Philosophical Orthodox

Мельхиседек (Буття 14 ч.2)Після битви Аврам зустрічає царя Содому та таємничу фігуру Старого Завіту - Мельхиседек. Останній наступний раз вирине у найважливішому псалмі (бо він найбільше цитується у Новому Завіті), де йтиметься про “чин Мельхиседека”. Мельхиседек - це поганське теофоричне ім’я, що значить “мій цар Цедек”, Цедек тут позначає праведність, але й ханаанського бога, якому поклонялися в Салимі. Попри поганські корені, Мельхиседек був священником Ягве, який створив небо та землю. Аврам, отже, приносить йому десятину. Принцип давання десятини передує левитському священству й отриманню Тори на Синаї. Мельхиседек був царем і священником водночас. Без жертви немає священства, тож він приносить жертву. Це не жертва тварини, але безкровна жертва - хліб та вино - хлібна та узливальна жертва. Чому в 109 Псалмі співаємо, що Месія є священником повік за чином Мельхиседековим? На час Ісуса Христа було очевидно, що у цьому псалмі йдеться про очікуваного Месію. Перше, Мельхиседек суміщає царство і священство. Ісус Христос є царем та священником. Друге, він приносить жертву хліба та вина. Христос встановлює жертву хліба та вина для своєї Церкви, а у Новому завіті жертви тварин перестають приноситися з причини руйнування Храму. Євхаристія стає головною жертвою народу Божого у Новому завіті. Третє, Мельхиседек є священником до левитського священства, він не походить з племені Левія. Так само, Христос засяяв з племені Юди.#читаючи_Тору

Святий Ремі та цар Кловіс, жаби й лілеї13 січня у Реймсі упокоївся святий Ремі (Реміґіус латинською), апостол до франків, який хрестив першого франського короля Кловіса. Фактично, він був повитухою Франції як християнського народу. Тоді Кловіс, лідер салічних франків, прийняв православну віру (тоді й на заході ще сповідували апостольську соборну віру), на противагу сусіднім країнам, які сповідували мерзоту аріанства. Перед однією з битв, Кловіс помолився до християнського Бога, що створив небо та землю, у якого вірила його дружина Клотильда й обіцяв хреститися, якщо той дарує йому перемогу. Тоді ангел зійшов і поміняв герб на щиті Кловіса - трьох жаб - на три золоті лілії. Fleur de Lys - символ чистоти, непорочності, Святої Трійці, й також ознака старої французької монархії, яка зробила камбек у 14 сторіччі. Таким чином “три духи нечистоти, подібні до жаб” (Апокаліпсис 13:16 ) були замінені на символ чистоти, позначаючи перехід від поганства до християнства. Кловіс, з роду Меровінґів, які як кажуть виникли від союзу жінки з морським монстром, прийняв Христа і був охрещений разом з великою кількістю війська та можновладців та був помазанний, тепер усвідомлюючи, що його влада не від гібридних союзів, але від Христа. Римський імператор з Царгорода дарував йому титул Консула у 508 році.

Битва чотирьох царів проти п’яти містУ Бутті 14 читаємо про війну поміж чотирма царями, між ними Кедарлаомер, та п’ятьма бунтівними містами, між ними Содом, які вирішили перестати платити данину царю Кедарлаомеру. Битва скінчилася погано для бунтівників: армію додому розгромлено, забрано багато майна і людей. Між ними й Лот, небіж Авраама, який як відомо вирішив мешкати ближче до міст. Отож, мешкаючи біля міст, у системі світу. Що чекати у світі? Правильно, війни. Лот отже страждає від конфліктів поміж містами. Аврам почув про те, що його родича схопили й повели на північ, тож він зібрав загін з 318 чоловік. Він провів нічний рейд та визволив Лота від полону. Краще не чіпати Авраамових, отож. І як добре бути у лоні Авраамовому, у нього за пазухою. Він приніс визволення від полону, навіть попри те, що Лот сам обрав замешкати поблизу міста.Цей уривок читається у день пам’яті отців Першого Собору, яких теж було 318. Так само, Отці Нікеї зібралися визволити людей від полону вбивчої єресі.#читаючи_Тору

Святий Іван Предтеча готував учнів для Христа. Він закликав приготувати шляхи для Господа у пустелі. Він хрестив людей в Йордані на покаяння та відпущення гріхів. Коли Ісус прийшов до нього хреститися, не було необхідно ніякого покаяння та відпущення гріхів. Ісус Христос, будучи Богом, є єдиним безгрішним. Натомість, Христос собою освячує води. Він забирає наші гріхи та хвороби. Ти ж, Владико всіх, покажи воду цю водою визволення, водою освячення, очищенням тіла й духу, ослабленням кайданів, прощенням гріхів, просвітленням душ і купіллю другого народження, оновлення духу, даром усиновлення, одежею нетління, джерелом життя. Через Своє хрещення Ісус Христос виявляє те, якою мала б бути вода у творінні. Коли ми говоримо про відкинення світу, то нам йдеться про пристрасті, але не про матеріальне творіння. Матеріальне творіння є добрим. Через таїнства ми відновлюємо високе покликання матерії. Освячуючи води, річки та моря, Церква показує творіння таким яким воно має бути - просоченим Божою присутністю, Його благодаттю. Свята вода - це по-справжньому вода. Вона очищає скверну, гасить полум’я, змиває плями, напоює, дає полегкість, освіжає.

Отець Ендрю Демік з антиохійського патріархату щороку постить 14 новорічних рішень для православних християн. Трохи переформатував для українців.✅1. Почати серйозно (і більше) ходити до церкви.У великих містах у церквах служби відбуваються ледь не кожен день, варто цим користуватися.✅ 2. Приходити у церкву вчасно.✅ 3. Платити десятину. Якщо ми у щось вкладаємо гроші, значить ми серйозно до цього ставимося. Православний християнин має віддавати 10 частину свого доходу. Також не варто забувати про допомогу ЗСУ та постраждалим. Звичайно, це може бути дуже складно, але варто почати із якоїсь певної частини і перетворювати вкладання грошей у церкву на дисципліну. Це розвантажить клір і допоможе громаді допомагати ближнім. ✅ 4. Молитися вдома. Молитва може стати центром сімейного життя. Можна почати, наприклад, з молитов перед їжею.✅ 5. Співати у церкві. Літургія - Божа справа для людей та люди мають підспівувати.✅ 6. Вивчити псалом. Поезія Псалмів - це феноменально. Багато православних християн знають псалом 50, бо промовляють його щоранку. Вивчіть ще якийсь. Пустіть його близько до серця.✅ 7. Заохочувати свого священника. Просто скажіть, що його праця недаремна.✅ 8. Запросити когось до церкви. Багато хто не приходить до церкви, бо його не запросили. Багато хто зляканий стереотипами. Приведіть когось до церкви.✅ 9. Відвідати монастир. Це особливі місця. + якщо у вас є діти, що наближаються до повноліття покажіть їм монастирське життя як можливий шлях.✅ 10. Читати Старий завіт. Ми мало знаємо і мало читаємо Старий завіт. Часто те, що ми знаємо це якісь культурні стереотипи і відверта маячня. Читаймо Мойсея, читаймо Руф, читаймо Ісаю, читаймо Товита.✅ 11. Вивчати свою віру. Кажуть треба вчитися усе життя, православ’я треба вивчати все життя.✅ 12. Зголоситися бути волонтером. У парафії усі речі, які може робити не священник, нехай робить не священник.✅ 13. Причащатися. Господь дав чітку заповідь причащатися. Робімо це часто, метою має бути кожна Літургія. Христос більший за усі наші недостачі та недосконалості.✅ 14. Почитати християнську книжку.

У Різдві немає нічого поганського. Ні у ялинці, ні у колядках, ні у перевдяганнях, ні у танцях чи святкуваннях. Самі подумайте, для чого поганам прославляти Різдво нашого найсолодшого Ісуса? Це усе частини святкування християнського свята. Зрозуміло, є різниця між цими святкуваннями, щось вище - щось нижче. Вертеп не потрібно проводити прямо у Церкві - Різдво уже проповідували на святій Літургії. Так само пісням і танцям не місце у Святому храмі. Але це не означає, що цьому немає місце у святі чи що вони погані. Зовсім ні, ми маємо прагнути повного суспільного життя, де є місця, де можна поколядувати і показати дійство. Ми не ставимо шопку на престол, але можемо поставити її на міській площі. Ярмарок чудовий, але він не має бути в самій церкві.З іншого боку, безкінечні розмови про “поганське Різдво” спричиняються певним трендом до індивідуалізації та моралізації християнства. Християнство у цьому мисленні є виключно етичним та моральним, отже усе поза цим є підозрілим, а отже “поганським”. Ритуал стає підозрілим, бо за цим мисленням християнство має відходити від ритуалу. Звідси постійне бурчання, коли люди святкують. Ясно, це зовсім не так і усе добре належить Христу. Йому належать ялинки, святкове освітлення, колядки та веселощі, Йому належить радість, врожай, плодючість та краса, Йому належить відновлення природи та весна, Йому належить свято, смажений кабанчик, курка з майонезом, кожна усмішка та тепло Різдва. Що належить ворогу? А нічого йому не належить. У цю різдвяну пору нехай біси йдуть до біса. Слава Христу навіки!

У вчорашньому пості інтерес викликала визначна подія з життя Святого Миколая - порятунок ним трьох замаринованих хлопчиків. Це дуже цікава історія, бо іноді наше життя теж хоче з нас зробити замаринований огірок.Один злий крамар із Мир викрав трьох хлопців. Він порубав їх на частини та засунув у діжку маринуватися. Дізнавшись про таку незвичну консервацію, святий Миколай став молитися і усі троє юнаків постали у цілісності та житті, співаючи Алилуя. Цікавий образ: хлопці постали законсервовані у смерті. Вони були збережені, але були при цьому досконало мертві. Вони ніколи не виросли б, а так би й плавали у тій діжці. Це нагадує нашу сучасну технологічну гонку у видовженні життя, точніше сповільненні вмирання. Ми бажаємо законсервуватися, забальзамуватися ще про житті, щоб відсунути смерть якомога далі. Обіцянка технологій у відсуненні смерті.Ісус Христос, як першоплід воскресіння, обіцяє інше. Він перемагає смерть, повалює її як ворога. Він воскресає і такою буде доля людей, бо з нами з’єднаний Бог. Воскресіння та життя у Христі починається у хрещальній купелі і ми уже не повинні консервуватися, але можемо жити. На фото формочка для шоколаду з цим мотивом.

Псалом 59 ФилистеяУ часи Суддів та раннього царства, филистимляни стають важливим ворогом євреїв. Що ми про них знаємо? Филистимляни - це одна з груп таємничого народу моря, що прийшов з півночі на південь, руйнуючи лад цивілізацій Бронзової доби. З шести груп найбільш точно ідентифіковано групу під назвою пелесет, яка прийшла з Криту. Звук /п/ помінявся на ф і ми маємо филистимлян. Про прихід филистимлян з Криту й каже Біблія. Вірогідно, Крит був тимчасовим пунктом на шляху переселення. Біблійне місто Гат, з якого Голіаф, було знайдено вже у середині 19 століття. Разом з ним й інші филистимські міста, де було знайдено мікенські гончарські вироби.У деяких варіантах ми маємо «чужинці» замість Филистеї, і це показує, що це сутнісно приходьки, вірогідно з Пелепонеського півострову, не корінніханаанці. Отже, прочитаємо повністю цей один з найбільш епічних виразів Псалтиря, запевнення у Божій перемозі над ворогами: Пс 59:8-10: "Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій. Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені»." #власні_назви_псалтиря