це я,та запевню точно кожна згадка – чужа.моя давня подруга, але звісно не я,трохи дуже втратила розуміння буття.отак разом все кинула, від усіх втекла.і кричала матері, що вона – не дитя.а мій давній товариш, але звісно не я,має страх не зустріти свого друга Сашка.він не знає, де хлопець і що зроблено з ним,і щоб друга вернути він пожертвує всим.а ще інша знайома, але звісно не я,поселилась, де втома, їй сусідка Німа.тому майже щоранку сил немає вставать.і щоб швидше забути вона стала мовчать.а он інший знайомий, але звісно не я,замість йти на роботу, тихо сходить з ума.не вспокоїться, поки не отрима знаття:чому хтось помирає, а у нього – життя.і остання знайома, але звісно не я,та, що родом із Суму, на ім'я Часова,хоче міцно в обійми замотати кількох.і щоб грьобаний путін у неділю вже здох.розумію, буває, ви впізнали когось,хоч і авторка, може, приховала чогось:не сказала про сльози і про радості день,промовчала про інших важливих людей.і могла переплутать кільканадцять ідей,чи збрехати місцями для зміни ролей.хтось розкаже вам правду, яка одна,але звісно це буду уже не я.па-па!#настячь